СТАН ТРОМБОЦИТАРНОГО ГЕМОСТАЗУ В ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТАДІЇ СЕРЕДНЬОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, тромбоцитарний гемостаз.

Як цитувати

Пасько , В. С. (2020). СТАН ТРОМБОЦИТАРНОГО ГЕМОСТАЗУ В ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТАДІЇ СЕРЕДНЬОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ. Клінічна та профілактична медицина, 2(12), 120-125. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.08

Анотація

Здавна відомо, що ускладнення гіпертонічної хвороби здебільшого пов’язані з порушеннями у системі згортання крові, а з віком зростає ступінь абсолютного ризику серцево- судинних подій. Ось чому, на теперішній час велика увага приділяється більш детальному вивченню механізмів тромбоутворення, як складової ускладнень гіпертонічної хвороби, через призму гемостазіологічних зрушень. Отже, на сьогодні недостатньо вивченими у хворих на гіпертонічну хворобу є регуляторні механізми ініціації тромбоутворення і участі тромбоцитарного гемостазу.

Мета – виявлення вихідного рівня показників тромбоцитарного гемостазу у хворих середнього і похилого віку на гіпертонічну хворобу ІІ стадії.

Матеріал і методи. Для з'ясування цього питання у нашій роботі ми проводили порівняльну оцінку стану тромбоцитарного гемостазу у 63 хворих середнього (група І) та 53 похилого віку (група ІІ) відповідно. Контрольну групу склали по 15 хворих для кожної з обстежених категорій (відповідно ІІІ група – обстежені середнього віку та ІV група – обстежені похилого віку) з порівнянним статевим складом.

Висновки. Отже, у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії середнього і похилого віку відбувається збільшення тромбоцитарної активності залежно від віку, що найбільш виразно проявляється при стимуляції адреналіном. У хворих старшої вікової групи, крім того, найбільш суттєві зміни визначаються при спонтанній та адреналін-індукованій агрегації, а саме ступеня та швидкості агрегації при спонтанній і часу максимальної агрегації при адреналін-індукованій агрегації у порівнянні з хворими середнього віку. Істотне уповільнення часу максимальної агрегації тромбоцитів, стимульованої адреналіном, в 1,6 рази (p<0,001) у хворих похилого віку також підтверджує їх виражену тромбогенність і чутливість до нейрогуморальних впливів. Таким чином, виявлена нами тромбогенність плазми крові при дослідженні тромбоцитарного гемостазу в осіб похилого віку вказує на високу ймовірність розвитку тромботичних ускладнень у цієї категорії хворих, і це узгоджується з даними літератури.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.08
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Barkagan Z. S., Momot A. P. (2001). Diagnogstika i kontroliruyemaya terapiya narusheniy gemostaza [Diagnostics and controlled therapy of hemostasis disorders]. Moskva: N'yudiamed, 296.

Bratchik A. M. (1993). Klinicheskiye problemy fibrinoliza [Clinical problems of fibrinolysis]. K.: Zdorov'ya, 343.

Volkov G. L., Platonova T. N., Savchuk A. N., Gornitskaya O. V., Chernyshenko T. M., Krasnobrizhaya Ye. N. (2005). Sovremennyye predstavleniya o sisteme gemostaza [Modern ideas about hemostasis system]. Kiev: Naukova dumka, 296.

Gritsyuk A. I., Amosova Ye. N., Gritsyuk I. A. (1994). Prakticheskaya gemostaziologiya [Practical hemostasiology]. K.: Zdorov'ya, 256.

Drannik G. N., Yena Ya. M., Varetskaya T. V. (1987). Produkty rasshchepleniya fibrina/fibrinogena pri patologicheskikh protsessakh [Fibrin/fibrinogen cleavage products in pathological processes]. K.: Zdorov'ye, 184.

Ivanov Ye. P. (1983). Diagnostika narusheniy gemostaza [Diagnostics of hemostatic disorders]. Minsk: Belarus', 223.

Korkushko O. V., Kovalenko A. N. (1988). Sistema svertyvaniya krovi pri starenii [Blood coagulation system during aging]. K.: Zdorov'ye, 216.

Kramareva V. N., Lugovskoy E. V. (2010). Pokazateli svertyvayushchey sistemy krovi i protivotromboticheskiye mekhanizmy u bol'nykh essentsial'noy arterial'noy gipertenziyey [Blood coagulation parameters and antithrombotic mechanisms in patients with essential arterial hypertension]. Ukrainian medical magazine, 3 (77), 104−106.

Medvedev I. N., Gromnatskiy N. I. (2005). Korrektsiya trombotsitarnogo gemostaza i snizheniye biologicheskogo vozrasta pri metabolicheskom sindrome [Correction of platelet hemostasis and decrease in biological age in metabolic syndrome]. Clinical medicine, 8, 54−57.

Moiseyev V. S., Kobalova Zh. D. (2002). ARGUS Artepial'naya gipertoniya u lits starshikh vozrastnykh grupp [Arterial hypertension in people of older age groups]. M.: OOO «Meditsinskoye informatsionnoye agentstvo», 448.

Panchenko Ye. P., Dobrovol'skiy A. B. (1999). Trombozy v kardiologii. Mekhanizmy razvitiya i vozmozhnosti terapii [Thrombosis in cardiology. Development mechanisms and treatment options]. Moskva: Sport i kul'tura, 12−22.

Prikhod'ko V. Yu. (2006). Arteríal'na gípertenzíya í vík: poshireníst', osoblivostí perebígu ta uskladnennya [Arterial hypertension and age: prevalence, features and complications]. Art of healing, 7 (33), 23−31.

Repin A. N., Sergienko T. N., Karpov, R. S. (2007). Lechenie arterialnoy gipertenzii u pojilyih bolnyih [Treatment of arterial hypertension in elderly patients]. Systemic hypertension, 2, 54–61.

Kesmarsky G., Marton Z., Toth K. (2005). Haemorheological variables as risk factors of ischaemic heart diesases. Eur. Heart J., 26,

–625.

Remková A., Remko M. (2010). The role of renin-angiotensin system in prothrombotic state in essential hypertension. Physiol. Res., 59 (1), 13–23.

Tabak O., Gelisgen R., Uzun H., Kalender B., Balci H., Curgunlu A., Simsek G., Karter Y. (2009). Hypertension and hemostatic/fibrinolytic balance disorders. Clin. Invest. Med., 32 (6), 285−292.