Наукове обґрунтування та розробка комплексної навчальної програми для лікарів і молодших фахівців із медичною освітою «Профілактика серцево-судинних захворювань»
ARTICLE PDF

Ключові слова

лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, професійна освіта, профілактика серцево-судинних захворювань, фактори ризику, здоровий спосіб життя

Як цитувати

Lasytsia, T. S., Moroz, G. Z., Hydzynska, I. M., & Dzizinska, O. O. (2018). Наукове обґрунтування та розробка комплексної навчальної програми для лікарів і молодших фахівців із медичною освітою «Профілактика серцево-судинних захворювань». Клінічна та профілактична медицина, 1(4), 71-78. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.09

Анотація

Мета – обґрунтування та впровадження комплексної навчальної програми (КНП) для лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою (МСМО) «Профілактика серцево-судинних захворювань» у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС).

Матеріал і методи. Проведено комплексне медико-соціологічне дослідження факторів ризику (ФР) серцево-судинних захворювань (ССЗ) серед 104 лікарів і 265 МФМО.

Результати дослідження засвідчили, що найбільш поширеними ФР ССЗ серед лікарів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС були: надмірна маса тіла й ожиріння – 63,3%; недостатня кількість овочів і фруктів у щоденному раціоні – 50,1%, недостатній рівень фізичної активності – 38,5%. Свій показник загального холестерину лікарі знають лише в 53,8% випадків, гіперхолестеринемію визначено в 87,5% із них. Визначено, що за п’ятибальною шкалою виконання рекомендацій лікарі та МСМО оцінили на 3 бали та менше в 57,7% і 43,85% випадків відповідно. У 83,1±4,9% випадків опитані лікарі обговорюють із пацієнтами питання здорового способу життя та профілактики ССЗ, у 54,2±6,5% – надають рекомендації усно та в письмовій формі, у 40±11% – регулярно користуються шкалою SCORE, в 51,9±4,9% випадків МСМО займаються профілактикою ССЗ серед пацієнтів.

Висновки. У Центрі підвищення кваліфікації лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС розроблено та запроваджено КНП, визначено основні теоретичні питання та практичні навички, які слід опанувати лікарям і МСМО, відпрацьовано методологію та подання матеріалу під час очної та дистанційної форми навчання. Анкетне опитування засвідчило, що в 97,1% випадків лікарі отримали нову інформацію після ознайомлення з матеріалами модуля.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.09
ARTICLE PDF

Посилання

1. Diachuk, D. D., Ziukov, O. L., Lasytsia, T. S. (2017). Proekt bezperervnoho profesiinoho navchannia v derzhavnii naukovii ustanovi «Naukovo-praktychnyi tsentr profilaktychnoi ta klinichnoi medytsyny» Derzhavnoho upravlinnia spravamy. [The project of continuous professional training in the State Institution of Sciences “Research and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine” State Administrative Department] Ukrainian Cardiology Journal, 1, 174-175. (in Ukr).
2. Lasytsia, T. S. (2017). Otsinka kompetentnosti medychnykh pratsivnykiv shchodo profilaktyky sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan ta zdorovoho sposobu zhyttia. [Assessment of the competence of health care workers in the prevention of cardiovascular diseases and healthy lifestyles]. Clinical and preventive medicine,
№ 2. Available at: http://www.cp-medical.com/index.php/ua/. (in Ukr).
3. Lasytsia, T. S., Lysenko, I. Iu., Rymarenko, P. V. (2015). Stavlennia likariv pervynnoi lanky do problemy vyiavlennia ta kontroliu faktoriv sertsevo-sudynnoho ryzyku. [Attitudes of primary care physicians to the problem of detection and control of cardiovascular risk factors]. Zaprovadzhennia Natsionalnoho planu dii shchodo neinfektsiinykh zakhvoriuvan vidpovidno do Yevropeiskoi stratehii «Zdorovia-2020: osnovy Yevropeiskoi polityky v pidtrymku dii derzhavy i suspilstva v interesakh zdorovia i blahopoluchchia». Zbirka naukovykh prats naukovoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu. Kyiv, 66. (in Ukr).
4. Lasytsia, T. S., Moroz, H. Z., Hidzynska, I. M., Dzizinska, O. O. (2016). Metodolohichni zasady navchannia ta zaluchennia medychnykh sester do profilaktyky sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan. [Methodological principles of training and involvement of nurses in the prevention of cardiovascular diseases]. Suchasni aspekty viiskovoi medytsyny: Zbirnyk naukovykh prats Holovnoho viiskovo-medychnoho klinichnoho tsentru «HVKH» MO Ukrainy. 23. К., 50-58. (in Ukr).
5. Lasytsia, T. S., Moroz, H. Z., Hidzynska, I. M. Dzizinska, O. O. (2015). Aktualni pytannia informatsiinoho zabezpechennia vyiavlennia ta kontroliu faktoriv sertsevo-sudynnoho ryzyku. [Topical issues of information support for the detection and control of cardiovascular risk factors]. Ukrainian Cardiology Journal, 196. (in Ukr).
6. Lasytsia, T. S., Moroz, H. Z., Hidzynska, I. M. (2016). Optymizatsiia bezperervnoi profesiinoi osvity likariv z pytan profilaktyky sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan. [Optimization of Continuous Professional Education of Doctors on the Prevention of Cardiovascular Diseases]. Ukrainian Cardiology Journal, 3, 245. (in Ukr).
7. Moroz, H. Z., Lasytsia, T. S. Hidzynska, I. M., Rymarenko, P. V., Simak, I. M. (2014). Otsinka poshyrenosti faktoriv ryzyku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan u likariv. [Evaluation of the prevalence of risk factors for cardiovascular disease in doctors] Suchasni aspekty viiskovoi medytsyny. Zbirnyk naukovykh prats Holovnoho viiskovo-medychnoho klinichnoho tsentru «HVKH» MO Ukrainy, 21, 58-64. (in Ukr).
8. Kalinina, A. M., Oganov, R. G., Kukushkin, S. K., Tebloev, K. I. (2011). Obuchenie vrachej pervichnogo zvena jeffektivnomu profilakticheskomu konsul'tirovaniju v ramkah realizacii koncepcii nepreryvnogo medicinskogo obrazovanija. [Training of the primary care physicians for effective preventive counseling in the framework of the concept of continuous medical education]. Preventive Medicine, 2, 3-6. (in Rus).
9. Seminar po vnedreniju paketa osnovnyh meroprijatij v otnoshenii neinfekcionnyh zabolevanij (PEN) dlja pervichnoj mediko-sanitarnoj pomoshhi v Vostochnoj Evrope i Central'noj Azii (24-25 marta 2017, Hel'sinki) [Seminar on the implementation of a package of key interventions for noncommunicable diseases (PEN) for primary health care in Eastern Europe and Central Asia (24-25 March 2017, Helsinki)]. WHO Regional Office for Europe UN City, Marmorvej 51 DK-2100 Copenhagen Ø, Denmark. Available at: http://www.euro.who.int/pubrequest (in Rus).
10. Berra, К, Miller, N. H., Jennings, C. Nurse-Based (2011). Models for Cardiovascular Disease Prevention: From Research to Clinical Practice. Journal of Cardiovascular Nursing, 26, 4, S46 - S55.
11. Catherine Reinis Lucey. (2013). Medical Education Part of the Problem and Part of the Solution. JAMA Intern Med, doi:10.1001/jamainternmed.2013.9074
12. Kornelia, Kotseva, David, Wood, Dirk, De Bacquer. (2015). EUROASPIRE IV: A European Society of Cardiology survey on the lifestyle, risk factor and therapeutic management of coronary patients from 24 European countries on behalf of the EUROASPIRE Investigators. European Journal of Preventive Cardiology. Available at: http://cpr.sagepub.com/content/early/2015/02/12/2047487315569401.full.pdf+html
13. Fonarow, G. C, Gawlinski, A, Moughrabi, S, Tillisch, J. H. (2001). Improved treatment of coronary heart disease by implementation of a Cardiac Hospitalization Atherosclerosis Management Program (CHAMP). Am J Cardiol., 87(7). 819-822.
14. Global Status report on noncommunicable diseases (2014). World Health Organization, 302. Available at: http://www.who.int/nmh/publications/ncd– status– report– 2014/en/.
15. Wood, D. A., Kotseva, K., Connolly, S. (2008). Multidisciplinary, family-based cardiovascular disease prevention program (EUROACTION) for patients with coronary heart disease and asymptomatic individuals at high risk of cardiovascular disease: a paired, cluster-randomized controlled trial, 371(9629), 1985-1998.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.