Обґрунтування перспективних напрямів стандартизації медичного обслуговування населення України на рубежі 2020 рр.

Анотація

Резюме. Стан стандартизації медичного обслуговування населення України потребує критичного аналізу та порівняння з базовими європейськими рекомендаціями з питань методології. Враховуючи, що зазвичай стандартизація послуг в сфері охорони здоров’я відбувається в складних національних умовах та є компонентом системи управління якістю, ми прагнули визначити, чи відповідає методологія стандартизації медичного обслуговування в Україні способам, що використовуються в країнах з сильними економіками. Мета дослідження – визначити, чи відповідає імплементація та розвиток методології стандартизації медичного обслуговування населення в Україні підходам, що сформовані в Європейському Союзі, та обґрунтувати перспективні напрями поліпшення стандартизації медичного обслуговування населення України на рубежі 2020 рр.

Матеріали і методи. Здійснено історичний аналіз нормативних документів, що визначають в теперішній час методологію стандартизації медичного обслуговування в Україні, а також їх компаративний аналіз з чинними документами acquis Європейського Союзу в сфері охорони здоров’я.

Результати дослідження та їх обговорення. Оскільки основна відповідальність за поліпшення якості медичного обслуговування належить урядовим інституціям, спільні документи Європейського Союзу з даного питання мають рекомендаційний характер. Водночас проведений порівняльний аналіз дозволив виявити основні здобутки та прогалини з питань методологічного забезпечення стандартизації в сфері охорони здоров’я в Україні, обґрунтувати напрями удосконалення стандартизації медичного обслуговування населення України на рубежі 2020 рр.

Висновок. На початку 2020 рр. в Україні методологія стандартизації медичної допомоги частково відповідає підходам, властивим Європейському Союзу. На сучасному етапі поліпшення якості медичного обслуговування в Україні потребує посилення відповідальності урядових структур, удосконалення процедури впровадження та оновлення відповідно до наявних фактичних даних стандартів охорони здоров’я, встановлення зв’язку критеріїв якості медичного обслуговування, лікарського формуляру і табелів оснащення на основі єдиної доказової бази та єдиного понятійно-термінологічного тезаурусу, перевірки виконуваності стандартів та тарифів на медичні (фармацевтичні) послуги шляхом пілотного впровадження, моніторингу клінічних індикаторів. Прогрес у зазначених напрямах можливий за умови додержання методології доказової медицини, широкого залучення професіоналів сфери охорони здоров’я та представників отримувачів послуг з медичного обслуговування.