Технологія оптимізації гістеректомії у пацієнтів з надмірною вагою
ARTICLE PDF

Ключові слова

ожиріння, пролапс геніталій, міома матки, гістеректомія, хірургічне лікування.

Як цитувати

Хабрат, Б., Литвак, О., Лисенко, Б., Хабрат, Б., & Пасько, В. (2020). Технологія оптимізації гістеректомії у пацієнтів з надмірною вагою. Клінічна та профілактична медицина, 3(13), 22-26. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.03

Анотація

Мета роботи - розробка та апробація способу гістеректомії, який би полегшив радикальне видалення матки у хворих з надмірною вагою.

Матеріали та методи.

В основну групу спостереження були включені 76 жінок, rоторие мали 0 і 1 стадії пролапсу за класифікацією POP-Q і були прооперовані за пропонованою хірургічної методикою. Групу порівняння склали 50 жінок, rоторим інтрафасціальную гістеректомію провели по техніці Олдріджа. Для вивчення вагінального профілю були позначені два показника. Довжина піхви і діапазон смещаемости самої проксимальної точки піхви (апекса), які визначалися до хірургічного втручання і протягом 24 місяців після операції з інтервалом один рік. Визначення довжини піхви здійснювали в положенні лежачи, тут же визначали саму проксимальну точку піхви. Потім відзначали величину її зміщення при напрузі м'язів тазового дна.

Результати дослідження та їх обговорення.

 Пропонована техніка виконання операції: розсічення круглих, воронко-тазових зв'язок, судинних пучків матки, листків тазової очеревини, вагінальної трубки здійснювалося методом безшовної технології з допомогою високочастотної діатермії в моно- і біактівном режимах частотою до 2 млн. Гц, силою Тока 0,7 А. Після перетину судинних пучків матки монополярним діатермоножом в режимі коагуляція-розсічення циркулярно інтрафасціально на глибині 2-3 мм висікаються шийка на всьому протязі так, що слизова вагінальної порції шийки залишалася продовженням піхвової трубки. Таким чином, під час операції не перетиналися кардинальні і воронко-тазові зв'язки. Інтактними залишалися спадна гілка маткової артерії, сечовий міхур і параметри. Ушивання кукси піхви не проводилося. Фіксація кукси до круглих і крижово-маткових зв'язках здійснювалася нерассасивающіеся шовним матеріалом. Перитонизация кукси піхви виконувалася очеревиною міхурово-маточного поглиблення. Відповідно, дослідження довжини піхви і діапазону зсуву його самій проксимальної точки (апекса) показали значні коливання результатів у хворих обох груп: в основній групі спостереження, до операції довжина піхви склала 9,1 ± 0,17мм, діапазон зсуву апекса 3,2 ± 0 , 24мм, відповідно - 8,8 ± 0,1 мм, а зміщення апекса - 2,1 ± 0,20. Сама проксимальная точка піхви (апекс) розташовувалася в області заднього склепіння у хворих обох груп. Відразу після операції в основній групі хворих довжина вагінальної трубки зросла більш ніж на 2 см і склала 11,4 ± 0,17. Діапазон зміщення апекса склав 1,9 ± 0,24. Характерним виявилося те, що проекція апекса у хворих основної групи перемістилася в область кукси піхви, а у хворих контрольної групи апекс залишився в межах заднього склепіння. Довжина піхви у хворих групи порівняння відразу після операції достовірно зменшилася (6,2 ± 0,20 мм) від такого показника до операції 8,8 ± 0,1 мм, а зміщення апекса збільшилася - 3,5 ± 0,11мм. Таким чином, піхву у хворих групи порівняння зазнало значне вкорочення, одночасно зі збільшенням діапазону рухливості кукси. Післяопераційна лихоманка в основній і контрольній групах спостерігалася в 14,5% і 40% випадків відповідно.

Висновки.

Пропонована методика інтрафасціальной гістеректомії із застосуванням високочастотної діатермії є ефективною в профілактиці пролапсу кукси і укорочення піхви. Ми вважаємо, що істотне збільшення довжини, піхви в основній групі, сталося не тільки за рахунок тракції при виконанні вагінопексіі, але і завдяки додатково розрізаний слизової оболонки вагінальної порції шийки матки. Скорочення піхви у хворих контрольної групи, можливо, було обумовлено ще і дегенеративними процесами, зумовленими значною травмою опорних структур і судин проксимального відділу піхви і виникненням в связіс цим гнійно-запальних процесів в області кукси.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.03
ARTICLE PDF

Посилання

Zaporozhan, V. N., Procenko, A. A., Kucharski, V. V., & Mazorchuk B. F. (2004). Prevention postgisterektomicheskogo prolapse during transabdominal hysterectomy. Reproductive health in women, 17, 122-125.

Krasnopolskiy, V. I., Radzinsky, V. E. et al. (1997). Pathology of the vagina and cervix. M: Medicine, 272.

Procenko, O. O., Dragevska, M. M. (2002). The problem standartizatsії termіnologії vipadіnnya zhіnochih statevih organіv that rozladіv funktsії pelvic floor. Pediatrics, obstetrics that gynecology, 5, 81-85.

Hirsch, H. A., Kaeser, O., Iklé, F. A. (1999). Operative Gynecology: Atlas: Trans. from English. M.: GEOTAR Medicine, 656 p.

Bump, R. C., Mattiasson, А., Во, К., & Smith A. R. (1996). The standardization of terminology of female pelvic organ prolapse and pelvic floor dysfunction. Am. J Obstet.Gynecol., Jul, 175(1), 10-7.

Pilsgaard, K., Mouritsen, L. (1999). Follow-up after repair of vaginal vault prolapse with abdominal colposacropexy. Acta ObstetGynecol Scand., Jan, 78(1), 66-70.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.