СКЛЕРОАТРОФІЧНИЙ ЛІХЕН ВУЛЬВИ У ПАЦІЄНТОК З ОБМЕЖЕНОЮ СКЛЕРОДЕРМІЄЮ
ARTICLE PDF

Ключові слова

обмежена склеродермія, аутоімунні захворювання шкіри, склероатрофічний ліхен, лейкоплакія вульви, дистрофічні зміни жіночих зовнішніх статевих органів, клобетазолу пропіонат.

Як цитувати

Татарчук, Т., Проценко, Т., & Дунаєвська, В. (2020). СКЛЕРОАТРОФІЧНИЙ ЛІХЕН ВУЛЬВИ У ПАЦІЄНТОК З ОБМЕЖЕНОЮ СКЛЕРОДЕРМІЄЮ. Клінічна та профілактична медицина, 3(13), 45-52. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.05

Анотація

Резюме. У статті наведені сучасні літературні дані про етіопатогенетичну, поширеність склеро-атрофічного ліхену, викладені клінічні прояви та класифікація захворювання, розглянуті питання діагностики та лікування. Наведено 3 клінічних випадки ураження статевих органів у вигляді склеротрофічного лишаю у пацієнток з обмеженою склеродермією. На нашу думку, склероатрофічний ліхен є однією з форм обмеженої склеродермії.

Мета. Дослідити умови діагностики та лікування пацієнтів з ураження статевих органів у вигляді склеротрофічного лишаю у пацієнток з обмеженою склеродермією.

Методи. Першою лінією терапії склероатрофічного ліхена є застосування надпотужних топічних глюкокортикоїдів. Клобетазола пропіонат 0,05% використовується протягом 3 місяців (1 місяць щодня, потім через день протягом місяця, потім 2 рази на тиждень протягом місяця). Після 3 місяців лікування при наявності позитивного ефекту рекомендується підтримуюча терапія 1 раз на тиждень. В якості терапії другої лінії рекомендуються топічні інгібітори кальциневрину. Ефективними і безпечними допоміжними речовинами є емолієнти, що зволожують шкіру і слизову, перешкоджають трансдермальній втраті рідини, зменшують субклінічне запалення. Розглядається можливість застосування внутрішньовогнищевого введення триамцинолону(1-2 мг) у жінок зі склероатрофічним ліхеном при наявності гіперкератотичних ділянок, резистентних до топічних стероїдів, після виключення інтраепітеліальної неоплазії або злоякісного переродження. Описана ефективність фізіотерапевтичних методів, таких як низькоінтенсивне гелій-неонове лазерне випромінювання в червоному або інфрачервоному діапазоні, лікування за допомогою сонячного світла і випромінювання, генерованого медичною апаратурою, фотодинамічна терапія.

Результати. Одним з важливих заходів є усунення дратівливих факторів, дбайливий догляд за вульвою, лікування вторинної інфекції. Це полягає у дотриманні дієти (виключення гострої, солоної, солодкої їжі, кофеїн-вмісних продуктів, алкоголю) і правил інтимної гігієни (обмеження/виключення миловмісних засобів, дезодорантів, синтетичної білизни, прокладок, тампонів). Нижня білизна має бути не дуже щільною. Крім того, пацієнти повинні виключити механічне подразнення ураженої області, в тому числі гоління. При виражених проявах свербіжу рекомендовано призначення десенсибілізуючої терапії та седативних засобів.

Висновки. Розглянуті клінічні випадки представляють практичний інтерес у зв'язку з клінічними проявами обмеженої склеродермії на шкірі і статевих органах. Відзначено часте ураження статевих органів у вигляді типової клініки склероатрофічного лишаю у жінок, які страждають обмеженою склеродермією, схожість їх клініки, гістологічної картини, патогенезу. Все це дає підставу вважати склероатрофічний ліхен проявом обмеженої склеродермії.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.05
ARTICLE PDF

Посилання

Meffert, J. J., Davis, B. M., Grimwood, R. E. (1995). Lichen Sclerosus. J Am Acad Dermatol., 32(3), 393-416.

Chuprova, T. V., Anciferova, L. N., Sannikova, T. G., Emel'yanchik, E. Y. U, Kirillova, E. P., Krasovskaya, N. V., Anikina E. A. (2012). Features of the course of lichen sclerosus of the vulva in children.

The attending physician,1, 13-16.

Zarochenceva, N. V., Dzhidzhihiya, L. K. (2018). Lichen sclerosus of the vulva: a modern view of the problem. Russian Bulletin of Obstetricians and Gynecologists, 18(6), 41-50. doi:10.17116/rosakush20181806141.

Pankratov, V. G., Rakovskaya, E. I., Hartonik, A. A., Rabchinskaya, O. M., Gumbar, S. A., Potapyuk, V. A. (2014). Lichen sclerosus: clinic, diagnosis, treatment. Medical Journal, 3, 36-41.

Sokolova, A. A., Grebenyuk, V. N., Dolya, O. V. . (2016). Clinical features of genital lichen sclerosus in men and women. Clinical Dermatology and Venereology, 1, 54-59.

Guseva, N. G. (2011). Systemic scleroderma is a multidisciplinary problem. Scientific and practical rheumatology, 2, 10-4. doi.org/10.14412/ 1995-4484-2011-596.

Higgins, C., Cruickshank, M. (2012). A population-based case-control study of aetiological factors associated with vulval lichen sclerosus. J. Obstet. Gynaecol., 32, 271-75. doi: org/10.3109/ 01443615.2011.649320.

Semenchak, Y. U., Snarskaya, E. (2018). Lichen sclerosus. Doctor, 8(29), 26-34. doi:10.29296/25877305-2018-08-07.

Pankratov, O. V., Poroshina, L. A. (2019). localized scleroderma: eti-opathogenesis, clinical presentation, diagnosis, treatment. Health care,6, 28-38.

Dzhangishieva, A. K., Uvarova, E. V., Batyrova, Z. K. (2018). Lichen sclerosus: modern view on clinical manifestations, diagnosis and treatment methods (analytical review). Children's Reproductive Health and Teenagers, 14(3), 34-50.

Regauer, S., Reich, O., Beham-Schmid, C. (2012). Monoclonal gam-ma-T-cell receptor rearrangement in vulvar lichen sclerosus and squamous cell carcinomas. Am. J. Pathol., 160(3),1035-45.

Wu, K. H., Dai, Y. S., Tsai, M. J., Lin, Sh. Ch., Wang, L. H., Huang, M. T., Chiang, B. L. (2000). Lichen sclerosus et atrophicus, bullous morphea, and systemic lupus erythematosus: a case report. Journal of Microbiology, Immunology and Infection, 33(1), 53-56.

Pappovatana, T., Pec, J., Kozarova, A., Adamicova, K. (2017). Cutaneous Paraneoplastic Manifestation (Morphea, Lichen Sclerosus) -Two Case Reports. Acta Medica Martiniana, 17(1), 28-32. doi: https://doi.org/10.1515/acm-2017-0004.

Soldano, S., Montagna, P., Brizzolara, R., Sulli, A., Parodi, A., Seriolo, B., Paolino, S., Villaggio, B., Cutolo, M. (2010). Effects of estrogens on extracellular matrix synthesis in cultures of human normal and scleroderma skin fibroblasts. Neuroendocrine Immunology in Rheumatic Diseases: Translation from Basics to Clinics, 1193(1), 25-29. doi.org/10.1111/j.1749-6632.2009.05296.x.

Marfatia, Y., Surani, A., Baxi, R. (2019). Genital lichen sclerosus et atrophicus in females: An update. Indian J Sex Transm Dis AIDS, 40(1), 6-12. doi.org/10.4103/ijstd.IJSTD_23_19.

Sadowska-Przytocka, A., Danczak-Pazdrowska, A., Szewczyk, A., Czarnecka-Operacz, M., Jenerowicz, D., Osmola-Mankowska, A., Olek-Hrab, K. (2012). Leczenie liszaja twardzinowego w obrebie narzadow plciowych u kobiet - przeglad. Ginekol Pol., 83, 458-61.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.