ДИФЕРЕНЦІЙНА ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ УСКЛАДНЕНИХ МЕТАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМАХ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ У ДІТЕЙ
ARTICLE PDF

Ключові слова

Черезвиросткові та надвиросткові переломи, плечова кістка, пацієнти дитячого віку.

Як цитувати

Трутяк, І., & Обаранець, О. (2020). ДИФЕРЕНЦІЙНА ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ УСКЛАДНЕНИХ МЕТАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМАХ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ У ДІТЕЙ. Клінічна та профілактична медицина, 3(13), 53-61. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.06

Анотація

Вступ: Одні з найчастіших пошкоджень дистального кінця плечової кості є черезвиросткові та надвиросткові переломи плечової кістки, що складають 47,5-80% від всіх внутрішньосуглобових переломів ділянки ліктьового суглобу у дітей [5,11,20]. Серед пошкоджень дистального відділу плечової кістки черезвиросткові і надвиросткові переломи зустрічаються з найбільшою частотою і є однією з найпоширеніших побутових травм у дітей у віці від 3 до 12 років

Мета: оптимізація діагностики і тактики лікування у постраждалих дитячого віку з ускладненими черезвиростковими та надвиростковими переломами плечової кістки з допомогою розробленої протокольної схеми надання медичної допомоги постраждалим з черезвиростковими та надвиростковими переломами плечової кістки.

Матеріали і методи: В основу нашої роботи покладений ретроспективний аналіз лікування 255 пацієнтів, що лікувались у Львівській міській дитячій лікарні за період 2013-2017 роки.

Результати: у першій групі консервативне лікування було проведене у 86 постраждалих, що становило 65,6% масиву групи. У 69 (80,2%) в подальшому консервативний метод лікування залишався основним. У 17 (19,8%) постраждалих консервативний метод був замінений хірургічним втручанням. У другій групі консервативне лікування було виконано у 72 випадках, що становило 58,1% масиву групи, однак замінений на хірургічний метод він був лише у 3 (4,2%) випадках. Оперативне лікування було проведено у 62 (47,3%0 постраждалих першої групи та у 55 (44,3%) постраждалих другої групи. Аналіз результатів лікування вказав, що у першій групі ускладнення відмічались у 21,0% випадків, а у другій групі лише 9,1%. Серед постраждалих першої групи анатомічні ускладнення відмічались у 38,4%, а у другій групі їх не було взагалі. Функціональні ускладнення також превалювали у першій групі, що було виявлено у майже удвічі частіше ніж у другій групі. Період стаціонарного лікування у першій групі становив 9,2 ±0,5 доби, то у другій групі – 6,5±0,4 доби.

             Висновки:             Негативні результати лікування викликані широкою розповсюдженістю ускладнень переломів дистального відділу плечової кістки, високою вразливістю післятравматичного ліктьового суглобу, а також тонкою анатомічною організацією дистального відділу плечової кістки. Впровадження уніфікованої протокольної схеми лікування черезвиросткових та надвиросткових переломів плечової кістки у пацієнтів дитячого віку дозволило значно покращити як анатомічні так і функціональні результати лікування пацієнтів цієї категорії.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.06
ARTICLE PDF

Посилання

Kuznecov, I. A., Fomin, N. F., Salihov, M. R. i dr. (2015). Kliniko-anatomicheskoe obosnovanie optimalnyh artroskopicheskih dostupov k loktevomu sustavu [Clinical-anatomical substantiation of optimal arthroscopic possibilities to the elbow joint]. Traumatology and Orthopedics of Russia, (1), 32-41. DOI:10.21823/2311-2905-2015-0-1-32-41.

Masharipov, F. A. (2019). Lechenie chrezmyshelkovyh perelomov plechevoj kosti u detej s ispolzovaniem derotacionnogo polukolca [Treatment of transcondylar fractures of the humerus in children using a derotation half-ring]. Pediatric surgery, 9, 23, 65-69.

Petlah, V. I. (2018). Lechenie travm oporno-dvigatelnoj sistemy u detej [Treatment of injuries of the musculoskeletal system in children]. Russian Bulletin of Pediatric Surgery, Anesthesiology and Reanimatology, 8 (1), 113–118. DOI: 10.30946/2219–4061–2018–8–1–113–118.

Bell, P., Scannell, B. P., Loeffler, B. J., Brighton, B. K., Gaston, R. G., Casey, V……., Vanderhave, K. L. (2017). Adolescent Distal Humerus Fractures: ORIF Versus CRPP. J Pediatr Orthop., 37(8), 511-520. doi: 10.1097/BPO.0000000000000715.

Bland, D. C., Pennock, A. T., Upasani, V. V., Edmonds, E. W. (2018). Measurement Reliability in Pediatric Lateral Condyle Fractures of the Humerus. Journal of Pediatric Orthopedics, September, 38(8), e429–e433. DOI: 10.1097/BPO.0000000000001200.

Cha, S. M., Shin, H. D., Ahn, J. S., (2016). Relationship of cubitus varus and ulnar varus deformity in supracondylar humeral fractures according to the age at injury. J Shoulder Elbow Surg, 25, 289–296. http://dx.doi.org/10.1016/j.jse.2015.10.014

Chen, T. L., He, C., Zheng, T., Gan, Y., Huang, M., Zheng, Y., et al. (2015). Stiffness of various pin configurations for pediatric supracondylar humeral fracture: a systematic review on biomechanical studies. J Pediatr Orthop., 24, 389–99 Doi: http://dx.doi.org/10.1097/BPB.0000000000000196

Claireaux, H., Goodall, R., Hill, J., Wilson, E., Coul,l P., Green, S. … Tarassoli, P. Multicenter collaborative cohort study of the use of Kirschner wires for the management of supracondylar fractures in children. Chin J Traumatol., 2019 Oct, 22(5), 249-254. Doi: 10.1016/j.cjtee.2019.06.002.

Dučić, S., Radlović, V., Bukva, B., Radojičić, Z., Vrgoč, G., Brkić, I. … Štefan, L. (2016). A prospective randomised non-blinded comparison of conventional and Dorgan's crossed pins for paediatric supracondylar humeral fractures. Injury. Nov, 47(11), 2479-2483. doi: 10.1016/j.injury.2016.09.011.

Knapik, D. M., Gilmore, A., Liu, R. W. (2017). Conservative Management of Minimally Displaced (≤2 mm) Fractures of the Lateral Humeral Condyle in Pediatric Patients: A Systematic Review. J. Pediatr. Orthop., Mar, 37(2), e83-e87 DOI: 10.1097/BPO.0000000000000722.

Mane, P. P., Challawar N. S., Shah H. (2016). Late presented case of distal humerus epiphyseal separation in a newborn. BMJ Case Rep., doi: 10.1136/bcr-2016-215296.

Tantraya M. D., Manaana Q., Bashirb Sh. I., Bhata R. A., Warisa Q. (2017). Management of completely displaced extention type supracondylar fractures of humerus in children based on a new classification. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma. 0976-5662 http://dx.doi.org/10.1016/j.jcot.2017.07.014

Or, O., Weil, Y., Simanovsky, N., Panski, A., Goldman, V., Lamdan, R. (2015). The outcome of early revision of malaligned pediatric supracondylar humerus fractures Injury, Aug, 46(8), 1585-90. doi: 10.1016/j.injury.2015.04.022.

Pesenti, S., Ecalle, A., Gaubert, L. et al. Operative management of supracondylar humeral fractures in children: Comparison of five fixation methods. Orthop. Traumatol. Surg. Res. https://doi.org/10.1016/j.otsr.2017.05.0082017. May 30

Qing, Zhou, Qingquan, Kong, Bo, Gao (2018). Treatment of Gartland type and supracondylar fracture of humerus in children. Zhongguo Xiu Fu Chong Jian Wai Ke Za Zhi, Jun 15, 32(6), 698-702. doi: 10.7507/1002-1892.201710021.

Rupp, M., Schäfer, C., Heiss, C., Alt, V. (2019). Pinning of supracondylar fractures in children - Strategies to avoid complications. Injury. Jun, 50 Suppl 1, S2-S9. doi: 10.1016/j.injury.2019.03.042.

Rizk, A. S. (2015). Triceps-sparing approach for open reduction and internal fixation of neglected displaced supracondylar and distal humeral fractures in children. J Orthop Traumatol., Jun, 16(2), 105-16. doi: 10.1007/s10195-015-0334-2.

Sahin, E., Zehir, S., Sipahioglu, S. (2017). Comparison of medial and posterior surgical approaches in pediatric supracondylar humerus fractures. Niger J Clin Pract. Sep, 20(9), 1106-1111. doi: 10.4103/njcp.njcp_104_16.

Sinikumpu, J. J., Victorzon, S., Pokka, T., Lindholm E. L., Peljo, T, Serlo, W. (2016). The long-term outcome of childhood supracondylar humeral fractures: A population-based follow up study with a minimum follow up of ten years and normal matched comparisons. Bone Joint J, Oct, 98-B(10), 1410-1417. doi: 10.1302/0301-620X.98B10.35923.

Silva, M., Cooper, S. (2015). Closed Reduction and Percutaneous Pinning of Displaced Pediatric Lateral Condyle Fractures of the Humerus: A Cohort Study. Journal of Pediatric Orthopaedics, October/November, 35(7), 661–5. DOI: 10.1097/BPO.0000000000000376

Sinikumpu, J. J., Pokka, T., Victorzon, S., Lindholm, E. L., Serlo, W. (2017). Paediatric lateral humeral condylar fracture outcomes at twelve years follow-up as compared with age and sex matched paired controls. Int Orthop. Jul, 41(7), 1453–61. DOI: 10.1007/s00264–017–3451–0.

Li J., Fu D., Yu Ch., Y. Sh. Wang, R. Ze, X. (2017). Tang Surgical management of delayed irreducible Gartland III supracondylar fractures in children: open reduction and internal fixation versus external fixation. J Shoulder Elbow Surg., 26, 299–304. http://dx.doi.org/10.1016/j.jse.2016.10.006

Tan, S. H., Dartnell, J., Lim, Aks, Huy, Jh. (2018). Paediatric lateral condyle fractures: a systematic review. Arh. Orthop. Trauma Surg., Jun, 138, (6), 809–817 doi: 10.1007/s00402-018-2920-2.

Tharakan, S. J., Lee, R. J., White, A. M., et al. (2016). Distal Humeral Epiphyseal Separation in a Newborn. Orthopedics., 39(4), 764-767. doi: 10.3928/01477447-20160503-01.

Thornton, M. D., Della-Giustina, K., Aronson, P. L. (2015). Emergency Department Evaluation and Treatment of Pediatric Orthopedic Injuries. Emerg Med Clin N Am., 33, 423–449. http://dx.doi.org/10.1016/j.emc.2014.12.012

Zale, C., Winthrop, Z. A., Hennrikus, W. (2018). Rate of displacement for Jakob Type 1 lateral condyle fractures treated with a cast. J. Child. Orthop., Apr 1, 12(2), 117–122. DOI: 10.1302/1863–2548.12.170124

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.