ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ФІБРОЗУ ПІД ВПЛИВОМ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА АЛКОГОЛЬНИЙ ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ У ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ З ВИКОРИСТАННЯМ АДЕМЕТІОНІНУ ТА АРГІНІНУ ГЛУТАМАТУ
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

алкогольна хвороба печінки, цироз печінки, ожиріння, фіброз

Як цитувати

Матковська, Н. Р. (2020). ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ФІБРОЗУ ПІД ВПЛИВОМ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА АЛКОГОЛЬНИЙ ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ У ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ З ВИКОРИСТАННЯМ АДЕМЕТІОНІНУ ТА АРГІНІНУ ГЛУТАМАТУ. Клінічна та профілактична медицина, 3(13), 27-34. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.07

Анотація

Мета дослідження. Вивчення змін показників фіброзу паренхіми печінки під впливом лікування хворих на алкогольний цироз печінки в поєднанні з ожирінням з використанням адеметіоніну та аргініну глутамату.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 215 пацієнтів з діагностованим алкогольним цирозом печінки (АЦП), серед яких було 66 жінок та 149 чоловіків віком (48,1±9,7) років та середньою тривалістю захворювання (5,8±2,6) років. У 109 осіб діагностовано АЦП з ожирінням (І група) та у 106 осіб був АЦП без ожиріння (ІІ група). Пацієнтів було поділено на підгрупи залежно від стадії декомпенсації за Чайльд-П’ю. Залежно від застосованого протоколу лікування (b протокол – базова терапія, h протокол – базова терапія в поєднанні з адеметіоніном та аргініну глутаматом) пацієнти були поділені на підгрупи.

Результати. У хворих на АЦП у поєднанні з ожирінням показники еластичності паренхіми печінки за результатами зсувнохвильової еластографії та показники індексу FIB-4 були вищі за класів А, В та С порівняно з такими показниками у хворих на АЦП без ожиріння. Відповідно до результатів роботи у хворих на АЦП поєднання з ожирінням супроводжувалося більш тяжким перебігом АЦП за показниками шкали Чайльд-П’ю та прогностичного індексу MELD. Виявлено прямий зв’язок величини фіброзу у хворих на АЦП у поєднанні з ожирінням за даними еластографії та індексу FIB-4 з показником тяжкості ЦП Чайльд-П’ю та прогностичним індексом MELD. Включення в схему лікування адеметіоніну та аргініну глутамату дозволило покращити загальний стан пацієнтів, компенсувати клініко-лабораторні показники та зменшити темпи прогресування фіброзу печінки.

Висновки. У хворих на АЦП в поєднанні з ожирінням включення в комплексне лікування адеметіоніну та аргініну глутамату дозволило поліпшити перебіг захворювання, про що свідчать зміни показників індексів Чайльд-П’ю та MELD та сприяє зменшенню темпів прогресування фіброзу печінки за даними еластографії та індексу FIB-4.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(13).2020.07
ARTICLE PDF (English)

Посилання

O’Rourke, J. M., Sagar, V. M., Shah, T., & Shetty Sh. (2018). Carcinogenesis on the background of liver fibrosis: Implications for the management of hepatocellular cancer. World J Gastroenterol, 24(39), 4436-4447. doi: 10.3748/wjg.v24.i39.4436

Potze, W., Siddiqui, MS., & Sanyal, AJ. (2015). Vascular Disease in Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Semin Thromb Hemost, 41(5), 488-93. doi: 10.1055/s-0035-1550433.

Anstee, Q. M., Targher, G., & Day, C. P. (2013). Progression of NAFLD to diabetes mellitus, cardiovascular disease or cirrhosis. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology, 10(6), 330-344. doi: 10.1038/nrgastro.2013.41

2.Wu, S., Wu, F., Ding, Y., Hou, J., Bi, J., & Zhang Zh. (2016). Association of non-alcoholic fatty liver disease with major adverse cardiovascular events: A systematic review and meta-analysis. Sci Rep, 6 (33386), 1-14. doi: 10.1038/srep333863

Bellentani, S. (2017). The epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease. Liver International, 37, 81-84. doi:10.1111/liv.13299

Charlton, M. R., Burns, J. M., Pedersen, R. A., Watt, K. D., Heimbach, J. K., & Dierkhising, R. A. (2011). Frequency and Outcomes of Liver Transplantation for Nonalcoholic Steatohepatitis in the United States. Gastroenterology, 141(4), 1249-1253. doi:10.1053/j.gastro.2011.06.061

Tsai, E., & Lee, T.-P. (2018). Diagnosis and Evaluation of Nonalcoholic Fatty Liver Disease/Nonalcoholic Steatohepatitis, Including Noninvasive Biomarkers and Transient Elastography. Clinics in Liver Disease, 22(1), 73-92. doi: 10.1016/j.cld.2017.08.004

Hashemi, S.A., Alavian, S.M., & Gholami-Fesharaki, M. (2016). Assessment of transient elastography (FibroScan) for diagnosis of fibrosis in non-alcoholic fatty liver disease: A systematic review and meta-analysis. Caspian J Intern Med, 7(4), 242-252. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5153515/

Cantero, I., Elorz, M., Abete, I., Marin, B. A., Herrero, J. I., Monreal, J. I., Benito, A., Quiroga, J., Martínez, A., Huarte, M. P., & Isidro, J. (2019). Ultrasound/Elastography techniques, lipidomic and blood markers compared to Magnetic Resonance Imaging in non-alcoholic fatty liver disease adults. International Journal of Medical Sciences. 16(1), 75-83. doi: 10.7150/ijms.28044

Papadopoulos, N., Vasileiadi, S., Michalea, S., Antonakaki, P., Papavdi, M., Dellaporta, E., Koullias, E., Koutli, E., Manolakopoulos, S., Koskinas, I., & Deutsch, M. (2019). The use of APRI and FIB-4 scores versus transient elastography (TE) for the assessment of liver fibrosis stage in patients with chronic hepatitis C (CHC): is it possible to reduce the need for elastography? J of Hepatology, 70(1S), e191. https://www.postersessiononline.eu/173580348_eu/congresos/ILC2019/aula/-THU_73_ILC2019.pdf

Vilar-Gomez, E., & Chalasani, N. (2018). Non-invasive assessment of non-alcoholic fatty liver disease: Clinical prediction rules and blood-based biomarkers. Journal of Hepatology, 68(2), 305-315. doi:10.1016/j.jhep.2017.11.013

Castera, L. (2018). Diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease/non-alcoholic steatohepatitis: Non-invasive tests are enough. Liver International, 38, 67-70. doi:10.1111/liv.13658

Ampuero, J., Pais, R., Aller, R., Gallego-Durán, R., Crespo, J., García-Monzón, C., Boursier, J., Vilar, E., Petta, S., Ming-Hua, Z., Escudero, D., Calleja, J. L., Aspichueta, P., Diago, M., Rosales, J. M., Caballería, J., Gómez-Camarero, J., Iacono, O. L., Benlloch, S., Albillos, A., Turnes, J., Banales, J. M., Ratziu, V., & Romero-Gómez, M. (2019). Development and Validation of Hepamet Fibrosis Scoring System – a Simple, Non-invasive Test to Identify Patients With Nonalcoholic Fatty liver Disease With Advanced Fibrosis. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 10, 1-10. doi:10.1016/j.cgh.2019.05.051

Stahl, E. P., Dhindsa, D. S., Lee S. K., Sandesara, P. B., Chalasani, N. P., & Sperling, L. S. (2019). Nonalcoholic Fatty Liver Disease and the Heart JACC State-of-the-Art Review. Journal of the American college of cardiology, 73(8), 948-963. doi: 10.1016/j.jacc.2018.11.050

Sonneveld, M. J., Brouwer, W. P., Chan, H. L-Y., Piratvisuth, T., Jia, J.-D., Zeuzem, S., Liaw, Y.-F., Hansen, B. E., Choi, H., Wat, C., Pavlovic, V., Gaggar, A., Xie, Q., Buti, M., de Knegt, R. J., & Janssen, H. LA. (2019). Optimisation of the use of APRI and FIB-4 to rule out cirrhosis in patients with chronic hepatitis B: results from the SONIC-B study. Lancet Gastroenterol Hepatol, 4(7), 538-544. doi: 10.1016/S2468-1253(19)30087-1

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.