Поліморбідність як фактор впливу на порушення репродуктивної функ¬ції у жінок з доброякісними кістозно-дегенеративними змінами яєчників

Анотація

Мета дослідження. Визначити фактори впливу на порушення репродуктивної функ­ції у жінок з кістозно-дегенеративними змінами яєчників.

Матеріали та методи. В науковому дослідженні прийняло участь 398 жінок, які були розподілені у наступні групи: основна (І) – 177 пацієнток із кістозно-дегенеративними змінами яєчників (КДЗЯ) та безпліддям; група порівняння (ІІ) – 121 жінка із КДЗЯ та реалізованою репродуктивною функцією; група контролю (К) – 100 здорових фертильних пацієнток репродуктивного віку. Використовувались клінічні, інструментальні, лабораторні методи дослідження та методи статистичного аналізу.

Результати. В ході дослідження було виявлено, що КДЗЯ у жінок репродуктивного віку формуються на тлі дисгормональних порушень пов’язаних з патологічним впливом доброякісної патології ЩЗ, а також поєднуються мінімум ще з одним чинником ризику розвитку безпліддя. Серед пацієнток І групи – первинне безпліддя мали 71 (40,1%, трива­лість коливалася від двох до п’яти років і склала, у середньому, 3,6±0,9 роки), вторинне – 106 (59,8%) жінок (тривалість склала, у середньому, 5,6±0,7 роки). Найвищий відсоток ендокринної патології спостерігався також в І групі, найчастіше спостерігалися аутоімунний тиреоїдит (АІТ) з субклінічним гіпотиреозом (55%), синдром гіперпролактинемії – (21,4%), змішаного типу гіперандрогенії – (7,2%). Провідне місце серед різних причин безпліддя у жінок із КДЗЯ займали ендокринні порушення, а саме АІТ - 44,5%, залозиста гіперплазія ендометрія (ЗГЕ) (20,1%) і матко­вий фактор (13,7%).

Найпоширенішою гінекологічною патологією у обстежених жінок трьох груп дослідження були: аномальні маткові кровотечі − 136 (29,9%), 130 (28,5%) та гіперпластичні процеси ендометрію – у 136 (29,9%). Згідно отриманих результатів, зареєстровано: лапароскопій – 110 (27,0%), лапаро-гістероскопій з лапароскопією – 140 (34,3%), гістероскопій – 87 (21,3%), лапаротомій – 71 (17,3%). Анамнестичні дані про частоту гінекологічних оперативних втручань у жінок з КДЗЯ та безпліддям свідчать про те, що обстежувані жінки представляють собою складний контингент з точки зору реалізації репродуктивної функції, оскільки 61,9% хворих, перенесли від одної до трьох гінекологічних операцій, що в цілому сприяє розповсюдженню злукового процесу (15 – 69% відповідно), що призводить до порушення функції маткових труб, як супутній трубно-перитоніальний фактор безпліддя.

Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про наявність пору­шень репродуктивної функції жінок із КДЗЯ, факторами якої є соматична захворюваність, в тому числі ендокринна патологія; супутня гінекологічна патологія – хронічні запальні про­цеси, гіперпластичні процеси ендометрія, порушення менструальної функції, кісти яєчників, ендометріоз різної локалізації; а також їх поєднання. Жінки з без­пліддям та КДЗЯ складають групу високого ризику щодо обтяженого репродуктивного анамнезу, а саме висока питома вага ендокринної патології відіграє суттєву роль в патогенезі розвитку безпліддя у пацієнток з КДЗЯ, так як аутоімунна ПЩЗ є одним з предикторів зниження функції яєчників та розвитком у цих пацієнток резистентності PR та ER ендометрію. Тому у таких жінок необхідним є обов’язкове обстеження функціонального стану щитовидної залози, ендокринологічного та імуно­логічного статусу, оваріального резерву (рівня антимюллерового гормону), незалежно від віку.