Проблемні аспекти діагностики та лікування гострого коронарного синдрому на сучасному етапі. Окремі результати восьмирічного локального відомчого реєстру пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда
ARTICLE PDF

Ключові слова

гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, реєстр

Як цитувати

Diachuk, D. D., Kolomoiets, M. Y., Kravchenko, A. M., Mikhaliev, K. O., Simak, I. M., & Sopko, O. O. (2018). Проблемні аспекти діагностики та лікування гострого коронарного синдрому на сучасному етапі. Окремі результати восьмирічного локального відомчого реєстру пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда. Клінічна та профілактична медицина, 1(4), 5-14. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.02

Анотація

Мета – ретроспективний аналіз даних пацієнтів Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ) 2010-2017 роками, та порівняння отриманих даних із результатами вітчизняних і низки світових реєстрів.

Матеріал і методи. Проаналізували 756 випадків ІМ, зареєстрованих впродовж 2010-2017 рр. у 700 пацієнтів. Середній вік пацієнтів складав 71,9±10,79 року. Ґендерна структура була такою: чоловіків – 502 (66,4%), жінок – 254 (33,6%). Q-ІМ зареєстровано в 461 (61,0%) випадку, не-Q-ІМ – у 295 (39,0%). ІМ в анамнезі був у 201 (28,7%) пацієнта, всього зареєстровано 225 (29,8%) випадків повторного ІМ.

Результати. Середній вік пацієнтів, включених до локального реєстру, був більшим за такий у переважній більшості обраних для порівняння вітчизняних і світових досліджень. Впродовж 2010-2017 рр. захворюваність на ІМ серед контингенту пацієнтів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС в 1,5-3 рази перевищувала аналогічний показник в Україні. Крім того, не виявлено тренду щодо частоти реєстрації випадків Q- і не-Q ІМ. За гострого коронарного синдрому (ГКС) зі стійким підйомом сегмента ST (ГКСпST) час «симптоми – виклик бригади швидкої медичної допомоги» складав 117 (60-454) хв. (n=57), а за ГКС без стійкого підйому сегмента ST (ГКСбпST) – 559 (68-2880) хв. (n=89) (p˂0,001). Часовий проміжок «симптоми-госпіталізація» для ГКСбпST був значуще довшим за такий для ГКСпST: 640 (195-2974) хв. (n=55) проти 225 (150-525) хв. (n=85) (p=0,002). Згідно з даними локального відомчого реєстру, впродовж 2010-2017 рр. спостерігалось збільшення частоти виконання транскутанних коронарних утручань − як у цілому, так і для окремих типів ІМ, що узгоджується з тенденцією в Україні та низці країн Європейського Союзу.

Висновок. Cтворення та науковий супровід локального відомчого реєстру пацієнтів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, які перенесли ІМ, дозволяє отримати інформацію про характеристики залученої популяції (демографічні, епідеміологічні, клінічні тощо), особливості надання медичної допомоги в умовах реальної клінічної практики, а також зіставити отримані результати з даними вітчизняних і світових реєстрових досліджень.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.02
ARTICLE PDF

Посилання

1. Valuуeva S.V. (2012). Pryverzhennost k lechenyiu u patsyentov cherez hod posle ostroho ynfarkta myokarda s zubtsom Q, po dannym ukraynskoho rehystra STIMUL [Adherence to the treatment of patients in a year after acute myocardial infarction with Q wave according to the Ukrainian register STIMUL]. Heart and Vessels, 4, 69-74.
2. Parkhomenko O.M., Kornatskyi Yu.V., Kozhukhov S.M., Hurieva O.S., Lutai Ya.M., Irkin O.I. (2013). Stresova hiperhlikemiia ta aktyvatsiia systemnoho zapalennia yak skladovi rozvytku hostroi sertsevoi nedostatnosti u patsiientiv iz hostrym infarktom miokarda z elevatsiieiu sehmenta ST i zberezhenoiu fraktsiieiu vykydu livoho shlunochka [Stress hyperglycemia and activation of systemic inflammation as a counterparts of the acute heart failure onset in patients with with ST-segment elevation acute myocardial infarction and preserved left ventricular ejection fraction]. Ukr. Med. J., 1 (93), 158-163.
3. Dorohoi A.P., Manoilenko T.S., Revenko I.L., Dorokhina H.M., Kovalenko V.M. (ed.), Kornatskyi V.M. (ed.) (2017) [Problems of health and life expectancy in modern conditions]. Problemy zdorovia i tryvalosti zhyttia v suchasnykh umovakh. Kyiv: Hordon, 2017, 299.
4. Azyzov V. B., Antoniuk Y.V., Baklytskyi D.D., Baranenko A.V., Barskyi A.N., (2017). Reestr perkutannykh koronarnykh vmeshatelstv: rasshyrennыi sravnytelnyi analyz rezultatov 2016 hoda. Reperfuzyonnyi paradoks v Ukrayne [Percutaneous Coronary Interventions Registry: an expanded comparative analysis of the results in 2016 year. Reperfusion paradox in Ukraine]. Heart and Vessels, 3, 14-31.
5. Lyakh YE, Gurianov VG, Homenko VN, Panchenko OA. (2006). Osnovy kompiuternoi byostatystyky. Analyz ynformatsyy v byolohyy, medytsyne y farmatsyy statystycheskym paketom Medstat [Fundamentals of computer biostatistics. Analysis of information in biology, medicine and pharmacy by statistical software Medstat]. Donetsk: Publisher Papakitsa I.K., 214.
6. Parkhomenko A.N., Lutai Ya.M., Danchin N. (2011). Ukraynskyi rehystr ostroho ynfarkta myokarda kak frahment Evropeiskoho: kharakterystyka bolnykh, orhanyzatsyia medytsynskoi pomoshchy y hospytalnaia terapyia [Ukrainian acute myocardial infarction registry as a fragment of the European registry: characteristics of patients, organization of medical care and hospital therapy]. Ukr. Med. J., 1 (81), 20-24.
7. Al'Aref S., Wong S., Swaminathan R., McNair P., Feldman D. et al. Analysis of reperfusion time trends in patients with ST-elevation myocardial infarction across New York State from 2004 to 2012. Int J Cardiol. 2017. Vol. 232. P. 140-146.
8. Zipes D., Libby P., Bonow R., Mann D., Tomaselli G. (2018). Braunwald's Heart Disease: A Textbook of Cardiovascular Medicine. Elsevier, 2040.
9. Câlmâc L., Bătăilă V., Ricci B., Vasiljevic Z., Kedev S., Gustiene O., Trininic D., Knežević B., Miličić D., Dilic M., Manfrini O., Cenko E., Badimon L., Bugiardini R., Scafa-Udriște A., Tăutu O., Dorobanțu M. (2016). Factors associated with use of percutaneous coronary intervention among elderly patients presenting with ST segment elevation acute myocardial infarction (STEMI): Results from the ISACS-TC registry. Int J Cardiol., 217, Suppl. S. 21-26.
10. Cannon C., Brindis R., Chaitman B., Cohen D., Cross J. Jr, (2013). 2013 ACCF/AHA key data elements and definitions for measuring the clinical management and outcomes of patients with acute coronary syndromes and coronary artery disease: a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Clinical Data Standards (Writing Committee to Develop Acute Coronary Syndromes and Coronary Artery Disease Clinical Data Standards). American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Clinical Data Standards; American College of Emergency Physicians; Emergency Nurses Association; National Association of Emergency Medical Technicians; National Association of EMS Physicians; Preventive Cardiovascular Nurses Association; Society for Cardiovascular Angiography and Interventions; Society of Cardiovascular Patient Care; Society of Thoracic Surgeons. Circulation, 127 (9), 1052-1089.
11. Damman P., Jernberg T., Lindahl B., de Winter R., Jeppsson A., Johanson P., Held C., James S. (2016). Invasive strategies and outcomes for non-ST-segment elevation acute coronary syndromes: a twelve-year experience from SWEDEHEART. EuroIntervention, 12 (9), 1108-1116.
12. Eggers K., Lindahl B., Melki D., Jernberg T. (2016). Consequences of implementing a cardiac troponin assay with improved sensitivity at Swedish coronary care units: an analysis from the SWEDEHEART registry. Eur Heart J., 37 (30), 2417-2424.
13. Farshid A., Brieger D., Hyun K., Hammett C., Ellis C., Rankin J., Lefkovits J., Chew D., French J. (2016). Characteristics and Clinical Course of STEMI Patients who Received no Reperfusion in the Australia and New Zealand SNAPSHOT ACS Registry. Heart Lung Circ., 25 (2), 132-139.
14. Ibanez B., James S., Agewall S., Antunes M., Bucciarelli-Ducci C., Bueno H., Caforio A., Crea F., Goudevenos J., Halvorsen S., Hindricks G., Kastrati A., Lenzen M., Prescott E., Roffi M., Valgimigli M., Varenhorst C., Vranckx P., Widimský P.; ESC Scientific Document Group. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J., 39 (2), 119-177.
15. Gho J., Schmidt A., Pasea L., Koudstaal S., Pujades-Rodriguez M., Denaxas S., Shah A., Patel R., Gale C., Hoes A., Cleland J., Hemingway H., Asselbergs F. (2018). An electronic health records cohort study on heart failure following myocardial infarction in England: incidence and predictors. BMJ Open, 8 (3), e018331.
16. Kristensen S., Laut K., Fajadet J., Kaifoszova Z., Kala P. (2014). Reperfusion therapy for ST elevation acute myocardial infarction 2010/2011: current status in 37 ESC countries. European Association for Percutaneous Cardiovascular Interventions. Eur Heart J., 35 (29), 1957-1970.
17. Malta Hansen C., Wang T., Chen A., Chiswell K., Bhatt D., Enriquez J., Henry T., Roe M. (2018). Contemporary Patterns of Early Coronary Angiography Use in Patients With Non-ST-Segment Elevation Myocardial Infarction in the United States: Insights From the National Cardiovascular Data Registry Acute Coronary Treatment and Intervention Outcomes Network Registry. JACC Cardiovasc Interv., 11 (4), 369-380.
18. Manzo-Silberman S., Couturaud F., Charpentier S., Auffret V., El Khoury C., Le Breton H., Belle L., Marlière S., Zeller M., Cottin Y., Danchin N., Simon T., Schiele F., Gilard M. (2018). Influence of gender on delays and early mortality in ST-segment elevation myocardial infarction: Insight from the first French Metaregistry, 2005-2012 patient-level pooled analysis. Int J Cardiol., S0167-5273(17)37116-4.
19. Puymirat E., Simon T., Cayla G., Cottin Y., Elbaz M. (2017). Acute Myocardial Infarction Changes in Patient Characteristics, Management, and 6-Month Outcomes Over a Period of 20 Years in the FAST-MI Program (French Registry of Acute ST-Elevation or Non-ST-Elevation Myocardial Infarction) 1995 to 2015. USIK, USIC 2000, and FAST-MI Investigators. Circulation, 136, 1908-1919.
20. Roffi M., Patrono C., Collet J., Mueller C., Valgimigli M. (2016). 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology. Eur Heart J., 37 (3), 267-315.
21. Timóteo A., Mimoso J.; ProACS Investigators. (2018). Assessment of quality performance measures in patients with acute coronary syndromes: Data from the Portuguese Registry of Acute Coronary Syndromes (ProACS), a nationwide registry. J Eval Clin Pract., 1-8.
22. Trzeciak P., Gierlotka M., Gąsior M., Osadnik T., Hawranek M., Lekston A., Zembala M., Poloński L. (2014). In-hospital and 12-month outcomes after acute coronary syndrome treatment in patients aged<40 years of age (from the Polish Registry of Acute Coronary Syndromes). Am J Cardiol., 114 (2), 175-180.
23. World Health Organization. The top 10 causes of death. Fact sheet. Updated January 2017. (2017). Retreived from http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.