Ключові слова
пародонтит
гінгівіт
поєднана патологія
запальні процеси
Як цитувати
Анотація
Мета. Оцінка стану тканин пародонту у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.
Матеріали та методи. Для проведення дослідження відібрано 65 хворих на ГЕРХ, які знаходились на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні Тернопільської міської лікарні № 2. Загалом вибірка включала 34 (52,31%) чоловіків й 31 (47,69%) жінку. Для виявлення запальних змін у слизовій оболонці ясен використали папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА) та комплексний пародонтальний індекс (КПІ) за П.О. Леусом (1989). Статистичну обробку отриманих при дослідженні даних виконували із використанням ліцензованих пакетів статистичного аналізу Microsoft Excel 2016 та «Statsoft Statistica 12».
Результати. В результаті проведеного нами дослідження встановлено, що лише у 18,5% пацієнтів, які хворіють на ГЕРХ, підтверджено клінічно здоровий стан ясен. У 9,2% пацієнтів виявлено ознаки легкого ступеня гінгівіту (показники індексу РМА знаходились в межах 20%). У 33,8% пацієнтів основної групи згідно індексу РМА діагностовано гінгівіт середнього ступеня тяжкості (значення варіювалися в межах 25-50%). У 38,5% осіб візуалізовано прояви тяжкого ступеня гінгівіту (значення індексу РМА становили понад 51%). Нами встановлено, що у хворих на ГЕРХ із віком зростають прояви запальних явищ у тканинах пародонта і підвищується ступінь їх тяжкості. Прояви гінгівіту середнього ступеня тяжкості переважали у осіб зрілого віку, тоді як гінгівіту тяжкого ступеня у старечій групі. Згідно даних, отриманих при визначенні індексу КПІ, у 11,2% хворих з ерозивним ураженням стравоходу діагностовано ураження тканин пародонта середнього ступеня тяжкості (значення КПІ становило (2,9±0,1)). У 44,4% пацієнтів з ерозивною формою ГЕРХ візуалізовано ураження тканин пародонта легкого ступеня тяжкості (КПІ=(1,6±0,1)). Усі пацієнти з пародонтитом на фоні ерозивного ГЕРХ були зрілого віку (45-59 рр., згідно ВООЗ). Лише у 44,4% пацієнтів із ерозивною формою ГЕРХ та у 100,0% пацієнтів з неерозивною ГЕРХ запалення тканин пародонту були відсутніми (середнє значення КПІ не перевищувало позначку 1,0).
Висновки. На основі вищеописаних досліджень, можна дійти висновку, що запальні процеси у тканинах пародонтального комплексу та слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів, які хворіють на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, являються взаємопов’язаними процесами, які обтяжують перебіг один одного.
Посилання
Demkovych, A. Ye., Bondarenko, Yu.I., Fastovets, O.O., Hrad, A.O., Hasiuk, P.A., Denefil, O.V. (2021). State of collagenolysis in experimental periodontitis of bacterial-immune genesis and its correction with flavonol. Medicni Perspektivi, 26(2), 26-32. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.2.234488.
Piasetska, L., Luchynskyi, M., Oshchypko, R., Rozhko, V., Luchynska, Iu. (2020). The state of local immunity in persons with periodontal diseases on a background of different phychophysiological reactions of maladaptation. Georgian medical news, 6(303), 63-66.
Hasiuk, P., Vorobets, A., Hasiuk, N., Rosolovska, S., Bodnarchuk, I., Radchuk, V. (2017). Sex differences of odontometrical indexes crowns of molars. Interventional Medicine & Applied Science, 9(3), 160-163. DOI: https://doi.org/10.1556/1646.9.2017.08
Chen J, Brady P. (2019). Gastroesophageal Reflux Disease: Pathophysiology, Diagnosis, and Treatment. Gastroenterology nursing: the official journal of the Society of Gastroenterology Nurses and Associates, 42(1), 20–28. DOI: https://doi.org/10.1097/SGA.0000000000000359
Mahajan, R, Kulkarni, R, Stoopler, ET. (2022). Gastroesophageal reflux disease and oral health: A narrative review. Special care in dentistry: official publication of the American Association of Hospital Dentists, the Academy of Dentistry for the Handicapped, and the American Society for Geriatric Dentistry, 42(6), 555–564. DOI: https://doi.org/10.1111/scd.12726
Fass, R. (2022). Gastroesophageal Reflux Disease. The New England journal of medicine, 387(13), 1207–1216. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMcp2114026
Clarrett, DM, Hachem, C. (2018). Gastroesophageal Reflux Disease (GERD). Missouri medicine, 115(3), 214–218.
Mehta, RS, Staller, K, Chan, AT. (2021). Review of Gastroesophageal Reflux Disease. JAMA, 325(14), 1472. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2021.1438
Katzka, DA, Kahrilas, PJ. (2020). Advances in the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. BMJ (Clinical research ed.), 371, 3786. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.m3786
Jiang, S, Zheng, L, Miao, Z. (2023). Gastroesophageal reflux disease and oral symptoms: A two-sample Mendelian randomization study. Frontiers in genetics, 13, 1061550. DOI: https://doi.org/10.3389/fgene.2022.1061550
Li, W, Liu, J, Chen, S, Wang, Y, Zhang, Z. (2017). Prevalence of dental erosion among people with gastroesophageal reflux disease in China. The Journal of prosthetic dentistry, 117(1), 48–54. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prosdent.2016.04.029
Demkovych, A. (2019). Effects of flavonol quercetin on activity of lipid peroxide oxidation in experimental bacterial-immune periodontitis. Interv Med Appl Sci., 11(1), 55-9. DOI: https://doi.org/10.1556/1646.10.2018.48.
Hasiuk, P., Korobeinikova, Y., Vorobets, A., Korobeinikov, L., Dzetsiukh, T., Rosolovska, S., Gurando, V. (2021). Comparative assessment of the state of bone resorption in patients with chronic generalized periodontitis according to orthopantomogram and cone-beam computed tomography. Pol Merkur Lekarski, 49(292), 391-393.
Hasiuk, P., Malko, N., Vorobets, A., Ivanchyshyn, V., Rosolovska, S., Korniyenko, M., Bedeniuk, O. (2020). The intensity of chronic catarrhal gingivitis in children depending on the age. Wiad Lek., 73(5), 846-849. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202005102.
Mari, A., Pellicano, R., Khoury, T. (2020). Salivary pepsin for the diagnosis of gastroesophageal reflux disease: what is its role in 2020?. Minerva gastroenterologica e dietologica, 66(3), 181–183. DOI: https://doi.org/10.23736/S1121-421X.20.02706-3
Sandhu, DS, Fass, R. (2018). Current Trends in the Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Gut and liver, 12(1), 7–16. DOI: https://doi.org/10.5009/gnl16615
Kumar S. (2019). Evidence-Based Update on Diagnosis and Management of Gingivitis and Periodontitis. Dental clinics of North America, 63(1), 69–81. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cden.2018.08.005
Sharma, P., Yadlapati, R. (2021). Pathophysiology and treatment options for gastroesophageal reflux disease: looking beyond acid. Annals of the New York Academy of Sciences, 1486(1), 3–14. DOI: https://doi.org/10.1111/nyas.14501
Herdiana, Y. (2023). Functional Food in Relation to Gastroesophageal Reflux Disease (GERD). Nutrients, 15(16), 3583. DOI: https://doi.org/10.3390/nu15163583
Sasankan, P., Thota, P. N. (2022). Evaluation and management of gastroesophageal reflux disease: A brief look at the updated guidelines. Cleveland Clinic journal of medicine, 89(12), 700–703. https://doi.org/10.3949/ccjm.89a.22059
Borysenko, A, Timokhina, T, Kononova, O. (2021). Combined caries and gastroesophageal reflux disease. Georgian medical news, 319, 22–27.
Mombelli, A. (2018). Microbial colonization of the periodontal pocket and its significance for periodontal therapy. Periodontology 2000, 76(1), 85–96. DOI: https://doi.org/10.1111/prd.12147
Rams, T. E., Slots, J. (2023). Antimicrobial Chemotherapy for Recalcitrant Severe Human Periodontitis. Antibiotics (Basel, Switzerland), 12(2), 265. DOI: https://doi.org/10.3390/antibiotics12020265
Demkovych, A., Kalashnikov, D., Hasiuk, P., Zubchenko, S., Vorobets, A. (2023) The influence of microbiota on the development and course of inflammatory diseases of periodontal tissues. Front. Oral. Health, 4, 1237448. DOI: https://doi.org/10.3389/froh.2023.1237448
Shcherba, V., Demkovych, A., Hasiuk, P., Lebid, O., Duda, K., Stoikevych, H. (2022). Morphological changes of periodontal components under experimental lipopolysaccharide periodontitis combined with hyperthyroidism. Wiad Lek., 75(8), 1960-1964. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202208203
Shen, L, Qiao, Z. (2023). Gastroesophageal reflux disease: A complex illness in need of diversified treatment. Neurogastroenterology and motility, 35(9), e14628. DOI: https://doi.org/10.1111/nmo.14628
Smith, W, Davila, N. (2023). Gastroesophageal reflux disease: 2021 guideline updates and clinical pearls. The Nurse practitioner, 48(7), 24–25. DOI: https://doi.org/10.1097/01.NPR.0000000000000065
Kalashnikov, D.V., Hasiuk, P.A., Vorobets, A.B., Rosolovska, S.O., Kindiy, D.D., Hrad, A.O., Zubchenko, S.G. (2020). Features of the course of enamel biomineralization processes in various anatomical areas of the tooth. Wiad Lek., 73(5), 864-867. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202005105
Bandrivsky, Y., Bandrivska, O., Gnid, R., Minko, L., Shevchuk, M. (2019). Indicators of markers of bone metabolism in patients with generalized periodontitis depending on blood group. Archives of the Balkan Medical Union, 54(1), 72-7. DOI: https://doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.1.10
Bandrivsky, Y., Bandrivska, O., Bandrivska, N., Bedenyuk, O., Kuchyrka, L., Zmarko, I. (2023). Medication correction of the main clinical symptoms of generalized periodontitis in patients with different blood groups. Pharmacia, 70(3), 499-507. DOI: https://doi.org/10.3897/pharmacia.70.e102850
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.