ОЦІНКА РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ У НАСЕЛЕННЯ ПРИ ПОВТОРНОМУ ВИКОРИСТАННІ ШАХТНИХ ВОД
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

поверхневі водойми
підземні води
шкідливі хімічні речовини
первинна захворюваність
поширеність захворювань
ризик злоякісних новоутворень

Як цитувати

Орєхова, О. В., Павленко, О. І., Варивончик, Д. В., & Копач, К. Д. (2024). ОЦІНКА РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ У НАСЕЛЕННЯ ПРИ ПОВТОРНОМУ ВИКОРИСТАННІ ШАХТНИХ ВОД. Клінічна та профілактична медицина, (5), 63-70. https://doi.org/10.31612/2616-4868.5.2024.08

Анотація

Вступ. Видобування залізної руди супроводжуються утворенням значних об’ємів шахтних вод, які характеризуються високою мінералізацією. В процесі відведення шахтних вод в поверхневі водойми без належного їх очищення від забруднюючих речовин та демінералізації становить значну екологічну небезпеку та загрозу здоров’ю людей. Високий рівень захворюваності на злоякісні новоутворення населення України вимагає нових підходів до розробки способів та методів профілактики з урахуванням всіх детермінант, в тому числі і факторів довкілля.

Мета. Встановлення ризику розвитку злоякісних новоутворень населення при повторному використанні шахтної води.

Матеріали та методи. Методологічний підхід до комплексної оцінки стану шахтних вод Криворізького залізорудного басейну передбачав застосування комплексу гігієнічних, експериментальних, епідеміологічних та медико-статистичних методів дослідження.

Результати. Нами встановлено, що концентрації хімічних речовин перевищують гранично допустимі рівні по загальній мінералізації у 22-25 разів, за вмістом хлоридів у 31-37 разів, по завислим речовинам у 140-156 разів, по залізу у 4,4-4,9 разів, та призводить до змін запаху, кольору, смаку та підвищення агресивності води до металів. Шахтна вода Криворізького залізорудного басейну відноситься до розсолів і характеризується як хлоридно-сульфатна. Рівень біохімічної потреби кисню перевищує гранично допустимі нормативи у 2,64-2,76 разів, а хімічне споживання кисню у 10-11 разів, що може призводити до зниження вмісту кисню у природних водоймах та створювати непридатні умови для життя живих організмів. Ймовірність захворіти на злоякісні новоутворення для мешканців м. Кривий Ріг становить 0,05935, що в порівнянні з аналогічним показником для мешканців Дніпропетровської та Чернівецької областей перевищує у 15,71-23,62 разів відповідно. Додатковий (атрибутивний ризик), спричинений забрудненням навколишнього середовища становить для мешканців м. Кривий Ріг 0,05683, в той час, коли цей показник для мешканців Дніпропетровської області становить 0,001264, що у 44,96 разів нижчий. Доведено необхідність комплексного підходу до керування ризиком, який базується на ймовірнісній оцінці негативних наслідків впливу екологічних чинників на здоров'я та складається з певних етапів: збір та оцінка даних, оцінка впливу та небезпек, характеристика екологічного ризику.

Висновки. Враховуючи показники вмісту хімічних речовин у шахтній воді та аналіз рівнів захворюваності населення злоякісними новоутвореннями науково обґрунтовано необхідність обов’язкового очищення та демінералізації шахтної води при її повторному використанні.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.5.2024.08
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Monitoryng dovkillya. Analitychna zapyska shchodo stanu ta perspektyv rozvytku systemy monitoryngu dovkillya [Environmental monitoring. Analytical note on the state and prospects for the development of the state environmental monitoring system]. (2023). https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Monitoring-Green-Paper_15_02_2022.pdf

Vilkul, Y. G.; Stupnyk, N. I.; Brovko, D. V.; Kyrychenko, P. S. (2016). Puti snizheniya tekhnogennogo vliyaniya shakhtnykh I karyernykh vod na presnovodnye obyyekty Krivbassa [Ways to reduce the technogenic influence of mine and quarry waters on freshwater bodies of Kryvbas]. Dnipro, 2, 138–144.

Dotsenko, O. O. (2019). Pidvyshchennya ekolohichnoyi bezpeky vidvedennya shakhtnykh vod v period budivnytstva vuhlevydobuvnoyi Shakhty [Increasing the environmental safety of mine water removal during the construction of a coal mine]. Ecological Sciences. 2, 1(24), 153– 159.

Babych, O.V. (2019). Suchasnyy stan ta dynamika zakhvoryuvanosti naselennya Kirovohrads’koyi oblasti na zloyakisni novoutvorennya [The current state and dynamics of the incidence of malignant neoplasms in the population of the Kirovohrad region]. Health and society: Collection of scientific papers. Kropyvnytskyy, 88–92.

Zaklady okhorony zdorovya ta zakhvoryuvanist’ naselennya Ukrayiny u 2017 rotsi: statystychnyi zbirnyk [Healthcare institutions and morbidity of the population of Ukraine in 2017: Statistical Data Collection]. (2018). Kyiv, 109.

Biuleten natsionalnoho kantser-reiestru Ukrainy № 20– «Rak v Ukraini, 2016-2017. Zakhvoryuvanist’, smertnist’, pokaznyky diyal’nosti onkolohichnoyi sluzhby» [Bulletin of the National Chancery Register of Ukraine No.20. «Cancer in Ukraine 2016-2017. Incidence, mortality, activities on the oncological services»]. (2018). Kyiv, 19, 146.

Domanchuk, T. I.; Chornenka, Zh. A.; Gritsyuk, M. I. (2019). Dynamika onkolohichnoyi zakhvoryuvanosti zalezhno vid statti ta mistsya prozhyvannya. [Dynamics of cancer incidence depending on gender and place of residence]. Clinical and experimental pathology, 2(68), 18, 36–41.

Vermeulen S. H. (2015). Recurrent urinary tract infection and risk of bladder cancer in the Nijmegen bladder cancer study. Br. J. Cancer, 112 (3), 594–600.

Prokopov, V. O., Lypovetska, O. B. (2019), Vplyv khloroformu pytnoyi vody na onkolohichnu zakhvoryuvanist’ naselennya Kirovohradshchyny [Influence of drinking water chloroform on the oncological incidence in the population of Kirovohrad Region]. Environment and Health, 3, 42–46.

Pavlenko, O. I.; Oriekhova, O. V.; Avramenko, I. V. (2020). Analiz zakhvoryuvanosti na zloyakisni novoutvorennya u naselennya ekologo-nebezpechnoho regionu [Analysis of the morbidity of malignant neoplasms in the population of the ecological and dangerous region]. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 3 (157), 79−82.

Metodyka vyznachennya ryzykiv ta yikh pryynyatnykh rivniv dlya deklaruvannya bezpeky obyyektiv pidvyshchenoyi nebezpeky [Methodology for determining risks and their acceptable levels for declaring the safety of high-risk objects]. (2003). Кyiv, 192.

Oriekhova, O. V., Pavlenko, O. I. (2017). Profesiyni ryzyky zdorovyu pratsyuyuchykh yak suchasna kontseptsiya medytsyny pratsi [Occupational risks for workers’ health as a modern concept of occupational health]. Ukrainian Journal of Occupational Health, 3 (52). 77−87.

Salii, I. V.; Pavlenko, O. I.; Oriekhova, O. V. (2020). Ryzyk rozvytku zloyakisnykh novoutvoren’ u naselennya ekologo-nebezpechnoho region [Risk of development of malignant neoplasms in the population of the ecological and dangerous region]. Ecological Sciences, 5(32), 185-188.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.