Анотація
Мета. Дослідити гносеологічні, філологічні, медичні, соціальні, економічні аспекти пізнання болю з метою покращення інформованості медичного середовища та розробки ефективних форм, засобів та методології надання медичної допомоги пацієнтам з больовими синдромами.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний, системний аналіз.
Результати. Біль дуалістична, як за своїм походженням, так і за механізмами реалізації. Біль одночасно є фізичним відчуттям і емоційною реакцією на нього, включно з когнітивним та соціальним компонентом. По суті хронічний і рецидивуючий біль є окремою проблемою охорони здоров’я, самостійним захворюванням. Отримані переконливі дані про наявність функціональних, структурних та хімічних змін, що відбуваються в мозкові у зв’язку з наявним хронічним болем. Здатність модулювати реакцію на біль має вирішальне значення для адаптації та здійснюється через кірковий, стовбуровий та спинномозковий рівні. Три механізми за допомогою яких модулюється реакція на біль: гейт-контроль (ворітний контроль), низхідна модуляційна система, нейромодулятори.
Дискусія. Хронічний біль є одним з найбільш обтяжливих станів та одним з найпоширеніших хронічних захворювань, оскільки частота таких розладів сягає рівня епідемії, а економічні втрати на надання допомоги таким пацієнтам з хронічними больовими синдромами по сумарним витратам суспільства переважають над витратами пов’язаних з серцево-судинними захворюваннями, онкологічними ураженнями, цукровим діабетом. Хронічний біль супроводжується тривогою та депресією, втомою, порушенням сну, функціональною недієздатністю та зниженням якості життя. Особливо це стає актуальним в наш воєнний час. Частота та важкість перебігу хронічного болю, психосоматичних синдромів неодмінно будуть зростати не лише у час війни, а і в повоєнні роки, можливо, навіть у більш важких формах. Лише спеціалізована мультимодальна медична допомога хворим з хронічним болем спроможна змінити ситуацію на краще з точки зору результатів лікування, економічної ефективності та соціальних результатів.
Висновки. Для суттєвого покращення надання медичної допомоги пацієнтам з хронічним болем необхідна інформованість медичного середовища та мультидисциплінарний підхід до таких пацієнтів, значні організаційні зміни, починаючи від навчання студентів з подальшими професійним підвищенням кваліфікації до удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги та готовності лікарів до впровадження інноваційних методик та технік надання медичної допомоги пацієнтам з больовими синдромами.
Посилання
AAPM Facts and Figures on Pain. (n.d.). The American Academy of Pain Medicine. Retrieved June 21, 2017, from http://www.painmed.org/patientcenter/facts_on_pain.aspx
Breivik, H., Collett, B., Ventafridda, V., Cohen, R., & Gallacher, D. (2006). Survey of chronic pain in Europe: prevalence, impact on daily life, and treatment. European Journal of Pain, 10(4), 287–333. https://doi.org/10.1016/j.ejpain.2005.06.009
Britsyn, V., EV, R., TI, R., & Yavorskaya, H. (2009). The concept of pain in typological enlightenment (V. Britsyn, R. EV, R. TI, & H. Yavorskaya (Eds.)). Dmytro Buraho Publishing House.
Chapman, C., Tuckett, R., & Song, C. (2008). Pain and stress in a systems perspective: reciprocal neural, endocrine, and immune interactions. The Journal of Pain, 9, 122–145.
Dubois, M., Gallagher, M., & Lippe, P. (2009). Pain medicine position paper. Pain Med, 10, 972–1000.
Feizerfan, A., & Sheh, G. (2015). Transition from acute to chronic pain. Continuing Education in Anaesthesia, Critical Care and Pain, 15, 98–102. https://doi.org/10.1093/bjaceaccp/mku044
Foulkes, T., & Wood, J. (2008). Pain Genes. PLoS Genetics, 4(7). https://doi.org/10.1371/journal.pgen.1000086
Gilliam, W., Schumann, M., Cunningham, J., Evans, M., Luedtke, C., Morrison, E., Sperry, J., & Vowles, K. (2021). Pain catastrophizing as a treatment process variable in cognitive behavioural therapy for adults with chronic pain. European Journal of Pain, 25, 339–347. https://doi.org/10.1002/ejp.1671
Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. (2020). Lancet, 396(10258), 1204–1222. https://doi.org/0.1016/S0140-6736(20)30925-9
Groenewald, C., & Palermo, T. (2015). The price of pain: the economics of chronic adolescent pain. Pain Management, 5(2), 61–64. https://doi.org/10.2217/pmt.14.52
Henschke, N., Kamper, S., & Maher, C. (2015). The epidemiology and economic consequences of pain. Mayo Clinic Proceedings, 90, 139–147.
Jackson, T., Stabile, V., & McQueen, K. (2014). The Global Burden of Chronic Pain. ASA Newsletter, 78, 24–27. http://monitor.pubs.asahq.org/article.aspx?articleid=2432061
Jensen, M., & Brownstone, R. (2019). Mechanisms of spinal cord stimulation for the treatment of pain: Still in the dark after 50 years. European Journal of Pain, 23, 652–659.
Latremoliere, A., & Woolf, C. (2009). Central sensitization: a generator of pain hypersensitivity by central neural plasticity. The Journal of Pain, 10, 895–926. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2009.06.012
Lin, E. (2009). Physiology of pain. In T. Smith, C. Pinnock, & T. Lin (Eds.), Fundamentals of anaesthesia (3rd editio, pp. 412–432). Cambridge University Press.
Liu, S., & Kelliher, L. (2022). Physiology of pain - a narrative review on the pain pathway and its application in the pain management. Digestive Medicine Research, 5, 56. https://doi.org/10.21037/dmr-21-100
Mayer, S., Spickschen, J., Stein, K., Crevenna, R., Dorner, T., & Simon, J. (2019). The societal costs of chronic pain and its determinants: The case of Austria. PLoS ONE, 14(3), e0213889. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0213889
Meng, H., & Deshpande, A. (2020). Cannabinoids in chronic noncancer pain medicine: moving from the bench to the bedside. BJA Educatio, 20(9), 305–311. https://doi.org/10.1016/j.bjae.2020.05.002
Merskey, H., & Bogduk, N. (1994). Classification of Chronic Pain (2nd ed.). IASP Press.
Nahin, R., Feinberg, T., Kapos, F., & Terman, G. (2023). Estimated Rates of Incident and Persistent Chronic Pain Among US Adults, 2019-2020. JAMA Network Open, 6(5). https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.13563
National Institutes of Health. (2023). NIH Study Finds High Rates of Persistent Chronic Pain among U.S. Adults. https://www.nih.gov/news-events/news-releases/nih-study-finds-high-rates-persistent-chronic-pain-among-us-adults
Niv, D., & Devor, M. (2004). Chronic pain as a disease in its own right. Pain Practice, 4(3), 179–181. https://doi.org/10.1111/j.1533-2500.2004.04301.x
Pohl, M., & Braz, J. (2001). Gene therapy of pain: emerging strategies and future directions. European Journal of Pharmacology, 429, 39–48. https://doi.org/10.1016/S0014-2999(01)01304-8
Raffaeli, W., & Arnaudo, E. (2017). Pain as a disease: an overview. J Pain Res, 10, 2003–2008. https://doi.org/10.2147/JPR.S138864
Souza Monteiro de Araujo, D., Nassini, R., & Geppetti, P. (2020). TRPA1 as a therapeutic target for nociceptive pain. Expert Opin Ther Targets, 24(10), 997–1008. https://doi.org/10.1080/14728222.2020.1815191
Terminology. (n.d.). https://www.iasppain.org/resources/terminology/
Tracey, I., & Bushnell, M. (2009). How neuroimaging studies have challenged us to rethink: is chronic pain a disease? The Journal of Pain, 10(11), 1113–1120. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2009.09.001
Treede, R., Rief, W., & Barke, A. (2015). A classification of chronic pain for ICD-11. Pain, 156(6), 1003–1007. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000000160
Treede, R., Rief, W., & Barke, A. (2019). Chronic pain as a symptom or a disease: the IASP Classification of Chronic Pain for the International Classification of Diseases (ICD-11). Pain, 160, 19–27.
Yong, R., Mullins, P., & Bhattacharyya, N. (2022). Prevalence of chronic pain among adults in the United States. Pain, 163(2), 328–332. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000002291
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.