Самооцінка пацієнтами та лікарями виконання вимог здорового способу життя йготовності до змін поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань
ARTICLE PDF

Ключові слова

здоровий спосіб життя, фактори ризику, серцево-судинні захворювання,модель стадій змін

Як цитувати

Moroz, G., Hydzynska, I., & Lasitsya, T. (2019). Самооцінка пацієнтами та лікарями виконання вимог здорового способу життя йготовності до змін поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань. Клінічна та профілактична медицина, 1(7), 4-10. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(7).2019.01

Анотація

Мета – дослідити ставлення пацієнтів і лікарів до виконання вимог здорового способу життя та провести оцінку стадіїготовностідозмін поведінкових факторів ризикусерцево-судинних захворювань.
Матеріал і методи. Проведено опитування 158 пацієнтів випадкової вибірки, які проходили профілактичний огляд у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами(ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), і 63 лікарів терапевтичного профілю щодо виконання ними вимог здорового способу життя – відсутності тютюнокуріння, дотримання здорового харчування, дотримання оптимального рівня фізичної активності – та готовності до змін нездорової моделі поведінки.Визначення стадії готовності до змін проводили за допомогою стандартизованого опитувальника. Результати внесено до бази даних і проведено статистичну обробку.
Результати. Аналіз результатів опитування виявив відмінності в дотриманніокремих компонентів здорового способу життя: не курили серед пацієнтів87,3±2,6% опитаних, серед лікарів – 93,6±3,1%, дотримували здорового харчування 26,6±3,5% пацієнтів і 20,6±5,1% лікарів, дотримували рекомендованого рівня фізичної активності8,9±2,3% пацієнтів і 20,6±5,1% лікарів (p<0,05). Встановлено, що частка лікарів, які перебували на стадії дії щодо дотримання вимог здорового харчування та рекомендованого рівня фізичної активності,була вірогідно вищою порівняно з такою серед пацієнтів – 72,5±6,3% і45,7±4,6% (р<0,05)і74±6,2 % і41,0±4,1% (p<0,05) відповідно.
Висновки. Результати дослідження обґрунтовують необхідністьпідвищення прихильності пацієнтів і лікарів до виконання вимог здорового способу життя, зокрема, щодо здорового харчування та рекомендованого рівня фізичної активності, та підвищення обізнаності лікарів у питаннях проведення профілактичного консультування.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(7).2019.01
ARTICLE PDF

Посилання

Moroz H.Z, Hidzynska I.M., Lasytsia T.S. (2016). Profilaktychne konsultuvannia v praktychnii roboti likaria [Preventive counseling in the practice of a doctor]. Therapia. Ukrainian Medical Bulleti, 2, 44-48.

Mytchenko E.Y., Mamedov M.N., Kolesnyk T.V. , Deev A.D. (2013). Sovremennyi profyl faktorov ryska serdechno–sosudystykh zabolevanyi v horodskoi populiatsyy Ukrayny: materialy XIV Natsionalnoho konhresu kardiolohiv Ukrain. [Modern profile of risk factors for cardiovascular diseases in the urban population of Ukraine]. Ukrainian Cardiology Journal, 4, 76–83.

Moroz H.Z., Hidzynska I.M., Tkachuk I.M. (2017). Method of diagnostics of an individual stage of patient's readiness for changes in individual components of an unhealthy behavior model. Pat. 11 49 60 U Ukraina. A61B5/00, A61B 10/10, G01 N33/50.№ u2016 10547; zaiavl. 18.10.2016; opubl. 27.03.2017, № 6.

Eckel RH, Jakicic JM, Ard JD, de Jesus JM, Houston Miller N, Hubbard VS. (2013). AHA/ACC Guidelines of lifestyle management to reduce cardiovascular risk. A report of the American College of cardiology. American Heart Association task forces on practice guidelines. Circulation, 2014, 129(25 Suppl 2), S.76-99.

Piepoli MF., Hoes AW., Agewall S., Albus C., Brotons C., Catapano AL. (2016). European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur. Heart J., 2016, 37, 2315–2381.

Lee IM., Shiroma EJ., Lobelo F., Puska P., Blair SN., Katzmarzyk PT. (2012). Effect of physical inactivity on major non-communicable diseases worldwide: an analysis of burden of disease and life expectancy. Lancet, 380, 219-229.

Prochaska, J. O. Velicer, W.F. (1997). The Transtheoretical Model of health behavior change American Journal of Health Promotion, 12, 38-48.

Stiggelbout A M, Van der Weijden T, De Wit M P T, Frosch D, Légaré F, Montori V M, Trevena L, Elwyn G. (2012). Shared decision making: really putting patients at the centre of healthcare. BMJ, 344, e256.