Можливості нових підходів до аналізу електрокардіографії для діагностики ішемії міокарда
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

серцево-судинна система, ЕКГ, ішемія міокарда, альтернація зубця Т, турбулентність серцевого ритму, інформаційні технології

Як цитувати

Kravchenko, A., Kovzolovich, T., & Fainzilberg, L. (2019). Можливості нових підходів до аналізу електрокардіографії для діагностики ішемії міокарда. Клінічна та профілактична медицина, 1(7), 47-60. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(7).2019.07

Анотація

Мета – дослідити нові можливості застосування електрокардіографії (ЕКГ) для діагностики ішемії міокарда з використанням сучасних інформаційних технологій.

Матеріал і методи. Проведено аналіз сучасних наукових джерел, присвячених дослідженням щодо застосуваннянових неінвазійних ЕКГ-маркерів, які відображають електрофізіологічні процеси в різні фази серцевого циклу та можуть мати діагностичну значущість для виявлення ранніх проявів ішемічних змін у міокарді.

Результати. Виявлення серцево-судинної патології на ранніх етапах захворювання є важливим кроком для запобігання ускладненням і вимагає розробки доступних, не дорогих та ефективних методів діагностики. Останніми роками приділяється значна увага пошуку нових неінвазійних методів діагностики ранніх проявів ішемії та електричної нестабільності міокарда із застосуванням інформаційних технологій обробки ЕКГ. У роботі досліджено різні підходи до поглибленого аналізу обробки ЕКГ сигналу та оцінили можливості використання методу ЕКГ насамперед для діагностики ішемічних змін у міокарді та прогнозу раптової серцевої смерті, які обговорюються в науковій літературій уже застосовуються або запропоновані для використання в клінічній практиці.Серед них електрокардіографія високого підсилення з оцінкою пізніх потенціалів шлуночків (ППШ), визначення мікро- та макроальтернації зубця Т, турбулентності серцевого ритму, варіативності серцевого ритму та аналіз ЕКГ, який проводиться у фазовому просторі – фазаграфія.

Висновок. Аналіз результатів досліджень щодо застосування нових неінвазійних ЕКГ-маркерів, які відображають електрофізіологічні процеси в різні фази серцевого циклу, з використанням можливостей автоматизованих інформаційних технологій, дозволяє стверджувати, що їх застосування дозволяє отримати додаткову інформацію про стан серцево-судинної системи та має діагностичну значущість для виявлення ранніх проявів ішемічних змін у міокарді.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(7).2019.07
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Holovanova, V. P. Lysak, L. I. Zakrutko, M. V. Khorosh (2016). Naukovo-metody chnipidkhodydomodernizatsiisposobuzhyttialiudei, shchomaiut factory ryzykuarterialnoihipertenzii [Scientific and methodical approaches to modernizing the way of life of people with risk factors for arterial hypertension: method. rivers] Kyiv.

Vsemirnaya organizatsiya zlravookhraneniya. (2015). Serdechno-sosudistye zabolevaniya. [World Health Organization. Cardiovascular diseases.]. Informatsionnyy byulleten, № 317. Available at: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs317/ru/

Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnostisystemyokhoronyzdoroviaUkrainy. 2016 rik [Annual report on the health status of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. 2016]. (2017). Ministerstvo Okhorony Zdorovia Ukrainy. Kyiv.

Katerenchuk O. I. (2017). Diahnostychna tsinnist fazovykh portretiv EKH v praktytsi simeinoho likaria [The diagnostic value of phase- spaced ECG portraits in family doctor practice]. Molodyi Vchenyi, 6, 46, 1923.

Einthoven W., Jaffe A.S., Venge P., Lindahl B. Galvanometrische registratievan het menschelijk electrocardiogram. Leiden: Eduard Ijdo, 1902, 101–7.

Kligfield P. (2002). The centennial of the Einthoven electrocardiogram. J Electrocardiol., 35(Suppl), 123–9.

Cooper J. K. (1986). Electrocardiography 100 years ago. Origins, pioneers and contributors. New Eng. Med. J., 315, 7, 461-464.

Reichlin T., Abächerli R., Twerenbold R. [et al.] (2016). Advanced ECG in 2016: is there more than just a tracing? Swiss. Med. Wkly, 146, 143-03.

Connolly D. C., Elveback L. R., Oxman H. A. (1984). Coronary heart disease in residents of Rochester, Minnesota: Prognostic value of the resting electrocardiogram at the time of initial diagnosis of angina pectoris. Mayo. Clin. Proc., 59, 247-250.

Zaychenko K.V., Zharinov O.O., Kulin A.N. i dr. (2001). Sem i obrabotka bioelektricheskikh signalov: Uchebnoe posobie [Removing and processing bioelectrical signals: Textbook]. St. Petersburg: GUAP.

Reichlin T., Abächerli R., Twerenbold R. [et al.] (2016). Advanced ECG in 2016: is there more than just a tracing? Swiss. Med. Wkly., 146, 143-03.

Baranov A. A., Vishneva Ye. A., Namazova-Baranova L. S. (2013). Telemeditsina-perspektivy i trudnosti pered novym etapom razvitiya [Telemedicine-prospects and difficulties before a new stage of development]. Pediatricheskaya farmakologiya, 3, 6-11.

Ivanov M. L. (2015). Razrabotka i issledovanie elektrokardiograficheskogo apparatno-programmnogo kompleksa na nanosensorakh dlya registratsii mikropotentsialov serdtsa v realnom vremeni bez usredneniya i filtratsii [Development and research of electrocardiographic hardware-software complex on nanosensors for recording heart micro-potentials in real time without averaging and filtering], Tomsk: National Research Tomsk Polytechnic University.

Legkonogov A.V. (1997). Rezultaty i perspektivy izucheniya pozdnikh potentsialov zheludochkov [Results and prospects for the study of late ventricular potentials]. Kardiologiya, 10, 57-65.

Shepeta A. P., Zharinov O.O. (2002). Metodika obnaruzheniya mikropotentsialov EKG [The method of detection of micro-potentials of ECG]. Informatsionno-upravlyayushchie sistemy, 1, 48-51.

Cakulev Ivan. (2013). Confirmation of Novel Noninvasive High-Density Electrocardiographic Mapping With Electrophysiology Study. Circ Arrhythm Electrophysiol., 6. 68-75. Available at: http://circep-submit.ahajournals.org.

Grachev S.V. et al. (2007). New Methods of Electrocardiography. Moscow: Tekhnosfera.

Ivanko K., Ivanushkina N., Karplyuk Y. (2017). Identification and Assessment of Electrocardiographic Markers of Cardiac Electrical Instability. Naukovi Visti NTUU KPI, 1, 37-47.

Poll D. S., Marchlinski F. E., Falcone R. A., Josephson M. E., Simson M. B. (1985). Abnormal signal-averaged electrocardiograms in patients with nonischemic congestive cardiomyopathy: relationship to sustained ventricular tachyarrhythmias. Circulation, 72, 1308-13.

Uretsky B. F., Thygesen K., Daubert J. C. et al. (2008). Predictors of Mortality From Pump Failure and Sudden Cardiac Death in Patients With Systolic Heart Failure and Left Ventricular Dyssynchrony: Results of the CARE-HF Trial. Journal of Cardiac Failure, 14, 670-675.

Kostin V. I., Gulyaeva Ye. N., Yefremov S. D. (2001). Kharakteristika narusheniy serdechnogo ritma i pozdnie potentsialy zheludochkov u bolnykh s kardiologicheskim sindromom Kh [Characteristics of heart rhythm disturbances and late ventricular potentials in patients with cardiac syndrome X]. Ter.arkhiv, 73, 44-48.

Breithardt G., Cain M. E. El-Sherif N. еt al. (1991). Standards for analysis of late ventricular potentials using high resolution of signal- averaged electrocardiography. A statement of task force committee between the European society of cardiology, the American heart association and college of cardiology. Eur. Heart J., 12, 473-480.

Steinbigler P., Haberl R., Bruggemann T. et al. (2002). Postinfarction risk assessment for sudden cardiac death using late potential analysis of the digital Holter electrocardiogram. J. Cardiovasc. Electrophysiol, 13(12), 1227-1232.

Akasheva D. U. (1991). Pozdnie potentsialy zheludochkov: elektrofiziologicheskaya osnova, metody registratsii i klinicheskoe znachenie [Late potentials of the ventricles: electrophysiological basis, methods of registration and clinical significance]. Kardiologiya, 31, 9, 76-80.

Tatarchenko I. P., Pozdnyakova N. V., Petranin A. Yu., Morozova O. I. (2005). Zheludochkovye aritmii i pozdnie potentsialy serdtsa u bolnykh ostrym koronarnym sindromom posle reperfuzionnoy terapii [Ventricular arrhythmias and late cardiac potentials in patients with acute coronary syndrome after reperfusion therapy]. Klinicheskaya meditsina, 5, 19-22.

Kondo N., Ikeda T., Kawase A. еt al. (2001). Clinical usefulness of the combination of T-wave alternans and late potentials for identifying high-risk patients with moderately or severely impaired left ventricular function. Jpn. Circ. J., 65(7), 649-653.

Saul J.P., Arai Y., Berger R.D., et al. (1988). Assessment of autonomic regulation in chronic congestive heart failure by heart rate spectralanalysis. Am. J. Cardiol., 61, 1292-1299.

Aleksandrova S. G. (2013). Metody analiza mikroalternatsii EKG-signala [Methods for analyzing the microalternations of the ECG signal]

Vestnik Rossiyskogo universiteta druzhby narodov, 4, 48-51.

Radzevich A. E., PopovV. V., KnyazevaM.Yu. (2006). Znachenie turbulentnosti serdechnogo ritma i alternatsii T volny v diagnostike elektricheskoy nestabylnosti miokarda. [The importance of the turbulence of the heart rate and the T wave alternance in the diagnosis of electrical instability of the myocardium]. Rossiyskiy kardiologicheskiy zhurnal, 5, 93-99. DOI:10.15829/1560-4071-2006-5-93-99.

Narayan S. M. (2006). T wave Alternans and the susceptibility to ventricular Arrhythmias. J. Am. College Cardiol., 47, 2, 269-281. doi: 10.1016/j.jacc.2005.08.066

Walker M. (2003). Repolarization alternans: Implications for the mechanism and prevention of sudden cardiac death. Cardiovascular Res., 57, 3, 599-614. doi: 10.1016/S0008-6363(02)00737-X

Hohnloser S. H., Klingenheben T. et al. (1998). T wave alternans as a predictor of recurrent ventricular arrhythmias in ICD recipients: prospective comparison with conventional risk markers. J. Cardiovasc. Electrophysiol., 9, 1258-1268.

Gold M., Bloomfield D., Anderson K., et al. (2000). A comparison of T wave alternans, signal averaged electrocardiography and programmed ventricular stimulation for arrhythmia risk stratification. J.Am.Coll.Cardiol.,. 36, 2247-225.

Ikeda T., Sakata T., et al. (2000). Combined assessment of T wave alternans and late potentials used to predict arrhythmic events after myocardial infarction: a prospective study. J. Am.Coll.Cardiol., 35, 722-730.

Ryabykina G. V., Sula A. S., Shchedrina Ye. V. (2006). Opyt ispolzovaniya pribora KardioVizor v kardiologicheskoy praktike [Experience in using CardioVisor in cardiac practice]. Kardiologicheskiy vestnik, l 1, 1, 14-18.

Fedorova S. I. (2008). Primenenie metoda dispersionnogo EKG-analiza v usloviyakh provedeniya koronaro-angioplastiki [Application of the method of dispersion ECG analysis in conditions of coronary angioplasty]. Almanakh klinicheskoy meditsiny, 19, 9-17.

Ivanov G. G., Agafoshina Ye. V., Kuznetsova CYu Kh. G. (2011). Dispersionnoe kartirovanie i analiz mikroalternatsiy: desyat let spustya [Dispersion mapping and analysis of microalternations: ten years later]. Funktsionalnaya Diagnostika, 3, 71-74.

Kulyamin, A. I. (1998). Variabelnost serdechnogo ritma u bolnykh s zheludochkovymi aritmiyami [Variability of heart rhythm in patients with ventricular arrhythmias].

Moscow: Scientific Center of Cardiovascular Surgery.

Gerritsen J., Dekker J. M., TenVoorde B. J. et al. (2001). Impaired autonomic function is associated with increased mortality, espeсially in subjects with diabetes, hypertension, or a history of cardiovascular disease: the Hoorn study. Diabetes Care, 24, 10. 1793–1798.

Heart rate variability. (1996). Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of pacing and electrophysiology. Eur. Heart J., 17, 354–381.

Casolo G. C. [et al.]. (1992). Heart rate variability during the acute phase of myocardial infarction. Circulation, 85, 2073–2079.

Compostella L., Lakusic N., Russo N. [et al.]. (2016). Arrhythmia recognition and classification using combined linear and nonlinear features of ECG signals. Int. J. Cardiol., 224, 473-481.

Aleynikova T. V. (2012). Variabelnost serdechnogo ritma (obzor literatury) [Heart rate variability (literature review)]. Problemy Zdorovia Y Ekolohyy., 1, 17–23.

Korkushko O. V., Pisaruk A. V., Shatilo V. B. (2009). Znachenie analiza variabelnosti ritma serdtsa v kardiologii: vozrastnye aspekty [The importance of heart rate variability analysis in cardiology: age aspects]. Krovoobih Ta Hemostaz, 1-2, 127–139.

Feng J., Wang A., Gao C. A. [et al]. (2014). Altered heart rate variability depends on the characteristics of coronary lesions in stable angina pectoris.Anadolu Kardiyol. Derg., 14, Available at: http://www.anakarder.com/sayilar/97/buyuk/2–Altered.pdf

Schmidt G., Malik M., Barthel P., et al. (1999). Heart rate turbulence after ventricular premature beats as a predictor of mortality after acute myocardial infarction. Lancet, 353, 1390-1396.

Barthel P., Schneider R., Bauer A. [et al.] (2003). Risk stratification after acute myocardial infarction by heartrate turbulence. Circulation, 108, 1221-1226.

Fushtey I. M., Goldovskiy B. M., Sid Ye. V. (2016). Perspektivy otsenki turbulentnosti serdechnogo ritma kak prediktora fatalnykh aritmiy u patsientov posle ostrogo infarkta miokarda [Prospects for evaluation of cardiac rhythm turbulence as a predictor of fatal arrhythmias in patients after acute myocardial infarction]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy, 3, 121-125.

Faynzilberg L. S. (2017). Osnovy fazagrafii : Monografiya [Fundamentals of phase printing: Monograph]. Kyiv: Osvita Ukrainy.

Dyachuk D. D., Kravchenko A. N., Faynzilberg L. S., Stanislavskaya S.S, Korchinskaya Z.A., Orikhovskaya K.B., Pasko V.S., Mikhalev K.A. (2016). Skrining ishemii miokarda metodom otsenki fazy repolyarizatsii [Screening of myocardial ischemia by the method of evaluation of the repolarization phase].Ukrainskyi Kardiolohichnyi Zhurnal, 6, 82–89.