ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ГАРАНТІЙ ПРАВ ЛЮДИНИ ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ТА ПРОВЕДЕННІ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

Мета. Аналіз та систематизація процесуальної форми призначення та проведення судово-медичної експертизи у кримінальному процесі, практики Європейського суду з прав людини щодо визначення стандартів гарантування прав людини при призначенні та проведенні судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні, що сприятиме забезпеченню формування усталеної та уніфікованої правозастосовної практики з цього питання, виробленню обґрунтованих підходів та пропозицій з вдосконалення кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування.

Матеріали та методи. При проведенні ґрунтовного дослідження щодо регламентації процесуальної форми призначення та проведення судово-медичної експертизи у кримінальному процесі, визначення Європейських стандартів гарантій прав людини при призначенні та проведенні судово-медичної експертизи в кримінальному процесі нами проаналізовано тридцять п’ять рішень Європейського суду з прав людини, двадцять сім рішень Верховного Суду України та судову статистику. Під час оцінювання та систематизації результатів дослідження слід зазначити, що права людини можуть порушуватися у процесі проведення судових експертиз. Такі порушення можуть стосуватися таких конвенційних норм: статті 3 Конвенції (в частині поводження, що принижує гідність людини); статті 6 Конвенції (в частині права на справедливий суд); статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя); статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту).

Результати. Знання та розуміння судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) визначає, наскільки впевнено Україна та її правова система наближаються до європейських стандартів. За статистикою ЄСПЛ за 2023 рік, протягом року до Суду надійшло загалом 34 650 заяв (у порівнянні з 45 500 у 2022 році), що є найнижчим показником за останні 10 років. Серед них 2 531 заява була подана проти України. Середня кількість заяв на 10 000 мешканців становить 0,41, тоді як в Україні цей показник — 0,56. Для порівняння: у Польщі – 0,5, у Молдові – 2,6,у Бельгії – 1,13, в Естонії – 0,75. У 2023 році Суд розглянув 38 260 заяв, з яких 67% було визнано неприйнятними, а лише 18% завершилися винесенням рішення. Тобто з 38 260 заяв було ухвалено 6 931 рішення. У 2022 році 79% заяв було визнано неприйнятними, а у 2021 році – 76% [1].

Висновки. Українська судово-експертна діяльність повинна відповідати міжнародним і національним стандартам та принципам. Всі учасники кримінального провадження повинні мати можливість реалізації своїх прав, зокрема і права на правничу допомогу, гідне поводження, на повагу до приватного і сімейного життя та справедливий суд. Такий підхід повинен бути обов’язковим, щоб висновок українського експерта мав однакову юридичну і фахову силу у порівнянні із аналогічними висновками експертів інших країн, і навпаки, складені висновки експертами іншої країни повинні мати силу доказу для українських судів.