Лапароскопічна алопластика троакарних гриж параумбілікальної ділянки
ARTICLE PDF

Ключові слова

троакарні грижи параумбілікальної ділянки, лапароскопічна алогерніопластика, профілактика троакарних гриж

Як цитувати

Фелештинський, Я., & Дадаян , В. (2019). Лапароскопічна алопластика троакарних гриж параумбілікальної ділянки. Клінічна та профілактична медицина, 2(8), 47-52. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(8).2019.05

Анотація

На сьогодні, дослідники продовжують дискутувати з приводу вибору методики хірургічного лікування таких гриж, що ж саме доцільніше використовувати: класичну лапароскопічну алогерніопластику або модифіковану техніку лапароскопічної алопластик.

Мета роботи. Наукове обгрунтування вибору хірургічної тактики та покращення результатів хірургічного лікування троакарних гриж параумбілікальної ділянки та довести ефективність запропонованого методу.

Матеріали та методи. У статті наведено результати аналізу хірургічного лікування троакарних гриж живота 64 пацієнтів віком від 30 до 75 років. При проведенні аналізу, нами було розділено пацієнтів на дві рівні за кількістю осіб групи, фактором включення до першої групи стало виконання класичної лапароскопічної алогерніопластики (32 пацієнти), а до другою нами віднесено пацієнтів, котрим виконувалась модифікована нами операція, лапароскопічна алопластика післяопераційних троакарних гриж параумбілікальної ділянки.

Результати дослідженні та їх обговорення. Про проведенні порівняльного аналізу перебігу раннього післяопераційного періоду серед пацієнтів першої групи серома спостерігалась у 12,5%  (4) пацієнтів, другої групи – у 6,3%  (2) пацієнтів. Інфікування післяопераційної рани спостерігалось лише у одного (3,1%) пацієнта першої групи. Тривалість перебування пацієнтів у клініці, у стаціонарному відділенні, склала від 7 до 2 діб: пацієнтів першої групи – 5±2,12 (p<0,05) доби, другої групи– 2±1,31 (p<0,05) доби відповідно.

Висновки. Отже, при аналізі отриманих даних, нами встановлено, що лапароскопічна алопластика троакарних гриж живота має суттєві переваги над відкритою за рахунок зменшення частоти післяопераційних ускладнень понад аніж у два рази з боку рани. Окрім цього термін перебування таких пацієнтів у хірургічному відділенні скорочується у 2,5 разу, що, в свою чергу, значно скорочує витрати. Упродовж проспективного спостереження за пацієнтами, яким було проведено лапароскопічну алогерніопластику троакарних гриж живота (упродовж трьох років після втручання), ми можемо стверджувати, що усунення дефекту за запропонованою методикою не супроводжується  рецидивами.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(8).2019.05
ARTICLE PDF

Посилання

Demetrashvili Z. M., Magalashvili R. D., Lobzhanidze G. V., Khutsishvili K. R., Labauri L. Z. (2008). Lecheniye posleoperatsionnykh ventral'nykh grizh [Treatment of postoperative ventral hernias]. Surgery, 11, 44–46.

Dzyubanovskyy I. YA., Pyatnochka V. I. (2017). Uskladnennya pislya alohernioplastyk pislyaoperatsiynykh ventralnykh hryzh: shlyakhy vyrishennya problemy [Complications after allogernicoplasty of postoperative ventral hernias: ways to solve the problem]. The achievements of clinical and experimental medicine, 1, 158.

Mirzabekyan YU. R., Dobrovol'skiy S. R. (2008). Prognoz i profilaktika ranevykh oslozhneniy posle plastiki peredney bryushnoy stenki pop povodu posleoperatsionnoy ventral'noy gryzhi [The prognosis and prevention of wound complications after plasticity of the anterior abdominal wall pop about postoperative ventral hernia]. Surgery, 1, 66-71.

Myronov S. A., Khodzinskyy I. S., Bilan M. M. (2011). Maloinvazyvna hernyuplastyka pry troakarnykh ta kontraperturnykh hryzhakh z transkutannoyu fiksatsiyeyu: pershyy dosvid [Miniinvasive gerniaplasty in trocar and contra-peritoneal hernia with transcutaneous fixation: the first experience]. Zaporozhye medical journal, 13, 156–157.

Mishalov V. H., Burka A. O., Teslyuk I. I. ta spivav. (2008). Khirurhichne likuvannya khvorykh z pislyaoperatsiynymy hryzhamy poperekovo-bokovykh dilyanok zhyvota [Surgical treatment of patients with postoperative hernias of the lumbar-lateral areas of the abdomen]. Surgery of Ukraine, 1(25), 99-105.

Method for laparoscopic alloplasty of postoperative trocar hernias of the paraumbical area: utility model patent Ukraine. А61В 5/0416. No. 117969; publ. 10.07.2017, №7.

Method for the prevention of trocar paraumbolic hernia: patent for utility model Ukraine. No. 110588; publ. 10.10.2016, № 19.

Feleshtynskyy YA. P. Pislyaoperatsiyni hryzhi zhyvota: monohrafiya [Postoperative abdominal hernias: a monograph]. K.: Biznes-Lohika, 2012. 200.

Feleshtynskyy YA. P., Dadayan V. A. (2018). Obgruntuvannya profilaktyky troakarnykh hryzh pislya laparoskopichnoyi kholetsystektomiyi [Substantiation of prevention of trocar hernias after laparoscopic cholecystectomy]. Surgery of Ukraine, 2, 44-47. DOI: https://doi.org/10.30978/SU2018248

Chetverikov S. H., Bayazytov M. R., Oliynyk O. O. (2010). Travmatychnist laparoskopichnoho dostupu v khirurhiyi zhovchnokamyanoyi khvoroby [Traumatic laparoscopic access in cholelithiasis surgery]. Hospital surgery, 3, 51-52.

Owens M., Barry M., Janjua A. Z., Winter D. C. (2011). A systematic review of laparoscopic port site hernias in gastrointestinal surgery. The Surgeon, 9, 4, 218–224.

Fear R. E. (1968). Laparoscopy: a valuable aid in gynecologic diagnosis. Obstet Gynecol, 31, 297–309.

Maio A., Ruchman R. B. (1991). CT diagnosis of postlaparoscopic hernia. J Comput Assist Tomogr., 15(6), 1054–1055. [PubMed]

Reynolds W., Jr . (2001). The first laparoscopic cholecystectomy. JSLS, 5 (1), 89–94. [PMC free article][PubMed]

Sommeling C., Tollens T., Vierendeels T., Kingsnorth A. (2009). Classification of primary and incisional abdominal wall hernias. Hernia, 13(4), 407-414. DOI: 10.1007/s10029-009-0518-x. Epub 2009 Jun 3. PubMed PMID: 19495920; PubMed Central PMCID: PMC2719726