ІМУНОМОДЕЛЮЮЧА АКТИВНІСТЬ ВІСМУТУ ЦИТРАТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ 1 -ЦНДЛ ТА ЛАБОРАТОРІЇ ПРОМИСЛОВОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ

Ключові слова

вісмуту цитрат, імунний гомеостаз, лабораторні тварини

Як цитувати

Грушка, О. І., Туркіна, В. А., & Кузьмінов, Б. П. (2019). ІМУНОМОДЕЛЮЮЧА АКТИВНІСТЬ ВІСМУТУ ЦИТРАТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ 1 -ЦНДЛ ТА ЛАБОРАТОРІЇ ПРОМИСЛОВОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ . Клінічна та профілактична медицина, 4(9-10). https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(10).2019.08

Анотація

Мета дослідження. Дослідити в експериментальних умовах вплив вісмуту цитрату на імунну систему лабораторних тварин.

Матеріал і методи. Однократну сенсибілізацію мурчаків (підшкірно у вушко) проводили за методом О.Г. Алексєєвої, А.І. Петкевич. Ступінь сенсибілізації встановлювали після постановки шкірних проб.  Визначали лейкоцитарну формулу крові, Т і В лімфоцити в периферичній крові методом розеткоутворення, імуноглобуліни класу А, М, G в сироватці крові - методом радіальної імунодифузії глобулінів в агарі Діфко, циркулюючі імунні комплекси - методом преципітації великоглобулярних імунних комплексів крові з високомолекулярним поліетиленгліколем, спектрофотометрично, виявлення реакції клітин крові на алерген «in vitro» - за реакцією специфічного лізису лейкоцитів.

Результати. Вісмут цитрат  викликає порушення імунологічного гомеостазу у експериментальних тварин. Показники неспецифічного клітинного компоненту імунної системи суттєво змінились, що характеризує імунокомплексну патологію. Відмічено зниження Т-хелперної субпопуляції, що свідчить про суттєву імуномоделюючу здатність вісмуту цитрату. Водночас відмічено суттєве підвищення клітин здатних до розеткоутворення, що дає підставу стверджувати, що вісмут цитрат здатен провокувати сенсибілізацію організму. В гуморальній ланці імунітету відмічено вірогідні відмінності вмісту циркулюючих імунних комплексів у сенсибілізованих та контрольних тварин. Рівні імуноглобулінів  не змінені відносно контролю. Аналіз сенсибілізуючого ефекту вказує на те, що найбільш імовірним результатом сенсибілізації організму при даному режимі надходження вісмуту цитрату є формування гіперчутливості ІІІ типу.

Висновки. Вісмут цитрат в експериментальних умовах викликає зміни в імунній системі піддослідних тварин, які характерні для алергенної відповіді організму по комплементзалежному типу.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(10).2019.08

Посилання

1. Hrynevych, YU.A., Alferov, A.N. (1981). Opredelenye ymmunnykh kompleksom v krovy onkolohycheskykh bolnykh [Determination of immune complex in blood of cancer patients]. Laboratory Case, 8, 493-495.
2. Trakhtenberh, I.M., Dmytrukha, N.M., Molozhava, O.S., Myronyuk YU.M. (2007). Porushennya imunnoho statusu orhanizmu lyudyny za diyi khimichnykh chynnykiv ta metody yikh vyznachennya: Metod. Rekomendatsiyi [Violation of the immune status of the human body by the action of chemical factors and methods for their determination: Method. Recommendations]. K., 48 p.
3. Poryadok provedennya naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh: Nakaz Ministerstva osvity, nauky, molodi ta sportu Ukrayiny vid 01.03.2012 № 249. [ Procedure for carrying out experiments, experiments on animals by scientific institutions: Order of the Ministry of Education, Science, Youth and Sports of Ukraine No. 249 of 01.03.2012 ]. (2012).
4. Alekseyeva, O.G., Duyeva, L.A. (1978). Allergiya k promyshlennym khimicheskim soyedineniyam [Allergy to industrial chemical compounds]. M.: Meditsina.
5. Metodicheskiye rekomendatsii № 2121-80 Postanovka issledovaniy po gigiyenicheskomu normirovaniyu promyshlennykh allergenov v vozdukhe rabochey zony: Utv. Zamestitel' Glavnogo gosudarstvennogo sanitarnogo vracha CCCR ot 23.01.1980. [Methodical recommendations No. 2121-80 Research design for hygienic regulation of industrial allergens in the air of the working area: Approved. Deputy Chief State Sanitary Doctor of the USSR CCR dated 01/23/1980.] (1980).
6. European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimental and Other Scientific Purposes (1986). Available at: http: www.conventions.coe.int/treaty/en/treaties/html/123.htm.
7. Glantz S. A., Bryan K. S. (1990). Primer of Applied Regression and Analysis of Variance. New York: McGraw-Hill, Health Professions Division.
8. Salvador J. A., Figueiredo S. A., Pinto R. M., Silvestre S. M. (2012). Bismuth compounds in medicinal chemistry. Future Med Chem., 4, 11, 1495–1523.
9. Udalova T. A., Logutenko O. A., Timakova E. V., Afonina L. I., Naydenko E. S., Yukhin, Y. M. (2008). Bismuth compounds in medicine. Third International Forum on Strategic Technologies. Tomsk.