ЗВ'ЯЗОК АЛЕКСИТИМІЇ З ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ, ЕМОЦІЙНОЮ СФЕРОЮ ТА ПСИХІЧНИМИ СТАНАМИ ОСОБИСТОСТІ

Ключові слова

алекситимія, емоційна сфера, психічні стани, властивості нервової системи

Як цитувати

Вашека, Т. В., Тукаєв, С. В., Паламар, Б. І., Долгова, О. М., & Федорчук, С. В. (2019). ЗВ’ЯЗОК АЛЕКСИТИМІЇ З ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ, ЕМОЦІЙНОЮ СФЕРОЮ ТА ПСИХІЧНИМИ СТАНАМИ ОСОБИСТОСТІ. Клінічна та профілактична медицина, 4(9-10). https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(10).2019.04

Анотація

Мета – встановлення психологічної природи та механізмів виникнення алекситимії шляхом аналізу її зв'язку з властивостями нервової системи, психічними станами  та характеристиками емоційної сфери особистості. Завдання: встановити рівень алекситимії в респондентів і зв'язок алекситимії та властивостей нервової системи (сила процесів збудження, гальмування, рухливість нервових процесів); знайти кореляційні зв’язки між алекситимією та психічними станами: емоційним вигоранням, хронічною втомою, депресією, тривогою; показати зв'язок алекситимії з низькою стресостійкістю, невротизацією, нейротизмом і вираженістю психологічного стресу, агресивністю та тривожністю.

Матеріал і методи. Для діагностики рівня алекситимії застосовано методику TAS-26 (Торонтська алекситимічна шкала). Під час діагностики індивідуально-типологічних властивостей, емоційної сфери та психічних станів респондентів використано: методику діагностики темпераменту Яна Стреляу; особистісний опитувальник Г. Айзенка EPI (Eysenck Personality Inventory); особистісну шкалу проявів тривоги Дж. Тейлора; методику діагностики рівня невротизації Вассермана; шкалу тривоги Ч. Спілбергера – шкалу особистісної тривожності; методику діагностики емоційного вигорання В. Бойко та К. Маслач; методику “Ступінь хронічної втоми"; шкалу психологічного стресу PSM-25; Бостонський тест на стресостійкість; методику діагностики депресивних станів В. Жмурова; методику «Агресивна поведінка» Є. Ільїна, П. Ковальова; тест «Оцінка агресивності в стосунках» А. Ассінгера; методику діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів довкілля В. Бойко. Для встановлення типу розподілу даних використовували непараметичний критерій Колмогорова-Смірнова; для встановлення зв’язків між змінними застосовано кореляційний аналіз вз використанням критеріїв Пірсона та Спірмена.

Висновки. Встановлено, що алекситимію пов’язано зі слабкою нервовою системою, низькою стресостійкістю, такими характеристиками емоційної сфери, як тривожність, депресія, нейротизм, непряма вербальна агресія, низький рівень агресивності; з психічними станами: хронічна втома, емоційне вигорання, депресія, психологічний стрес. Підтверджено адаптаційну теорію виникнення алекситимії, згідно з якою через слабкість нервової системи та високу особистісну тривожність людина пристосовується до стресових ситуацій шляхом уникнення та витіснення негативних емоцій, що з часом формує неможливість їх вербального опису та вираження. Низький рівень стресостійкості призводить до хронічної втоми, невротизації та емоційного вигорання, а переважання рефракторних і дисфоричних реакцій спричиняє негативне бачення ситуації та може провокувати розвиток психосоматичних розладів.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(10).2019.04

Посилання

1. Taylor G. J., Parker J. D., Bagby R. M. (1990). A preliminary investigation of alexithymia in men with psychoactive substance dependence. American Journal of Psychiatry, 147 (9), 128-130.
2. Garanyan N. G., Kholmogorova A. B. (2003). Kontseptsiya aleksitimii. [The concept of alexithymia]. Social and Clinical Psychiatry, 13, 1, 128-145.
3. Iskusnykh A. YU. (2015). Aleksitimiya. Prichiny i riski vozniknoveniya rasstroystva. Lichnost', sem'ya i obshchestvo: voprosy pedagogiki i psikhologii: sb. st. po mater. LIII mezhdunar. nauch.-prakt. konf. № 6 (52) [Alexithymia. Causes and risks of the disorder. Person, family and society: issues of pedagogy and psychology: Sat. Art. by mater. LIII int. scientific-practical conf. No. 6 (52).]. Novosibirsk: SibAK.
4. Solozhenkin V. V. (1992). Aleksitimiya (adaptatsionnyy podkhod) i psikhoterapevticheskaya model' korrektsii [Alexithymia (adaptive approach) and the psychotherapeutic correction model]. Social and Clinical Psychiatry, VIII, 2, 18-24.
5. Lumley M. A., Stettner L., Wehmer F. (1996). How are alexithymia and physical illness linked? A review and critique of pathways. Journal of Psychosomatic Research., 41, 518.
6. Kim J. H., Lee S. J. (2008). The Relationship between Alexithymia and General Symptoms of Patients with Depressive Disorders. Psychiatry Investigation, 5,179.
7. Cox B. J, Swinson R. P. (1995). Alexithymia in panic disorder and social phobia. Comprehensive Psychiatry, 36, 195.
8. Vasheka T. V. (2019). Aleksytymiya yak nebazhana vlastyvist maybutnikh profesiynykh psykholohiv. Aviatsiyna ta ekstremalna psykholohiya u konteksti tekhnolohichnykh dosyahnen: zbirnyk naukovykh prats [Alexithymia as an undesirable property of future professional psychologists. Aviation and Extreme Psychology in the Context of Technological Achievements: Collection of Scientific Papers] / za zah. red. L.V. Pomytkinoyi, T.V. Vasheky, O.M. Ichanskoyi. K.: Alfa-PIK, 118-123.
9. Taylor G. J., Ryan D. P., Bagby R. M. (1985). Toward the development of a new self-report alexithymia scale . Psychotherapy and Psychosomatics, 44, 191-199.
10. Krystal H. (1988). Integration and Self Healing: Affect, Trauma, Alexithymia. Hillsdale, NJ: The Analytic Press, 21.
11. Nyklíček, A. (2000). Vingerhoets Alexithymia is associated with low tolerance to experimental painful stimulation. Pain, 85, 471-475.
12. Ragozinskaya V. G. (2015). Osobennosti bioelektricheskoy aktivnosti golovnogo mozga u lits s vysokim urovnem aleksitimii. Petersburg Psychological Journal, 11. Available at: http://ojs.spbu.ru/index.php/psy/article/view/83/50 (date of access: 05/20/2016)
13. Nowakowsky M.E., McFarlane T., Cassin S. (2013). Alexithymia and eating disorders: a critical review of the literature. Journal of Eating Disorders.. Vol. 21. Р. 1-14.