НАУКОВО-ДОКАЗОВІ ПІДХОДИ У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ ВІЙСЬКОВИХ З ВИБУХОВОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ

Анотація

Вступ. Вибухова черепно-мозкова травма легкого ступеня є провідною формою ураження в умовах сучасних збройних конфліктів. Складність її патофізіологічних механізмів і латентний характер клінічних проявів створюють значні виклики для системи реабілітації, обумовлюючи необхідність розробки та впровадження науково обґрунтованих стратегій відновлення.

Мета. Аналіз та систематизація сучасних науково-доказових підходів у фізичній терапії військовослужбовців із легкою вибуховою черепно-мозковою травмою для підвищення ефективності їх функціонального відновлення та професійної реінтеграції.

Матеріали та методи. Проведено аналіз наукових джерел, клінічних настанов та міжнародних консенсусів за останнє десятиліття, що присвячені реабілітації при легкій черепно-мозковій травмі у військовому та спортивному контекстах.

Результати. Встановлено, що базовим принципом сучасних реабілітаційних протоколів є відмова від тривалого когнітивного та фізичного спокою на користь ранньої субсимптомної аеробної активності. Визначено пріоритетні домени втручання: корекція вегетативної дисфункції, вестибулярна та окуломоторна реабілітація, відновлення пропріорецепції шийного відділу хребта. Обґрунтовано високу діагностичну цінність навантажувального тесту Баффало як інструменту для об ’ єктивної оцінки порогу симптомів та індивідуалізації інтенсивності аеробних навантажень. Отримані дані свідчать, що дозовані аеробні навантаження сприяють відновленню вегетативного балансу та можуть позитивно впливати на адаптаційні процеси, що є важливим для менеджменту постконтузійного синдрому. Окремо проаналізовано впровадження подвійних завдань, які інтегрують рухову активність з когнітивним навантаженням для відтворення функціональних вимог, близьких до службових. Підкреслено значний вплив коморбідного посттравматичного стресового розладу та кінезіофобії на результати функціонального тестування, що потребує диференційованого підходу у фізичній терапії.

Висновки. Ефективна фізична терапія при вибуховій черепно-мозковій травмі має бути ранньою, мультимодальною та індивідуалізованою. Впровадження об’єктивних інструментів контролю та специфічних когнітивно-моторних тренувань дозволяє значно покращити результати відновлення та забезпечує безпечне повернення військовослужбовців до виконання службових обов ’ язків.