Ключові слова
бойовий стрес
військовослужбовці
індекс гігієни порожнини рота
індекс запалення ясен
пародонтит
гінгівіт
Як цитувати
Анотація
Вступ. Прояви посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військовослужбовців можуть негативно впливати на стан порожнини рота, порушуючи гомеостаз тканин пародонта, сприяючи накопиченню зубного нальоту й зубного каменю та посилюючи запальні процеси.
Мета. Встановити особливості взаємозв’язків між симптомами посттравматичного стресового розладу, показниками гігієни порожнини рота та ступенем запалення ясен у військовослужбовців із різним досвідом участі в бойових діях.
Матеріали та методи. Проведено поперечне контрольоване дослідження. Критичний рівень статистичної значущості прийнято на рівні p<0,05. Статистичну обробку даних виконано з використанням t-критерію Стьюдента та кореляційного аналізу Пірсона за допомогою програм IBM SPSS Statistics 28 і R версії 4.4. Обстежено 150 осіб: військовослужбовців із досвідом бойових дій (n=50), військовослужбовців без бойового досвіду (n=50) та цивільних осіб (контрольна група, n=50). Симптоми ПТСР оцінювали за шкалою PCL-5, стан гігієни порожнини рота – за спрощеним індексом гігієни порожнини рота OHI-S (Greene–Vermillion), а ступінь запалення ясен – за папілярно-маргінально-альвеолярним індексом (PMA). Проведено кореляційний аналіз між показниками ПТСР та індексами OHI-S і PMA.
Результати. У військовослужбовців із бойовим досвідом середній показник PCL-5 становив 42,16±6,94 бала, OHI-S – 2,67±0,84 бала, PMA – 26,91%, що достовірно перевищувало відповідні показники в інших групах (p<0,05). У військовослужбовців без бойового досвіду середній показник PCL-5 становив 14,5±3,43 бала, OHI-S – 1,93±0,40 бала, PMA – 17,8%. Кореляційний аналіз виявив помірний позитивний зв’язок між рівнем симптоматики ПТСР та індексом OHI-S (r=0,622; p<0,001), а також між рівнем симптоматики ПТСР та індексом PMA (r=0,621; p<0,001) у групі військовослужбовців із бойовим досвідом. У групі військовослужбовців без бойового досвіду статистично значущих кореляцій між показниками ПТСР і стоматологічними індексами не виявлено (r=-0,061; p=0,673 та r=-0,010; p=0,947 відповідно).
Висновки. Підвищений рівень симптоматики ПТСР у військовослужбовців асоційований із погіршенням гігієни порожнини рота, накопиченням зубного нальоту й зубного каменю, помірним запаленням ясен і підвищеним ризиком розвитку гінгівіту та пародонтиту. Отримані результати підкреслюють необхідність комплексного підходу до оцінки, профілактики та підтримки стоматологічного здоров’я цієї категорії осіб.
Посилання
Romandini, P., Marruganti, C., Romandini, W. G., Sanz, M., Grandini, S., & Romandini, M. (2024). Are periodontitis and dental caries associated? A systematic review with meta-analyses. Journal of Clinical Periodontology, 51(2), 145–157. https://doi.org/10.1111/jcpe.13910
Pepper, T., Grimshaw, P., Konarzewski, T., & Combes, J. (2017). Retrospective analysis of the prevalence and incidence of caries in the distal surface of mandibular second molars in British military personnel. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 55(2), 160–163. https://doi.org/10.1016/j.bjoms.2016.10.009
Vysotskyi, V. Ya. (2025). Otsinka rivnia spryiniattia stresu ta stanu tkanyn parodonta u viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy. Klinichna stomatolohiia, (4), 7–13. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2025.4.1596 [in Ukrainian]
Tesliuk, V. (2025). Osoblyvosti proiaviv PTSR u viiskovosluzhbovtsiv. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 87(5), 189–198. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-87-5-189-198 [in Ukrainian]
Tagger-Green, N., Nemcovsky, C., Gadoth, N., Cohen, O., & Kolerman, R. (2020). Oral and dental considerations of combat-induced PTSD: A descriptive study. Quintessence International, 51(8), 678–685. https://doi.org/10.3290/j.qi.a44809
Li, J., Tong, L., Schock, B. C., & Ji, L. L. (2023). Post-traumatic stress disorder: Focus on neuroinflammation. Molecular Neurobiology, 60(7), 3963–3978. https://doi.org/10.1007/s12035-023-03320-z
Michopoulos, V., Powers, A., Gillespie, C. F., Ressler, K. J., & Jovanovic, T. (2017). Inflammation in fear- and anxiety-based disorders: PTSD, GAD, and beyond. Neuropsychopharmacology, 42(1), 254–270. https://doi.org/10.1038/npp.2016.146
Decker, A., Askar, H., Tattan, M., Taichman, R., & Wang, H. L. (2020). The assessment of stress, depression, and inflammation as a collective risk factor for periodontal diseases: A systematic review. Clinical Oral Investigations, 24(1), 1–12. https://doi.org/10.1007/s00784-019-03089-3
Tagger-Green, N., Nemcovsky, C., Fridenberg, N., Green, O., Chaushu, L., & Kolerman, R. (2022). Oral and dental considerations of combat-induced post traumatic stress disorder (PTSD)-a cross-sectional study. Journal of Clinical Medicine, 11(11), 3249. https://doi.org/10.3390/jcm11113249
Blevins, C. A., Weathers, F. W., Davis, M. T., Witte, T. K., & Domino, J. L. (2015). The posttraumatic stress disorder checklist for DSM-5 (PCL-5): Development and initial psychometric evaluation. Journal of Traumatic Stress, 28(6), 489–498. https://doi.org/10.1002/jts.22059
Zabolotnyi, T. D., Borysenko, A. V., Markov, A. V., & Shilivskyi, I. V. (2011). Heneralizovanyi parodontyt. Lviv: HalDent. [in Ukrainian]
D’Ambrosio, F., Caggiano, M., Schiavo, L., Savarese, G., Carpinelli, L., Amato, A., & Iandolo, A. (2022). Chronic stress and depression in periodontitis and peri-implantitis: A narrative review on neurobiological, neurobehavioral and immune-microbiome interplays and clinical management implications. Dentistry Journal (Basel), 10(3), 49. https://doi.org/10.3390/dj10030049
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.