СПЕЦІАЛІЗОВАНА СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА У КЛАСТЕРНИХ ЛІКАРНЯХ УКРАЇНИ: БАГАТОЦЕНТРОВЕ РЕТРОСПЕКТИВНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ГОСПІТАЛІЗАЦІЙ, ВИКОРИСТАННЯ ЛІЖКОВОГО ФОНДУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ

Анотація

Вступ. Для кластерної лікарні ефективність стаціонарної допомоги визначається не максимальним заповненням ліжок, а здатністю забезпечити клінічно обґрунтовану госпіталізацію, своєчасне лікування, безпечну виписку та фінансову стійкість.

Мета. Оцінити результати управлінської оптимізації потоків пацієнтів у Володимирському територіальному медичному об’єднанні (Волинська область) та порівняти динаміку цього закладу з іншими кластерними лікарнями.

Матеріали та методи. Проведено багатоцентрове ретроспективне порівняльне дослідження за 2020–2025 роки з вкладеним аналізом «до-після» у закладі-індексі. Інтервенцію формалізовано як адаптовану модель «приймальне відділення – допомога одного дня – профільний стаціонар», засновану на принципах Same Day Emergency Care та Getting It Right First Time. Використано офіційні звіти закладів, відкриті дані Національної служби здоров’я України, статистичну форму № 20 та зовнішній бенчмарк. Оцінювали кількість госпіталізацій, ліжко-дні, середню тривалість лікування, зайнятість і оборот ліжка, оперативну активність, номінальні та реальні оплати. Панель семи кластерних лікарень містила 483 спостереження «лікарня-місяць»; застосовано модель з фіксованими ефектами та стандартними похибками Дрісколла-Края.

Результати. У першому півріччі 2022 року порівняно з відповідним періодом 2021 року середня тривалість лікування зменшилася з 8,5 до 7,3 дня, інтенсивність використання ліжка – з 850,0 до 728,0 ліжко-дня на 100 пацієнтів, а розрахункове вивільнення становило 5 187 ліжко-днів; оперативна активність зросла з 47,2% до 61,0%. Після розширення фонду у 2023 році кількість пацієнтів зросла на 32,4%, але зайнятість ліжка знизилася з 62,7% до 52,1%. У першому півріччі 2025 року виявлено процесний дрейф: тривалість лікування збільшилася з 7,2 до 7,9 дня. За 2020–2025 роки число стаціонарних пацієнтів зросло на 110,2%, надходження від Національної служби здоров’я України – на 237,5%. Скориговане реальне відношення оплат закладу у 2025/2020 роках становило 1,42, а відносна зміна проти шести лікарень порівняння – 1,58.

Висновки. Управлінська модель забезпечила раннє скорочення необґрунтованої ліжкової інтенсивності та посилила фінансову позицію закладу, однак ефект не був лінійним. Наступний етап має включати нозологічні маршрути, щоденні критерії необхідності перебування, контроль повторних звернень і повний облік витрат на епізод лікування.