Ключові слова
технологія самореабілітації
військовослужбовці
реабілітація військовослужбовців та ветеранів
вогнепальні поранення
ушкодження верхньої кінцівки
посттравматичний стресовий розлад
медико-психологічна корекція
Як цитувати
Анотація
Мета. Оцінити ефективність технології самореабілітації (SRT) у складі комплексної програми медико-психологічної корекції шляхом аналізу динаміки інтенсивності та нейропатичного компонента болю, проявів депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу й когнітивного функціонування у військовослужбовців і ветеранів із вогнепальними ураженнями верхніх кінцівок.
Матеріали та методи. Проведено проспективне одногрупове дослідження за дизайном «до–після» на базі ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії НАМН України» (м. Київ). Залучено 60 військовослужбовців і ветеранів чоловічої статі з хронічним больовим синдромом внаслідок вогнепальних уражень верхніх кінцівок. Пацієнти проходили курс комплексної реабілітації тривалістю 14-21 день, складовою якого була технологія самореабілітації (SRT Dessintey), застосована як окремий метод безпосередньо після психологічної сесії. Оцінювання проводили двічі – на початку та на момент виписки – за шкалами PHQ-9, GAD-7, PCL-5, DN4, візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) та MoCA. Обробку даних здійснювали в IBM SPSS Statistics 26.0; нормальність розподілу перевіряли за критерієм Шапіро–Вілка, застосовували критерій Вілкоксона з оцінкою розміру ефекту за коефіцієнтом r.
Результати. Виявлено статистично значуще покращення за всіма показниками. Депресивна симптоматика за PHQ-9 знизилася з 6,27±4,27 до 4,90±3,15 (p<0,001; r=0,67), тривога за GAD-7 – з 4,60±3,54 до 4,07±3,00 (p=0,007; r=0,35). Найвираженішу динаміку зафіксовано за шкалою ПТСР PCL-5 (з 16,35±11,90 до 13,23±10,18; p<0,001; r=0,74). Інтенсивність болю за ВАШ зменшилася з 5,47±2,77 до 4,33±2,33 (p<0,001; r=0,66), нейропатичний компонент за DN4 – з 4,85±2,22 до 4,48±1,97 (p<0,001; r=0,53). Когнітивне функціонування за MoCA покращилося з 23,83±5,18 до 24,59±4,97 (p<0,001; r=0,62).
Висновки. Інтеграція технології самореабілітації у комплексну програму медико-психологічної корекції супроводжувалася статистично значущим покращенням психоемоційного стану, больового синдрому та когнітивних функцій. Найвираженіші ефекти отримано щодо симптомів ПТСР, інтенсивності болю та депресії. Послідовне застосування SRT після психологічної сесії забезпечує одночасну роботу з психологічним і функціональним вимірами відновлення та може слугувати засобом профілактики ретравматизації.
Посилання
Asanova, A., & Mukharovska, I. (2023). Doslidzhennia psykhichnykh fenomeniv v strukturi khronichnoho boliu: depresiia, tryvoha, katastrofizatsiia [Study of psychological phenomena in the structure of chronic pain: depression, anxiety, catastrophizing. A literature review]. Psykhosomatychna Medytsyna ta Zahalna Praktyka, 8(4), e0804505. https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i4.505 [in Ukrainian]
Kuchyn, Yu. L., Hovsieiev, D. O., Hybalo, R. V., & Posternak, H. I. (2023). Khronichnyi bil ta riven zadovolenosti rezultatamy likuvannia u patsiientiv pislia minno-vybukhovykh poranen [Chronic pain and the level of satisfaction with treatment outcomes in patients after mine-blast injuries]. Bukovynskyi Medychnyi Visnyk, 27(3), 65–68. https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.3.107.2023.11 [in Ukrainian]
Gurney, J., Onifer, D., & Pamplin, J. (2023). Bil, tryvoha i delirii: kerivnytstvo z klinichnoi praktyky (Surgical CCC) [Pain, anxiety and delirium: clinical practice guideline (Surgical CCC)] (S. Tiupa, Trans.). Global Medical Knowledge Alliance. https://gmka.org/uk/bil-tryvoga-i-delirij-nastanovy-surgical-ccc/ [in Ukrainian]
Bäckryd, E., Ghafouri, N., Gerdle, B., & Dragioti, E. (2024). Rehabilitation interventions for neuropathic pain: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Journal of Rehabilitation Medicine, 56, 40188. https://doi.org/10.2340/jrm.v56.40188
Kruk, I. M., & Hryhus, I. M. (2022). Fizychna terapiia viiskovosluzhbovtsiv z naslidkamy vohnepalnykh poranen [Physical therapy of military personnel with the consequences of gunshot wounds]. Rehabilitation and Recreation, (12), 44–51. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.6 [in Ukrainian]
Haiko, H. V., Khomenko, I. P., & Lurin, I. A. (Eds.). (2020). Likuvannia poranenykh z boiovymy travmamy kintsivok (za dosvidom ATO/OOS) [Treatment of the wounded with combat injuries of the extremities (based on the ATO/JFO experience)]. Kyiv. [in Ukrainian]
Ivanova, Yu. O., & Polunin, O. V. (2024). Fenomenolohiia kineziofobii u patsiientiv z khronichnym bolem ta yii terapiia [Phenomenology of kinesiophobia in patients with chronic pain and its therapy]. In Aktualni problemy praktychnoi psykholohii (pp. 195–196). Odesa. [in Ukrainian]
Lyzohub, K. I., Lyzohub, M. V., & Fedotova, I. F. (2024). Vplyv pisliatravmatychnykh stresovykh rozladiv na spryiniattia boliu v perioperatsiinomu periodi u viiskovosluzhbovtsiv [The influence of post-traumatic stress disorders on pain perception in the perioperative period in military personnel]. Ortopediia, Travmatolohiia ta Protezuvannia, (4), 14–18. https://doi.org/10.15674/0030-59872024414-18 [in Ukrainian]
Hadlandsmyth, K., Zhuang, C., Driscoll, M. A., & Lund, B. C. (2024). Comorbid chronic pain and post-traumatic stress disorder: Current rates and psychiatric comorbidities among U.S. military veterans. Military Medicine, 189(11–12), 2303–2306. https://doi.org/10.1093/milmed/usae313
Kruk, I. M., & Hryhus, I. M. (2023). Suchasnyi pohliad na psykholohichnu reabilitatsiiu viiskovosluzhbovtsiv z posttravmatychnym stresovym rozladom [A modern view on the psychological rehabilitation of servicemembers with post-traumatic stress disorder]. Rehabilitation and Recreation, (15), 50–56. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.6 [in Ukrainian]
Kozhyna, H. M., Stebliuk, V. V., Zelenska, K. O., & Pronoza-Stebliuk, K. V. (2021). Alhorytm medyko-psykholohichnoho suprovodu zhinok-viiskovosluzhbovtsiv, veteranok ATO/OOS [Algorithm of medico-psychological support for female servicemembers, veterans of the ATO/JFO]. Ukrainskyi Visnyk Psykhonevrolohii, 29(1), 29–31. https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29-is1-2021-5 [in Ukrainian]
Otis, J. D., Comer, J. S., Keane, T. M., Scioli, E., & Pincus, D. B. (2024). Intensive treatment of chronic pain and PTSD: The PATRIOT Program. Behavioral Sciences, 14(11), 1103. https://doi.org/10.3390/bs14111103
Nicholas, M. (2016). Are self-management strategies effective in chronic pain treatment? Current Opinion in Psychiatry, 29(1), 61–65. https://doi.org/10.1097/YCO.0000000000000223
Pumpa, M., Cahill, S., Carey, L., Camilleri, T., Suetani, S., & Vassallo, G. (2025). The relative efficacy of different types of telerehabilitation for managing chronic musculoskeletal pain: A systematic review with network meta-analysis. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 55(11), 695–704. https://doi.org/10.2519/jospt.2025.13366
Yeh, C. H., Kawi, J., Grant, L., Sun, M., Anderson, V., & Wang, H. (2022). Self-guided smartphone application to manage chronic musculoskeletal pain: A randomized, controlled pilot trial. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(22), 14875. https://doi.org/10.3390/ijerph192214875
Calderone, A., Mazzurco Masi, V. M., De Luca, R., Gangemi, A., Tripoli, G., & Billeri, L. (2025). The impact of biofeedback in enhancing chronic pain rehabilitation: A systematic review. Heliyon, 11, e41917. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2025.e41917
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.