Ключові слова
повторний інсульт
аспіринорезистентність
аспірин
клопідогрель
Як цитувати
Анотація
Вступ. Незважаючи на статус ацетилсаліцилової кислоти (АСК) як «золотого стандарту» вторинної профілактики інсультів, поширеність резистентності до неї варіює від 5% до 65%.
Мета. Визначити провідні патогенетичні чинники виникнення повторних ішемічних подій у пацієнтів із атеротромботичним інсультом (АІ) на тлі стандартної вторинної профілактики та науково обґрунтувати алгоритм вибору персоналізованої антитромбоцитарної терапії залежно від індивідуальної чутливості до антиагрегантів.
Матеріали та методи. Проведено клініко-неврологічне обстеження 200 пацієнтів (116 чоловіків, 84 жінки; середній вік 60,4 ± 7,4 років) у відновному періоді АІ. Проводилося СКТ/МРТ головного мозку, УЗД екстракраніальних судин, ЕхоКГ та 72-годинне холтерівське моніторування ЕКГ. Функціональну активність тромбоцитів досліджували методом оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. АР верифікували за умови перевищення ступеня агрегації > 60%. Контрольна група – 50 практично здорових осіб. Статистичний аналіз виконано в STATISTICA 8.0.
Результати. Протягом року спостереження на тлі стандартної терапії (АСК, статини, гіпотензивні, цукрознижуючі засоби) рецидив ішемічного інсульту зафіксовано у 52 пацієнтів (26,0%). У 7,69% випадків (n = 4) причиною повторної катастрофи стала трансформація патогенетичного підтипу інсульту з атеротромботичного на кардіоемболічний внаслідок виявленої пароксизмальної фібриляції передсердь. Серед решти 48 осіб із підтвердженим атеротромботичним генезом рецидиву, АР підтверджена у 47,9% випадків (n = 23), при цьому ступінь агрегації тромбоцитів становила 85,4 [75,1; 97,2] %, що у 2,01 раза перевищувала показники контролю (p < 0,01). Виявлена АР обумовила перегляд антитромботичної стратегії та перехід із АСК на клопідогрель (75 мг/добу).
Висновки. Основним чинником неефективності стандартної вторинної профілактики у 47,9% пацієнтів із рецидивом АІ є лабораторна резистентність до АСК, що диктує необхідність проведення рутинної агрегатометрії. Верифікація АР є підставою для корекції терапії шляхом заміни АСК на клопідогрель, що забезпечує стабілізацію тромбоцитарного гемостазу через альтернативний біохімічний механізм.
Посилання
Shah, J., Liu, S., & Yu, W. (2022). Contemporary antiplatelet therapy for secondary stroke prevention: a narrative review of current literature and guidelines. Stroke and vascular neurology, 7(5), 406–414. https://doi.org/10.1136/svn-2021-001166.
Feske S. K. (2021). Ischemic Stroke. The American journal of medicine, 134(12), 1457–1464. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2021.07.027.
Parsa-Kondelaji, M., & Mansouritorghabeh, H. (2023). Aspirin and clopidogrel resistance; a neglected gap in stroke and cardiovascular practice in Iran: a systematic review and meta-analysis. Thrombosis journal, 21(1), 79. https://doi.org/10.1186/s12959-023-00522-2.
Del Giovane, C., Boncoraglio, G. B., Bertù, L., Banzi, R., & Tramacere, I. (2021). Antiplatelet drugs for secondary prevention in patients with ischemic stroke or transient ischemic attack: a systematic review and network meta-analysis. BMC neurology, 21(1), 319. https://doi.org/10.1186/s12883-021-02341-2.
Yang, Y., Huang, Z., & Zhang, X. (2021). Efficacy and safety of clopidogrel and/or aspirin for ischemic stroke/transient ischemic attack: An overview of systematic reviews and meta-analysis. Medicine, 100(50), e27804. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000027804.
Mykhaloiko, O.Ya., Hryb, V.A., Kupnovytska-Sabadosh, M.Yu., Mykhaloiko, I.Ya., & Mykhaloiko, I.S. (2020). Rezystentnist do atsetylsalitsylovoi kysloty u patsiientiv iz perenesenym hostrym ishemichnym insultom. [Resistance to acetylsalicylic acid in patients with acute ischemic stroke]. Bukovynskyi medychnyi visnyk - Bukovina Medical Bulletin, 24(1), 74-78.
Mykhaloiko, O. J., Gryb, V. A., Fabryka, I. M., Hotsaniuk, O. I., Shalamai, U. P., Salyzhyn, T. I., & Mykhaloiko, I. J. (2025). Diagnostic value of lipoprotein-associated phospholipase A2 in patients in the early recovery period of atherothrombotic stroke. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 78(6), 1119–1124. https://doi.org/10.36740/WLek/204797.
Khan, H., Kanny, O., Syed, M. H., & Qadura, M. (2022). Aspirin Resistance in Vascular Disease: A Review Highlighting the Critical Need for Improved Point-of-Care Testing and Personalized Therapy. International journal of molecular sciences, 23(19), 11317. https://doi.org/10.3390/ijms231911317
Mykhalojko, O.Ya., Mykhalojko І.Ya. (2023). Potential circulating biomarkers of atherosclerotic plaque vulnerability in patients in the early recovery period of atherothrombotic stroke. Ukrainian Biochemical Journal. (95)1, 58-63. doi: https://doi.org/10.15407/ubj95.01.058.
Lichkova, E., Nakova, V. V., Arsovska, A., Shorova, M., & Stomnaroska, D. R. (2024). Aspirin Resistance and Ischemic Stroke. Prilozi (Makedonska akademija na naukite i umetnostite. Oddelenie za medicinski nauki), 45(2), 37–46. https://doi.org/10.2478/prilozi-2024-0014.
Topçuoglu, M. A., Arsava, E. M., & Ay, H. (2011). Antiplatelet resistance in stroke. Expert review of neurotherapeutics, 11(2), 251–263. https://doi.org/10.1586/ern.10.203
Hvas, A. M., & Favaloro, E. J. (2017). Platelet Function Analyzed by Light Transmission Aggregometry. Methods in molecular biology (Clifton, N.J.), 1646, 321–331. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-7196-1_2
Alvitigala, B. Y., Gooneratne, L. V., Constantine, G. R., Wijesinghe, R. A. N. K., & Arawwawala, L. D. A. M. (2020). Pharmacokinetic, pharmacodynamic, and pharmacogenetic assays to monitor clopidogrel therapy. Pharmacology research & perspectives, 8(6), e00686. https://doi.org/10.1002/prp2.686
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.