Ключові слова
імунітет
ефективність терапії
прогноз
Як цитувати
Анотація
Вступ. Безперечною є роль імунних механізмів захисту від паразитарних інвазій, зокрема від бластоцистозу. У зв’язку з цим не виключена її роль як предиктора ефективності терапії бластоцистозу, зокрема під час лікування секнідазолом.
Мета полягала у визначенні прогностичного значення показників імунітету щодо ефективності лікування хворих на бластоцистоз із застосуванням секнідазолу та розробці на цій основі прогностичного алгоритму.
Матеріали та методи. З метою визначення прогностичних властивостей імунологічних показників було ретроспективно проаналізовано значення імунологічних показників у 96 пацієнтів із бластоцистозом віком від 17 до 54 років у таких групах: група А − з добрим терапевтичним ефектом (n = 59) та група Б − із задовільним ефектом (n = 37).
До групи А були включені пацієнти, у яких через 1 місяць після початку лікування ступінь регресії клінічної симптоматики загалом становив ≥ 31%, а до групи Б − ≤ 30%. Критерієм короткостроковості прогнозу була ефективність терапії через місяць після початку лікування.
Результати. Проведений початковий аналіз показав, що за більшістю показників було виявлено статистично значущі відмінності між групами, що стало підставою для розробки прогностичного алгоритму за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальдо-Генкіна (Гублер Є.В., 1978). Було встановлено, що високу прогностичну інформативність продемонструвала більшість показників, а саме: рівень Ig A (J = 4,36), Ig G (J = 4,23), Ig M (J = 1,69), Ig E (J = 1,57), ЦІК (J = 1,47), а також вміст CD3 (J = 3,22), Т-активних лімфоцитів (J = 2,22), CD19 (J = 1,58) і CD4 (J = 1,10). Встановлено помірні прогностичні властивості щодо кількості CD8 (J = 0,66) та низькі — щодо ІРІ (J = 0,21).
Висновки. Апробація прогностичного алгоритму з рівнем достовірності 95% на вибраній групі (n = 96) показала високу ефективність, оскільки частка помилкових прогнозів становила 2,4% і не перевищила заданий рівень достовірності у 5%; правильні прогнози зафіксовано у 88,1%, а невизначені − у 9,5% випадків.
Посилання
Shaw, D., Denoyelle, C., Tan, K. S. W., Clark, C. G., Yoshikawa, H., Viscogliosi, E., Gentekaki, E., Jirků, K., & Tsaousis, A. D. (2025). Comprehensive tools for culturing Blastocystis: A standardized resource for research and diagnostics. Current Protocols, 5(8), e70175. https://doi.org/10.1002/cpz1.70175
Aykur, M., Malatyalı, E., Demirel, F., Cömert-Koçak, B., Gentekaki, E., Tsaousis, A. D., & Dogruman-Al, F. (2024). Blastocystis: A Mysterious Member of the Gut Microbiome. Microorganisms, 12(3), 461. https://doi.org/10.3390/microorganisms12030461
Esteban-Sánchez, L., Martínez-Díaz, R. A., & Ponce-Gordo, F. (2026). The taxonomy of the genus Entamoeba (Archamoebea: Endamoebidae): A historical and nomenclatural review. Pathogens, 15(2), 213. https://doi.org/10.3390/pathogens15020213
Cao, M., Zhang, S., Nan, H., Huang, J., Zhang, C., Sun, Y., Liu, L., Wang, Y., Lu, X., & Ma, L. (2024). Integrated omics reveal the pathogenic potential of Blastocystis sp. ST2. Transboundary and Emerging Diseases, 2024, 6025236. https://doi.org/10.1155/2024/6025236
Maloney, J. G., Lombard, J. E., Urie, N. J., Shivley, C. B., & Santín, M. (2019). Zoonotic and genetically diverse subtypes of Blastocystis in US pre-weaned dairy heifer calves. Parasitology Research, 118(2), 575–582. https://doi.org/10.1007/s00436-018-6149-3
Deng, L., & Tan, K. S. W. (2022). Interactions between Blastocystis subtype ST4 and gut microbiota in vitro. Parasites & Vectors, 15(1), 80. https://doi.org/10.1186/s13071-022-05194-x
Deng, L., Wojciech, L., Gascoigne, N. R. J., Peng, G., & Tan, K. S. W. (2021). New insights into the interactions between Blastocystis, the gut microbiota, and host immunity. PLoS Pathogens, 17(2), e1009253. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1009253
Tito, R. Y., Chaffron, S., Caenepeel, C., Lima-Mendez, G., Wang, J., Vieira-Silva, S., et al. (2019). Population-level analysis of Blastocystis subtype prevalence and variation in the human gut microbiota. Gut, 68(7), 1180–1189. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2018-316106
Sulżyc, D. (2021). Colorectal cancer and Blastocystis sp. infection. Parasites & Vectors. https://doi.org/10.1186/s13071-021-04681-x
Hussein, E. M., Muhammad, M. A. A., Hussein, A. M., Elzagawy, S. M., Zaki, W. M., Temsah, A. G., Badr, M. S., & Alabbassy, M. M. (2023). Levels of genetic variants among symptomatic Blastocystis subtypes and their relationship to mucosal immune surveillance in the precancerous colons of experimentally infected rats. Acta Parasitologica, 68(1), 70–83. https://doi.org/10.1007/s11686-022-00628-z
Figueiredo, A. M., Shaw, D., Tunali, V., Gentekaki, E., Tsaousis, A. D., & Carmena, D. (2025). Update on Blastocystis: Highlights from the Fourth International Blastocystis Conference. Open Research Europe, 5, 11. https://doi.org/10.12688/openreseurope.19168.2
Lhotská, Z., Jirků, M., Hložková, O., Brožová, K., Jirsová, D., Stensvold, C. R., Kolísko, M., & Jirků Pomajbíková, K. A. (2020). Study on the prevalence and subtype diversity of the intestinal protist Blastocystis sp. in a gut-healthy human population in the Czech Republic. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 10, 544335. https://doi.org/10.3389/fcimb.2020.544335
Mızrak, M., Sarzhanov, F., Demirel, F., Dinç, B., Filik, L., & Dogruman-Al, F. (2024). Detection of Blastocystis sp. and Dientamoeba fragilis using conventional and molecular methods in patients with celiac disease. Parasitology International, 101, 102888. https://doi.org/10.1016/j.parint.2024.102888
Šloufová, M., Lhotská, Z., Jirků, M., Petrželková, K. J., Stensvold, C. R., Cinek, O., & Pomajbíková, K. J. (2022). Comparison of molecular diagnostic approaches for the detection and differentiation of the intestinal protist Blastocystis sp. in humans. Parasite, 29, 30. https://doi.org/10.1051/parasite/2022029
Tsaousis, A. D., Gentekaki, E., & Stensvold, C. R. (2024). Advancing research on Blastocystis through a One Health approach. Open Research Europe, 4, 145. https://doi.org/10.12688/openreseurope.18046.1
Castañeda, S., Tomiak, J., Andersen, L. O., Acosta, C. P., Vasquez-A, L. R., Stensvold, C. R., & Ramírez, J. D. (2025). Impact of Blastocystis carriage and colonization intensity on gut microbiota composition in a non-westernized rural population from Colombia. PLoS Neglected Tropical Diseases, 19(5), e0013111. https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0013111
Piperni, E., Nguyen, L. H., Manghi, P., Kim, H., Pasolli, E., Andreu-Sánchez, S., et al. (2024). Intestinal Blastocystis is linked to healthier diets and more favorable cardiometabolic outcomes in 56,989 individuals from 32 countries. Cell, 187(17), 4554–4570.e18. https://doi.org/10.1016/j.cell.2024.06.018
Stensvold, C. R., Sørland, B. A., Berg, R. P. K. D., Andersen, L. O., van der Giezen, M., Bowtell, J. L., et al. (2022). Stool microbiota diversity analysis of Blastocystis-positive and Blastocystis-negative individuals. Microorganisms, 10(2), 326. https://doi.org/10.3390/microorganisms10020326
Castañeda, S., Acosta, C. P., Vasquez-A, L. R., Patiño, L. H., Mejía, R., & Ramírez, J. D. (2024). Molecular detection of intestinal parasites in a rural community of Colombia: A One Health approach to explore potential environmental-zoonotic transmission. Zoonoses and Public Health, 71(6), 723–735. https://doi.org/10.1111/zph.13138
Hernández-Castro, C., Maloney, J. G., Agudelo-López, S. P., Toro-Londoño, M. A., Botero-Garcés, J. H., Orozco, M. C., et al. (2023). Identification and validation of novel Blastocystis subtype ST41 in a Colombian patient undergoing colorectal cancer screening. Journal of Eukaryotic Microbiology, 70(5), e12978. https://doi.org/10.1111/jeu.12978
Mejia, R., Damania, A., Jeun, R., Bryan, P. E., Vargas, P., Juarez, M., et al. (2020). Impact of intestinal parasites on microbiota and cobalamin gene sequences: A pilot study. Parasites & Vectors, 13(1), 200. https://doi.org/10.1186/s13071-020-04073-7
Toro-Londoño, M. A., Bedoya-Urrego, K., Garcia-Montoya, G. M., Galvan-Diaz, A. L., & Alzate, J. F. (2019). Intestinal parasitic infection alters bacterial gut microbiota in children. PeerJ, 7, e6200. https://doi.org/10.7717/peerj.6200
Stensvold, C. R., Berg, R. P. K. D., Maloney, J. G., Molokin, A., & Santín, M. (2023). Molecular characterization of Blastocystis and Entamoeba of muskoxen and sheep in Greenland. International Journal for Parasitology, 53(11–12), 673–685. https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2023.05.005
Stensvold, C. R. (2024). Metabarcoding in gut protozoology. Trends in Parasitology, 40(12), 1173–1182. https://doi.org/10.1016/j.pt.2024.10.015
Su, X. (2021). Elucidating the beta-diversity of the microbiome: From global alignment to local alignment. mSystems, 6(4), e00363-21. https://doi.org/10.1128/mSystems.00363-21
Tunali, V., Nagavci, B., Carmena, D., et al. (2025). Relationship between Blastocystis infection and clinical outcomes: A scoping review protocol (Version 1; peer review: 4 approved). Open Research Europe, 5, 15. https://doi.org/10.12688/openreseurope.19281.1
López-Almela, I., Romaní-Pérez, M., Bullich-Vilarrubias, C., Benítez-Páez, A., Gómez del Pulgar, E. M., Francés, R., et al. (2021). Bacteroides uniformis combined with fiber amplifies metabolic and immune benefits in obese mice. Gut Microbes, 13(1), 1–20. https://doi.org/10.1080/19490976.2020.1865706
Nourrisson, C., Scanzi, J., Brunet, J., Delbac, F., Dapoigny, M., & Poirier, P. (2021). Prokaryotic and eukaryotic fecal microbiota in irritable bowel syndrome patients and healthy individuals colonized with Blastocystis. Frontiers in Microbiology, 12, 713347. https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.713347
Bénard, M. V., de Bruijn, C. M. A., Matamoros, S., Wentink-Bonnema, E. M. S., Benninga, M. A., Ponsioen, C. Y., & Zonneveld, R. (2025). Transient colonization with Blastocystis spp. after transmission via fecal microbiota transplantation. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, 44(7), 1621–1627. https://doi.org/10.1007/s10096-025-05124-6
Ng, R. W., Dharmaratne, P., Wong, S., Hawkey, P., Chan, P., & Ip, M. (2024). Revisiting the donor screening protocol of faecal microbiota transplantation (FMT): A systematic review. Gut, 73(6), 1029–1031. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2023-329515
Zhao, W., Ren, G., Wang, L., Xie, L., Wang, J., Mao, J., Sun, Y., Lu, G., & Huang, H. (2024). Molecular prevalence and subtype distribution of Blastocystis spp. among children who have diarrhea or are asymptomatic in Wenzhou, Zhejiang Province, China. Parasite, 31, 12. https://doi.org/10.1051/parasite/2024012
Bénard, M. V., de Bruijn, C. M. A., Fenneman, A. C., Wortelboer, K., Zeevenhoven, J., Rethans, B., Herrema, H. J., van Gool, T., Nieuwdorp, M., Benninga, M. A., & Ponsioen, C. Y. (2022). Challenges and costs of donor screening for fecal microbiota transplantations. PLoS ONE, 17(10), e0276323. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0276323
Maloney, J. G., Molokin, A., Seguí, R., Maravilla, P., Martínez-Hernández, F., Villalobos, G., Tsaousis, A. D., Gentekaki, E., Muñoz-Antolí, C., Klisiowicz, D. R., Oishi, C. Y., Toledo, R., Esteban, J. G., Köster, P. C., de Lucio, A., Dashti, A., Bailo, B., Calero-Bernal, R., González-Barrio, D., Carmena, D., & Santín, M. (2022). Identification and molecular characterization of four new Blastocystis subtypes designated ST35–ST38. Microorganisms, 11(1), 46. https://doi.org/10.3390/microorganisms11010046
Cekin, A. H., Cekin, Y., Adakan, Y., Tasdemir, E., Koclar, F. G., & Yolcular, B. O. (2012). Blastocystosis in patients with gastrointestinal symptoms: A case-control study. BMC Gastroenterology, 12, 122. https://doi.org/10.1186/1471-230X-12-122
Amin, O. M. (2002). Seasonal prevalence of intestinal parasites in the United States during 2000. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, 66(6), 799–803. https://doi.org/10.4269/ajtmh.2002.66.799
Elwakil, H. S., & Hewedi, I. H. (2010). Pathogenic potential of Blastocystis hominis in laboratory mice. Parasitology Research, 107(3), 685–689. https://doi.org/10.1007/s00436-010-1922-y
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.