Ключові слова
анемія
феритин
сироваткове залізо
загальний білок
первинна медична допомога
Як цитувати
Анотація
Вступ. Хронічні захворювання печінки (ХЗП) залишаються актуальною медико-соціальною проблемою через зростання поширеності, високий ризик ускладнень і суттєвий вплив на якість життя пацієнтів. Одним із частих ускладнень є анемічний синдром, розвиток якого зумовлений порушенням білоксинтетичної функції печінки, змінами метаболізму заліза, хронічним запаленням, нутритивними дефіцитами та геморагічними проявами. Для лікаря первинної ланки особливого значення набуває раннє виявлення лабораторних маркерів ризику анемії.
Мета. Визначити клініко-лабораторні особливості та прогностичні критерії розвитку анемії у пацієнтів із ХЗП різної етіології на первинному рівні медичної допомоги.
Матеріали та методи. Обстежено 73 пацієнтів із ХЗП: 16 — з хронічним гепатитом С, 17 — з алкогольним гепатитом, 12 — із цирозом печінки змішаного генезу, 28 — з метаболічно-асоційованою жировою хворобою печінки. Вік пацієнтів становив 37–69 років (середній — 46,7 ± 10,4 року). Критеріями включення були рівень гемоглобіну ≤ 105 г/л та феритину ≤ 100 мкг/л. Виконували загальний аналіз крові з оцінкою еритроцитарних індексів, визначення загального білка, сироваткового заліза, феритину та АЧТЧ. Статистичну обробку проводили з використанням ANOVA та критерію Шеффе.
Результати. У всіх обстежених виявлено клініко-лабораторні ознаки анемії. Найбільш виражені зміни встановлено у пацієнтів із цирозом печінки: зниження рівнів гемоглобіну, еритроцитів, MCV, MCH, загального білка, феритину та сироваткового заліза, що відповідало мікроцитарному типу анемії та супроводжувалося коагуляційними порушеннями. У групі алкогольного гепатиту зміни були подібними, але менш вираженими. Для пацієнтів із хронічним гепатитом С характерна нормоцитарна анемія з відносно вищим рівнем феритину, що може свідчити про функціональний дефіцит заліза на тлі запалення. При метаболічно-асоційованій жировій хворобі печінки спостерігалися ознаки анемії легкого ступеня з мінімальними лабораторними відхиленнями. Встановлено кореляцію між рівнем загального білка та показниками «червоної» крові і залізообміну.
Висновки. Зниження рівня загального білка, порушення показників обміну заліза та зміни еритроцитарних індексів можуть розглядатися як ранні предиктори розвитку анемії при ХЗП. Використання цих доступних критеріїв на первинному рівні сприяє своєчасній стратифікації ризику та оптимізації маршрутизації пацієнтів.
Посилання
Nemish, I. I., & Stupnytska, H. Y. (2023). Liver “under control”: Effective use of diagnostic capabilities in clinical practice. Ukrainian Medical Journal, 2(151), 3–6. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.154.241729
Cheemerla, S., & Balakrishnan, M. (2021). Global epidemiology of chronic liver disease. Clinical Liver Disease, 17(5), 365–370. https://doi.org/10.1002/cld.1061
European Association for the Study of the Liver. (2021). EASL clinical practice guidelines on non-invasive tests for evaluation of liver disease severity and prognosis. Journal of Hepatology, 75(3), 659–689. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2021.05.025
Murawska, N., Fabisiak, A., & Fichna, J. (2016). Anemia of chronic disease and iron deficiency anemia in inflammatory bowel diseases. Inflammatory Bowel Diseases, 22(5), 1198–1208. https://doi.org/10.1097/MIB.0000000000000648
Ministry of Health of Ukraine. (2015). Unified clinical protocol of primary and secondary medical care: Iron deficiency anemia (Order No. 709). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2015_709_ykpmd_zda.pdf
Ministry of Health of Ukraine. (2014). Unified clinical protocol: Alcoholic hepatitis (Order No. 826). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2014_826_ykpmd_ag.pdf
Ministry of Health of Ukraine. (2021). Standards of medical care for hepatitis B in adults (Order No. 49). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/2021_49_standart_vgv_dor.pdf
Ministry of Health of Ukraine. (2021). Standards of medical care for hepatitis C in adults (Order No. 51). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/2021_51_standart_vgc_dor.pdf
Ministry of Health of Ukraine. (2017). Clinical guideline: Liver cirrhosis and complications. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_tsp.pdf
Sirchak, Y. S., Griga, V. I., Petrichko, O. I., & Richkar, Y. I. (2020). Efficiency of using Bifidobacterium infantis in patients with non-alcoholic fatty liver disease. Gastroenterology, 54(1), 8–17. https://doi.org/10.22141/2308-2097.54.1.2020.199136
Chereliuk, N. I., & Gridnyev, O. E. (2023). Main phylotypes of gut microbiota and their association with obesity and liver fibrosis in NAFLD. Modern Gastroenterology, 1(29), 24–30. https://doi.org/10.30978/MG-2023-1-24
Angelico, F., Pastori, D., & Del Ben, M. (2021). Impact of MAFLD on NAFLD classification in Italy. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 19(12), 2683–2684. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2021.02.015
Stein, J., Dignass, A. U., & Chow, K. U. (2016). Anemia and iron deficiency in gastrointestinal and liver conditions. World Journal of Gastroenterology, 22(35), 7908–7912. https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i35.7908
Ray, M., & Autieri, M. V. (2019). Regulation of pro- and anti-atherogenic cytokines. Cytokine, 122, 154175. https://doi.org/10.1016/j.cyto.2017.09.031
Goryainova, N. V., Vydyborets, S. V., Derpak, Y. Y., Kucher, O. V., & Moroz, G. I. (2023). Anemic syndrome and regulation of iron absorption in gastroenterological diseases. Family Medicine. European Practices, 1(103), 11–19. https://doi.org/10.30841/2786-720X.2.2023.282488
Wang, C. C., Cheng, P. N., & Kao, J. H. (2020). Chronic viral hepatitis and metabolic derangement: A systematic review. Alimentary Pharmacology & Therapeutics, 51(2), 216–230. https://doi.org/10.1111/apt.15575
Kaur, J. (2019). A comprehensive review on metabolic syndrome. Cardiology Research and Practice, 2019, 4301528. https://doi.org/10.1155/2019/4301528
Wang, J., Tang, H., & Zhang, C. (2014). Modulation of gut microbiota during probiotic-mediated attenuation of metabolic syndrome. ISME Journal, 9, 1–15. https://doi.org/10.1038/ismej.2014.99
Parola, M., & Pinzani, M. (2016). Liver fibrosis: Pathophysiology and clinical issues. Molecular Aspects of Medicine, 65, 37–55. https://doi.org/10.1016/j.mam.2018.09.002
Van Dievoet, M. A., Eeckhoudt, S., & Stephenne, X. (2020). Primary hemostasis in chronic liver disease and cirrhosis. International Journal of Molecular Sciences, 21(9), 3294. https://doi.org/10.3390/ijms21093294
Garcia-Tsao, G., Abraldes, J. G., Berzigotti, A., & Bosch, J. (2017). Portal hypertensive bleeding in cirrhosis. Hepatology, 65(1), 310–335. https://doi.org/10.1002/hep.28906
Czaja, A. J. (2014). Hepatic inflammation and fibrosis in chronic liver disease. World Journal of Gastroenterology, 20(10), 2515–2532. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i10.2515
Horowitz, J. M., Venkatesh, S. K., Ehman, R. L., Jhaveri, K., Kamath, P., & Ohliger, M. A. (2017). Evaluation of hepatic fibrosis. Abdominal Radiology, 42(8), 2037–2053. https://doi.org/10.1007/s00261-017-1211-7
Vysyochyna, I. L., Nikolaienko-Kamyshova, T. P., Bashkirova, N. S., & Rosytska, O. A. (2023). Iron deficiency conditions in the practice of a general practitioner-family doctor. Dnipro.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.