Ключові слова
латеральний зв’язковий комплекс
операція Брострома-Гульда
артроскопія
біомеханіка
пропріоцепція
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Травми зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба (НГС) посідають одне з провідних місць у структурі спортивного та побутового травматизму. Незважаючи на застосування сучасних методів лікування при первинному зверненні, у 25-40% пацієнтів гостра травма трансформується у хронічну нестабільність надп’ятково-гомілкового суглоба (ХННГС) що проявляється рецидивуючими підвертаннями стопи, стійким болем, зниженням амплітуди та пропріоцептивними розладами в суглобі, що суттєво обмежує працездатність і потребує розробки чіткого діагностично-лікувального алгоритму.
Мета роботи. Проведення системного аналізу сучасних наукових даних щодо патогенетичних механізмів, критеріїв диференціальної діагностики та ефективності консервативних і хірургічних методів лікування пацієнтів із хронічною післятравматичною нестабільністю НГС.
Матеріали та методи. У статті проаналізовано анатомо-біомеханічні особливості латерального зв'язкового комплексу, зокрема передньої таранно-малогомілкової (ATFL), п’ятково-малогомілкової (CFL) та задньої таранно-малогомілкової (PTFL) зв’язок. Також розглянуто фізіологічне підґрунтя розподілу ХННГС на механічну (структурні пошкодження зв’язок) та функціональну (нейром’язовий дефіцит і розлади координації) нестабільність.
Результати. Встановлено, що комплексна клінічна оцінка має базуватися на специфічних клінічних тестах у поєднанні з інструментальною візуалізацією. Ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія є високочутливими методами для оцінки стану зв'язок та виявлення супутніх інтраартикулярних патологій (синовіту, остеохондральних дефектів, імпінджмент-синдрому). Обґрунтовано диференційований підхід до терапії: консервативні програми (тривалістю від 3 місяців) ефективні за умови функціонального дефіциту, тоді як стійкі механічні порушення потребують хірургічної стабілізації. Проаналізовано еволюцію оперативних втручань від класичної відкритої методики Брострома-Гульда до сучасних малоінвазивних артроскопічних відновлень і аугментацію синтетичними стрічками.
Висновки. ХННГС є мультифакторною патологією, яка потребує врахування механічних і функціональних порушень. Артроскопічні методики анатомічного відновлення латеральних зв'язок демонструють високу клінічну ефективність, що не поступається відкритим технікам, забезпечуючи при цьому мінімальну травматизацію тканин, низьку частоту неврологічних ускладнень та швидшу реабілітацію пацієнтів.
Посилання
Hiller, C. E., Kilbreath, S. L., & Refshauge, K. M. (2011). Prevalence and impact of chronic ankle instability in a community population. British Journal of Sports Medicine, 45(4), 289–292. https://doi.org/10.1136/bjsm.2010.081117
Waterman, B. R., Owens, B. D., Davey, S., Zacchilli, M. A., & Belmont, P. J. (2010). The epidemiology of ankle sprains in the United States. The Journal of Bone and Joint Surgery, 92(13), 2279–2284. http://doi.org/10.2106/JBJS.I.01537
Lin, C. I., Houtenbos, S., Lu, Y. H., Mayer, F., & Wippert, P. M. (2021). The epidemiology of chronic ankle instability with perceived ankle instability: A systematic review. Journal of Foot and Ankle Research, 14, 41. https://doi.org/10.1186/s13047-021-00456-4
Aicale, R., & Maffulli, N. (2021). Chronic lateral ankle instability: Topical review. Foot & Ankle International, 42(3), 302–311. https://doi.org/10.1177/1071100720977403
Gribble, P. A., Delahunt, E., Bleakley, C., Caulfield, B., Docherty, C., Fourchet, F., Fong, D. T., Hertel, J., Hiller, C., Kaminski, T., McKeon, P., Refshauge, K., van der Wees, P., Vicenzino, B., & Wikstrom, E. (2013). Selection criteria for patients with chronic ankle instability in controlled research: A position statement of the International Ankle Consortium. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 43(8), 585–591. https://doi.org/10.2519/jospt.2013.0303
Corte-Real, N., & Caetano, J. (2021). Ankle and syndesmosis instability: Consensus and controversies. EFORT Open Reviews, 6(6), 420–431. https://doi.org/10.1302/2058-5241.6.210017
Alexandre, É., Monteiro, D., SottoMayor, R., Teixeira, D. S., & Cid, L. (2024). Assessing functional ankle instability in sport: A critical review and bibliometric analysis. Healthcare, 12(17), 1733. https://doi.org/10.3390/healthcare12171733
Golanó, P., Vega, J., de Leeuw, P. A. J., Malagelada, F., Manzanares, M. C., Götzens, V., & van Dijk, C. N. (2016). Anatomy of the ankle ligaments: A pictorial essay. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 24(4), 944–956. https://doi.org/10.1007/s00167-016-4048-2
Vega, J., Malagelada, F., Manzanares Céspedes, M. C., & Dalmau-Pastor, M. (2018). The lateral fibulotalocalcaneal ligament complex: An ankle stabilizing isometric structure. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 26(8), 2293–2301. https://doi.org/10.1007/s00167-017-4748-0
Dalmau-Pastor, M., Malagelada, F., Kerkhoffs, G. M., Karlsson, J., Guelfi, M., & Vega, J. (2019). Redefining anterior ankle arthroscopic anatomy: Medial and lateral ankle collateral ligaments are visible through dorsiflexion and non-distraction anterior ankle arthroscopy. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 27(12), 3879–3887. https://doi.org/10.1007/s00167-019-05471-5
Hopper, G. P., Chakravarty, R., Bhattacharya, R., & Whittaker, J. P. (2019). Mechanical characterisation of the lateral collateral ligament complex of the ankle at realistic sprain-like strain rates. Journal of Biomechanics, 94, 146–151. https://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2019.07.020
Hoch, M. C., & McKeon, P. O. (2014). Peroneal reaction time after ankle sprain: A systematic review and meta-analysis. Medicine & Science in Sports & Exercise, 46(3), 546–556. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000131
Lee, Y., Park, W., Lee, H., Choi, Y., Kim, S., Yeo, E., Lee, H., Jung, K., Lee, B., Lee, M., & Kim, W. (2023). Is there a difference in the distribution of mechanoreceptors among the three sections of the anterior talofibular ligament? Medicina, 59(9), 1510. https://doi.org/10.3390/medicina59091510
Hoffman, E., Paller, D., Koruprolu, S., Drakos, M., Behrens, S. B., Crisco, J. J., & DiGiovanni, C. W. (2011). Accuracy of plain radiographs versus 3D analysis of ankle stress test. Foot & Ankle International, 32(10), 994–999. https://doi.org/10.3113/FAI.2011.0994
Cao, S., Wang, C., Ma, X., Wang, X., & Jiang, C. (2018). Imaging diagnosis for chronic lateral ankle ligament injury: A systematic review with meta-analysis. Journal of Orthopaedic Surgery and Research, 13(1), 122. https://doi.org/10.1186/s13018-018-0832-0
DiGiovanni, B., Fraga, C., Cohen, B., & Shereff, M. (2000). Associated injuries found in chronic lateral ankle instability. Foot & Ankle International, 21(10), 809–815. https://doi.org/10.1177/107110070002101003
Valderrabano, V., Hintermann, B., Horisberger, M., & Fung, T. S. (2006). Ligamentous posttraumatic ankle osteoarthritis. The American Journal of Sports Medicine, 34(4), 612–620. https://doi.org/10.1177/0363546505281813
Janssen, K. W., van Mechelen, W., & Verhagen, E. A. (2014). Bracing superior to neuromuscular training for the prevention of self-reported recurrent ankle sprains: A three-arm randomised controlled trial. British Journal of Sports Medicine, 48(16), 1235–1239. https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092947
Mohammadi, F. (2007). Comparison of 3 preventive methods to reduce the recurrence of ankle inversion sprains in male soccer players. The American Journal of Sports Medicine, 35(6), 922–926. https://doi.org/10.1177/0363546507299259
Drakos, M. C., Behrens, S. B., Paller, D., Murphy, C., & DiGiovanni, C. W. (2014). Biomechanical comparison of an open vs arthroscopic approach for lateral ankle instability. Foot & Ankle International, 35(8), 809–815. https://doi.org/10.1177/1071100714534212
Vega, J., Golanó, P., Pellegrino, A., Rabat, E., & Peña, F. (2013). All-inside arthroscopic lateral collateral ligament repair for ankle instability with a knotless suture anchor technique. Foot & Ankle International, 34(12), 1701–1709. https://doi.org/10.1177/1071100713502322
Coetzee, J. C., Ireland, M. L., Henderson, J. E., Tírico, L. E. P., & McGaver, R. S. (2018). Lateral ankle stabilization with suture tape augmentation in patients with generalized ligamentous laxity. Foot & Ankle International, 39(3), 304–310. https://doi.org/10.1177/1071100717745511
Ahmed, A., Mishra, P., Patra, B., & Ravi, P. K. (2024). Lateral ankle ligaments: An insight into their functional anatomy, variations, and surgical importance. Cureus, 16(2), e53826. https://doi.org/10.7759/cureus.53826
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.