ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТА МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНІ

Анотація

Вступ. У статті проаналізовано проблемні питання організації стоматологічної допомоги населенню України в умовах соціально-економічних трансформацій. Обґрунтовано медико-соціальні підходи до підвищення доступності та ефективності стоматологічної допомоги з урахуванням сучасних викликів для системи охорони здоров'я.

Мета. Наукове обґрунтування медико-соціальних аспектів організації стоматологічної допомоги в Україні в умовах соціально-економічних трансформацій, виявлення системних прогалин у механізмах фінансування та доступності послуг у межах Програми медичних гарантій, а також визначення стратегічних напрямів оптимізації галузі шляхом інтеграції стоматологічної профілактики в систему первинної медичної допомоги.

Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було використано комплексний підхід із застосуванням таких методів, як-от: бібліосемантичний та аналітичний методи; метод системного аналізу; метод порівняльного аналізу.

Результати. Стоматологічна допомога в Україні функціонує за змішаною моделлю з обмеженим державним покриттям, яке для дорослого населення зводиться переважно до невідкладних втручань, тоді як для дітей і пільгових груп передбачено ширший обсяг послуг. Виявлено недостатність фінансування, регіональну нерівність доступу та фрагментарність системи. Інтеграція стоматології у первинну медичну допомогу залишається обмеженою, а профілактична роль сімейних лікарів реалізується частково, що знижує ефективність раннього виявлення та популяційної профілактики.

Висновки. Роль сімейних лікарів у наданні стоматологічної допомоги реалізується частково, що зумовлено недостатнім рівнем підготовки, відсутністю інтегрованих протоколів, обмеженим фінансовим стимулюванням профілактики та фрагментарністю системи медичної допомоги. Підвищення ефективності стоматологічної допомоги потребує розширення пакетів НСЗУ, інтеграції стоматологічної профілактики у первинну медичну допомогу, удосконалення підготовки сімейних лікарів і впровадження міждисциплінарної взаємодії.