ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ. РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ
ARTICLE PDF

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, фактори ризику, поінформованість, спосіб життя, медична сестра.

Як цитувати

Марараш , Г. Г. (2020). ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ. РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ. Клінічна та профілактична медицина, 1(11), 32-39. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.04

Анотація

Мета роботи ‒ вивчити поінформованість хворих на артеріальну гіпертензію (далі-АГ). З’ясувати роль медичної сестри у профілактиці наведеного захворювання.

Матеріали і методи. За встановленими аналізами рівня поінформованості хворих на АГ отримані наступні результати опитування, що проводилися методом анкетування. На артеріальну гіпертензію дослідження проводили у 120 хворих, які знаходились на диспансерному обліку в КНП «Міська поліклініка №1» в місті Чернівці. Усього опитано 120 респондентів, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% віком від 23 до 79 років. Одночасно з анкетуванням вимірювання АТ проводили профілактичну бесіду щодо дотримання здорового способу життя, модифікацію факторів ризику та можливих ускладнень захворювання. Обробку результатів анкетування здійснювали за програмою Statistica 10.

Результати дослідження та їх обговорення. За давністю АГ коливалась в широких межах. Більшість респондентів – 82% страждають на гіпертонію більше 10 років. В залежності від рівня підвищення АТ виявилось, що серед обстежених переважала АГ І та ІІ ступенів.

Варто відмітити, що важливим чинником було отримання відомостей у пацієнтів щодо стану захворювання. Більшість пацієнтів 49,17 % (59 осіб) усвідомлюють ступінь захворювання, що пов’язано із тривалим перебігом захворювання, недостатньо усвідомлюють ‒ 40 % (48 осіб), не цікавить – 10,83 % (13 осіб). Прикрим фактом є те, що серед респондентів є ті, яким не цікава ця інформація, що дозволяє думати про пасивне і невідповідальне ставлення до власного здоров’я.

Висновки. На ефективність профілактичної роботи, як одного з видів діяльності медсестри, впливають такі чинники: зміст, форма проведення та рівень організації профілактичної роботи, партнерство у взаєминах медсестри і пацієнта, матеріально-технічне забезпечення, потреби та інтереси пацієнтів, здатність медсестри до творчої діяльності.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.04
ARTICLE PDF

Посилання

Kovalenko V. M., Kornats'kyi V. M. (2019). Stan zdorov’ia narodu Ukrainy ta medychnoi dopomohy tretynnoho rivnia [Health status of the people of Ukraine and tertiary care]. Kiev, 223 p.

Smiianov V., Tarasenko S., Smiianova O., Demikhova N., Bokatov A. (2014). Medyko-sotsial'ne doslidzhennia rivnia obiznanosti khvorykh na arterial'nu hipertenziiu [Medical and social study of the patients with arterial hypertension]. Naukovyi visnyk Uzhhorods'koho universytetu, seriia «Medytsyna». 1, 232-234.

Cestari V. R. F., Florêncio R. S., Moreira T. M. M., Pessoa de Paula V. L. M., Barbosa I. V., Lima, F. E. T., Custódio I. L. (2016). Nursing competencies in promoting the health of individuals with chronic diseases. Revista Brasileira de Enfermagem, 69(6), 1129-1137. Available at: http://www.scielo.br/pdf/reben/v69n6/en_0034-7167-reben-69-06-1195.pdf.

Felipe G. F., de Abreu R. N., Moreira T. M. (2008). Aspects of the nursing consultation with hypertensive patients cared for in the family health program. Revista da Escola de Enfermagem da USP, 42(4), 620-627. doi: 10.1590/s0080-62342008000400002.

Himmelfarb C. R., Commodore-Mensah Y., Hill M. N. (2016). Expanding the Role of Nurses to Improve Hypertension Care and Control Globally. Annals of Global Health, 82(2), 243–253. doi: 10.1016/j.aogh.2016.02.003.

Kropornicka B., Baczewska B., Szalast E., Krzyżanowska E., Łuczyk R., Nowicka E., Lorencowicz R. (2016). Styl życia pacjentów z nadciśnieniem tętniczym = Lifestyle in the patients suffering from hypertension. Journal of Education, Health and Sport, 6(12), 338-352. doi: http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/4062.

Krymska B. (2007). Рrzygotowanie pacjentów z nadciśnieniem tętniczym do samokontroli i samoopieki. Рroblemy Pielęgniarstwa, 1(2-3), 139-146.