ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАЦІЄНТОК З ГЕНІТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТРІОЗОМ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУВ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ
ARTICLE PDF

Ключові слова

ендометріоз, гістероскопія, гіпотиреоз, лапароскопія, безпліддя, дисгормональні розлади.

Як цитувати

Струк, Т. А., Гордійчук, О. А., Нікітіна, О. А., & Литвак, О. О. (2020). ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАЦІЄНТОК З ГЕНІТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТРІОЗОМ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУВ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ. Клінічна та профілактична медицина, 1(11), 40-50. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.05

Анотація

Мета роботи ‒ з'ясувати основні особливості клінічної характеристики пацієнток, хворих на зовнішній генітальний ендометріоз в періопераційному періоді. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні задачі:

  • вивчити локалізацію розподілу ендометріоїдних гетеротопій у пацієнток, хворих на зовнішній генітальний ендометріоз на тлі гіпотиреозу;
  • вивчити структуру хірургічних втручаннь у пацієнток з поєднаною патологією (зовнішній генітальний ендометріоз на тлі гіпотиреозу);
  • вивчити частоту рецидивування ендометріозу у пацієнток з поєднаною патологією після хірургічного лікування.

Матеріали і методи. Нами було обстежено 100 пацієнток: 40 ‒ з поєднаною патологією (І основна група); 60 з ендометріозом, без патології щитовидної залози (ІІ група порівняння). Загально-клінічні, лабораторно-інструментальні та променеві методи дослідження (УЗД, КТ, Ro-графія). Діагноз у всіх пацієнтів підтверджений результатами гістопатологічного дослідження. Всі оперативні втручання виконані ендовідео-хірургічним методом.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами дослідження локалізації та ступеня поширення ендометріоїдних гетеротопій у пацієнток з поєднаною патологією були отримали наступні результати:

I ступінь ‒ 38,0% жінок з ендометріоїдними кістами яєчників та аденоміозом;

II ступінь ‒ 27,0% пацієнток з ендометріоїдним ураженням очеревини і аденоміозом;

III ступінь ‒ 23,0% хворих з ендометріоїдними кістами яєчників, аденоміозом, з ендометріоїдним  ураженням очеревини і сечовивідних органів;

IV ступінь ‒ 12,0% пацієнток з ендометріоїдними кістами яєчників, аденоміозом, з ендометріоїдним  ураженням очеревини  і ретроцервікальної області.

Структура ендохірургічних втручань у обстеженного контингенту представлена наступним чином: у 80,0% клінічних випадків були проведені органозберігаючі операції; у 20,0% ‒ радикальна операція; у 56,0% ‒ комбінація лапароскопії та гістероскопії; у 42,0% ‒ лапароскопічний-вагінальний доступ і тільки в 2,0% була здійснена конверсія на лапаротомію. Частота випадків рецидиву ендометріозу після хірургічного лікування, у пацієнток, хворих на ендометріоз на тлі гіпотиреозу, склала: через 6 місяців ‒ 4,0%; через 9 місяців ‒ 6,0%, через 12 місяців ‒ 10,0% відповідно. Повне полегшення симптомів досліджуємого захворювання після операції спостерігалося у 80,0% жінок, а у 24,0% жінок відновлена репродуктивна функція.

Висновки. Хірургічне лікування пацієнтів з ендометріозом, асоційованим з гіпотиреозом, має базуватися на принципі радикального видалення ендометріоїдних вогнищ, особливо за допомогою комбінованих симультанних операцій у разі тяжкого екстрагенітального ендометріозу. Додатково слід ураховувати цілий ряд аспектів, а саме: локалізацію ендометріоїдної гетеротопії та тяжкість ендометріозу; вік пацієнток та їхню зацікавленість у збереженні репродуктивної функції; наявність висококваліфікованих хірургів (гінекологів, загальних хірургів, урологів), а також високий рівень анестезіологічної підтримки з ретельним післяопераційним моніторингом.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.05
ARTICLE PDF

Посилання

Adamyan L. V., Sonova M. M., Borzenkova I. P. (2011). Fonovyye zabolevaniya genital'nogo endometrioza [Background diseases of genital endometriosis]. Modern technologies in the diagnosis and treatment of gynecological diseases, 3, 96-97.

Popkova A. M., Nechayeva L. N., Kovalev M. I., Popkov S. A. (2015). Klinicheskaya otsenka laboratornykh analizov u zhenshchin: ucheb. posobiye dlya sistemy poslevuzovskogo prof. obrazovaniya vrachey [Clinical evaluation of laboratory tests in women: textbook. manual for the system of postgraduate prof. education of doctors]. LEAD, 1, 96.

Gasparyan S. A., Adamyan L. V., Vasilenko I. A. (2013). Komp'yuternaya fazovaya mikroskopiya v diagnostike i monitoringe bol'nykh s glubokim infil'trativnym endometriozom [Computer phase microscopy in the diagnosis and monitoring of patients with deep infiltrative endometriosis]. Reproduction problems, 1, 65-68.

Hladchuk I. 3., VolyanskaA. H., Neporada S. M. (2010). Operatyvna laparoskopiya v likuvanni bezplidnykh khvorykh z endometriozom [Operative laparoscopy in the treatment of infertile patients with endometriosis]. Visn. marine medicine, 4, 33-36.

Fukaya T., Hoshiai E., Yojima A. (2016). Is pelvic endometrios is always as sociated with chronic pain. Amer. J. Obstet. Ginecol., 3, 719-722.

Bazot M., Detchev R., Cortez A. et al. (2015). Transvaginal sonografy and rectal endoscopic sonografy for the assessment of pelvic endometriosis: a preliminary comparison. Hum. Reprod., 18, 1686–1692.

Brosens I., Donnez. (2015). The Proceedings of the 3rd World Congr.on Endometriosis, Brussels, June 2013 The current status of endometriosis. Research and management. Fertil Steril, 29.

Garber J. R., Cobin R. H., Gharib H.et al. (2012). Clinical Practice Guidelines for Hypothyroidism in Adults: Co_sponsored by the American Association of Clinical Endocrinologists and the American Thyroid Association. Endocr. Pract., 11, 207.

Stagnaro-Green A., Abalovich M., Alexander E., Azizi F., Mestman J., Negro R., et al. (2015). Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease during Pregnancy and Postpartum. Thyroid., 21(10), 1081–125. DOI: 10.1089/thy. 2011.0087.

Oksyuta V. M., Mazorchuk B. F., Dnistryanska A. P. (2011). Stan menstrualnoi funktsiyi u zhinok z bezpliddyam na foni hipotyreozu.Visnyk Vinnytskoho natsmedun-tu, 2, 4-282.

Bergink E. W., Leqiiin R. M., Coelingh Benmink H. J. (2014). Future possibilities of treatment with GnRH antagonists. V-th World Congr. on Endometriosis, 3, 71.

Ishchenko A. I., Bakhvalova A., Ramadanova YU. A. (2011). Sovremennyye aspekty organosberegayushchego khirurgicheskogo lecheniya adenomioza [Modern aspects of organ-saving surgical treatment of adenomyosis] / ed. V.I. Kulakova, L.V. Adamyan. Modern technologies in the diagnosis and treatment of gynecological diseases. ed. 3rd. M., 113-114.

Senchuk A. Y. A., Chermak I. I. (2012). Deyaki osoblyvosti vnutrishnoho endometriozu. Tezy dopovidey IKH konhresu svitovoyi Federatsiyi Ukrayinskoho likarskoho tovarystva [Chermak II Some features of internal endometriosis. Abstracts of the IX Congress of the World Federation of Ukrainian Medical Society]. K., 133.

Zaporozhan V. M., Hladchuk I. Z., Rozhkovska N. M., Neporada S. M. (2011). Likuvannya khvorykh na zovnishniy endometrioz: analiz desyatyrichnoho dosvidu. II Ukrayinskyy konhres po minimalniy invazyvniy khirurhiyi [Treatment of patients with external endometriosis: analysis of ten years experience. Second Ukrainian Congress on Minimal Invasive Surgery, 5, 3. 34.

Khomasuridze A. G., Gvenetadze A. M., Khatiashvili V. V. (2015). Laparoskopicheskaya diagnostika i lecheniye naruzhnogo genital'nogo endometrioza [Laparoscopic diagnosis and treatment of external genital endometriosis.]. Reproduction problems, 5, 47-48.