Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Резюме: Одним з феноменів особистісної деформації є емоційне вигоряння (ЕВ). Синдром емоційного вигорання (СЕВ) може виникнути під час навчання у студентів і стати перепоною в його процесі. СЕВ уражує до 40% молодих людей (студентів), які навчаються. Складові навчання: соціальне порівняння та оцінки, незадоволення процесом та результатом навчанням, почуття несправедливості в оцінюванні знань, невиправдані надії, складнощі в комунікації є чинниками емоційного вигорання.
Мета. Визначити наявність та вплив негативних чинників на можливість розвитку емоційного вигорання у студентів вищих навчальних закладів.
Матеріали і методи. Проведено одномоментне (поперечне) дослідження. Для поширення анкети обрані популярні серед студентів соціальні мережі – Telegram, Instagram. Зокрема, форма для опитування була розіслана у таких чатах як НМУ, КТ-18, ЛНТУ students, бесіди студентів НМУ імені О.О. Богомольця, Національного університету «Львівська політехніка» та Київського університету імені Бориса Грінченка.
Результати. При аналізі даних відповідно профілю ВНЗ і року навчання звертає увагу збільшення відсотку студентів за профілем медицина, стоматологія, фармація, згідно років навчання, які змушують себе працювати (вчити предмети) попри втому. Це другий курс – 8,33%, третій курс – 23,86%, і п’ятий курс 25%. Кількість таких студентів за профілем навчання філології має тенденцію до зменшення з 100% на третьому курсі до 25% на четвертому курсі. Кількість студентів на третьому курсі, які стараються вчитися попри втому, за профілем навчання економіка, філологія та менеджмент і маркетинг більша ніж серед студентів, які вчаться за профілем медицина, стоматологія, фармація. Відповідно 33,3%, 100%, 28,5% проти 23,8%.
Висновки. На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що з кожним роком навчання зростає відсоток студентів, які відчувають себе пригніченими через труднощі в навчанні; які відчувають втому і небажання вчитись – вищий на старших курсах. Виявлено на старших курсах серед студентів, які відчувають хронічну втому, має місце вживання психоактивних речовин. Серед опитаних студентів високий відсоток ймовірного ризику розвитку синдрому емоційного вигорання. Уточнено, що відсоток ймовірного ризику розвитку СЕВ підвищується з кожним курсом навчання. З’ясовано, що у студентів медичного університету раніше за інших студентів з’являється відчуття хронічної втоми та потреба додаткової мотивації у навчанні. Найменш схильними до розвитку емоційного вигорання виявились студенти, що вивчали комп’ютерні науки.
Посилання
Vasheka, T. V., Tukaev, S. V. (2011). Determinanty emotsiynoho vyhorannya studentiv-psychologiv v protsesi navchannya. Problemy zagal’noyi ta pedaghohichnoi psykhologiyi. [Determinants of emotional burnout of students-psychologist in the learning process]. Problems of general and pedagogical psychology, XII, 47-55.
Vasheka, T. V., Tukaev, S. V., Palamar, B. I., & Fedorchuk S. V. (2019). Zvyazok aleksetemiyi z individual’no-typolohichnymy vlastyvostyamy, emotsiynoyu sferoyu ta psychologichnymy stanamy osobystosti. Klinichna ta praktychna medetsyna. [Сontention of alexetemia with individual-technological properties, emotional sphere and psychogical states of personality]. Clinical and practical medicine, 4 (9-10), 100-105. Doi: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(10).2019.04
Tukaev, S. V., Vasheka, T. V., Zyma, I. G. (2013). Psychologycheskie i neyrofyzyologicheskie aspekty razvitiya sindroma emotsyonalnoho vyhoraniya. Aktual’nye aspekty vnutrenney medetsiny. Pod red V.P. Volkova. Novosybyrsk. [Psychological and neurophysiological aspects of internal emotional burnout]. SibAK, 86-107.
Tukaev, S. V., Dolgova, E. N., Vasheka, T. V., & Shunkaruk, O. A. (2017). Individual’no-psikhologicheskie kharakteristiki uchasheysya molodezhi zanimayuscheysya raznymi vidami sporta. Sportyvna i fiziologichna reabylytatsiya. [Indavadual psychological characteristics of student youth involved in various sports]. Sports and physiological rehabilitation, 1, 64-71. http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/121468/116550
Glazachev, O. S. (2011). Syndrome emotsional’nogo vygoraniya putey optimizatsii pedagogicheskogo protsessa. (Russkaya sektsiya). Spetsial’nyy vypusk [Burnout syndrome among students: search for ways to optimize the pedagogical process]. Vestnik mezhdunarodnoy akademii nauk, 26-56.
Silkina, A. A., Sanshokova, M. K., Sergeyeva, Y. S. (2014). Sindrom emotsional’nogo vygoraniya sredi vrachey razlichnykh specialnostey v Rosii i za rubezhom [Burnout syndrome among doctors of various specialties in Russia and abroad]. Bulletin of medical Internet conferences, Vol. 4, № 11.
Shcherbatykh, Y. (2011). Vegetativnye proyavleniya ekzamenatsiynnogo stressa i sposoby yego korrektsii: Avtoref. Diss. Biol. Nauk. [Vegetative manifestations of examination stress and methods of its correction]. Spb: SpbU, 46 .
Yumatov, Y. A., Kuz’menko, V. A., Badikov, V. I., (2000). Ekzaminatsionnyy emotsional’nyy stress u studentov. [Examination emotional stress among students] Human physiology, 26, №4, 86-91.
Acharya, S. (2003). Factors affecting stress among Indian dental students. Journal of dental education, 67(10), 1140-1148. Retrieved from http://www.jdentaled.org/content/jde/67/10/1140.full.pdf
Dyrbye, L. N., Massie, F. S., Eacker, A., & Shanafelt T. D. (2010). Relationship between burnout and professional conduct and attitudes among US medical students. JAMA, 304(11), 1173-1180. Doi:10.1001/jama.2010.1318
Dyrbye, L. N., Thomas, M. R., Huschka, M. M., Lawson, K. L., Novotny P. J., Sloan J. A., & Shanafelt T. D. (2006). A multicenter study of burnout, depression, and quality of life in minority and nonminority US medical students. In Mayo Clinic Proceedings, Vol. 81, No. 11, 1435-1442.
Grassi L., Magnani K. (2000). Psychiatric morbidity and burnout in the medical profession: an Italian study of general practitioners and hospital physician. Psychother. Psychosom., 69, 329-334.
Maslach C., Jackson S.E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behavior, 2, 26-34.
Meier S. T., & Schmeck R. R. (1985). The burned-out college student: Adescriptive profile. Journal of College Student Personnel, 26(1), 63-69.
Portoghese, I., Leiter, M., Maslach, C., Galletta, M., Porru, F., D’Aloja, E., ... & Campagna M. (2018). Measuring Burnout among University Students: Factorial Validity, Invariance and Latent Profiles of the Italian Version of the Maslach Burnout Inventory Survey (MBI-SS). Frontiers in Psychology, 9, 2105. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02105
Ross, S., Cleland, J., Macleod, M. J. (2006). Stress, debt and undergraduate medical student performance. Med. Educ., 40, 584-589.
Salanova, M., Schaufeli, W. (2000). Exposure to information technologies and its relation to burnout. Behaviour & Information Technology, 19, 385—392.
Salmela-Aro, K., Kiuru, N., Leskinen, E., & Nurmi, J. E. (2009). School burnout inventory (SBI) reliability and validity. European journal of psychological assessment, 25(1), 48-57. Doi: https://doi.org/10.1027/1015-5759.25.1.48
Schaufeli, W. B., Martinez, I. M., Pinto, A. M., Salanova, M., & Bakker, A. B. (2002). Burnout and engagement in university students: A cross-national study. Journal of cross-cultural psychology, 33(5), 464-481. Doi: https://doi.org/10.1177/0022022102033005003
Yang, H. J. (2004). Factors affecting student burnout and academic achievement in multiple enrollment programs in Taiwan’s technical–vocational colleges. International Journal of Educational Development, 24(3), 283-301. Doi: https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2003.12.001
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.