Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Резюме. Мета дослідження: оцінити вплив моторних розладів на якість життя хворих з комобідністю хвороби Паркінсона й старечої астенії та оцінити ефективність їх корекції засобами фізичної терапії.
Матеріал і методи. Обстежено 57 осіб похилого віку з діагностованою хворобою Паркінсона у поєднанні із старечою астенією. Їх було поділено на дві групи: 1 (займались згідно принципів поліклінічної реабілітації) та 2 (займались за розробленою програмою фізичної терапії, що була створена з точки зору пацієнтоцентричної моделі реабілітації з врахуванням специфіки кожного поліморбідного стану із застосуванням функціонального тренування на платформі «Prosedos», терапевтичних вправ, масажу, ерготерапії, корекції харчування). У процесі фізичної терапії послідовно досягали індивідуальних коротко- та довготермінових цілей реабілітації у форматі SMART. Ефективність програми оцінювали за динамікою шкал MDS Unified Parkinson's Disease Rating Scale, Schwab-England, PDQ-39. Результати. У обстежених осіб виявлені значні моторні порушення, погіршення активності повсякденного життя та побутової активності і, як наслідок, зниження якості життя. Розроблена програма фізичної терапії із застосуванням функціонального тренування, терапевтичних вправ, масажу, ерготерапії, корекції харчування виявила статистично значуще кращий вплив на показники моторних функцій, стану повсякденної та побутової активності та якості життя у порівнянні із загальною поліклінічною програмою за усіма досліджуваними показниками (р<0,05).
Висновки. Пацієнти похилого віку із комобідністю хвороби Паркінсона та старечої астенії потребують розробки індивідуальних програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного захворювання, що підвищує загальну ефективність реабілітації.
Посилання
Hulbert, S., Rochester, L., Nieuwboer A. et al. (2019). «Staying safe» - a narrative review of falls prevention in people with Parkinson's – «PDSAFE». Disability and Rehabilitation, 41 (21), 2596-2605. DOI: 10.1080/09638288.2018.1471167.
Ramazzina, I., Bernazzoli, B., Costantino, C. (2017). Systematic review on strength training in Parkinson's disease: an unsolved question. Clinical Interventions in Aging, 31, 12, 619-628. DOI: 10.2147/CIA.S131903.
European Physiotherapy Guideline for Parkinson’s Disease (2014). Retrieved from: https://www.parkinsonnet.nl/app/uploads/sites/3/2019/11/eu_guideline_parkinson_guideline_for_pt_s1.pdf
Amara, A. W., Memon, A. A. (2018). Effects of Exercise on Non-motor Symptoms in Parkinson's Disease. Clinical Therapeutic, Vol. 40 (1), 8-15. DOI: 10.1016/j.clinthera.2017.11.004.
Lee, J., Choi, M., Yoo, Y. (2017). A Meta-Analysis of Nonpharmacological Interventions for People With Parkinson's Disease. Clinical Nursing Research, 26 (5), 608-631. DOI: 10.1177/1054773816655091.
Ouchi Y., Kanno T, Okada H. et al. (2001). Changes in dopamine availability in the nigrostriatal and mesocortical dopaminergic systems by gait in Parkinson's disease. Brain, 124 (Pt 4), 784-92. DOI: 10.1093/brain/124.4.784.
Vieira de Moraes, Filho, A., Chaves, S.N., Martins, W.R., Tolentino, G.P., de Cássia Pereira Pinto Homem R. (2020). Progressive Resistance Training Improves Bradykinesia, Motor Symptoms and Functional Performance in Patients with Parkinson's Disease. Clinical Interventions in Aging, 23 (15), 87-95. DOI: 10.2147/CIA.S231359.
Ridgel, A. L., Phillips, R. S., Walter, B. L, Discenzo, F. M., Loparo, K. A. (2015). Dynamic High-Cadence Cycling Improves Motor Symptoms in Parkinson's Disease. Frontiers in Neurology, 2, 194. DOI: 10.3389/fneur.2015.00194.
Vermeiren, S., Vella-Azzopardi, R., Beckwée, D., Habbig, A.K., Scafoglieri, A., Jansen, B., Bautmans, I.; Gerontopole Brussels Study group. (2016). Frailty and the Prediction of Negative Health Outcomes: A Meta-Analysis. Journal of the American Medical Directors Association, 1, 17 (12), 1163.e1-1163.e17. DOI: 10.1016/j.jamda.2016.09.010.
Ckybchyk, V. A., Bablyak, S. D. (2018). Syndrom starechoyi asteniyi (frailty) — suchasna problema herontolohichnoyi medytsyny [Frailty — current problem of geriatric medicine] Hypertension, № 4 (60), 12-18. DOI: 10.22141/2224-1485.4.60.2018.141770
10. Koval, N., Aravitska, M. (2020). Efektyvnist korektsiyi pokaznykiv ryzyku padinnya ta fizychnoho statusu v osib pokhyloho viku z starechoyu asteniyeyu ta metabolichnym syndromom zasobamy fizychnoyi terapiyi [Еffect of physical therapy on fall-risk and physical status in older adults with frailty and metabolic syndrome]. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 5(6), 282–91. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.282
Hosseinzadeh, A., Khalili, M., Sedighi, B., Iranpour, S., Haghdoost, A.A. (2018). Parkinson's disease and risk of hip fracture: systematic review and meta-analysis. Acta Neurol Belg, 118(2), 201-210. doi: 10.1007/s13760-018-0932-x.
Byrchak, V., Duma, Z., Aravitska, M. (2020). Effectiveness of the active physical therapy in restoring wrist and hand functional ability in patients with immobility-induced contracture of the wrist joint complicated by median nerve entrapment owing to distal forearm fracture. Journal of Physical Education and Sport, 2020, 20 (6), 3599 – 3606. DOI:10.7752/jpes.2020.06485
Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy khvorym na khvorobu Parkinsona [Clinical protocol for the provision of medical care to patients with Parkinson's disease]. Retrieved from: http://medstandart.net/browse/2517
PROSEDOS. Powered by Gray’s Institute. Retrieved from: https://procedos.com/
MDS Unified Parkinson’s Disease Rating Scale (MDS-UPDRS). Retrieved from: https://www.movementdisorders.org/MDS/Education/Rating-Scales.htm
McRae, C., Diem, G., Vo, A. et al. (2000). Schwab & England: standardization of administration. Mov Disord, 15(2), 335-336. doi: 10.1002/1531-8257(200003)15:2<335::aid-mds1022>3.0.co;2-v.
Peto, V., Jenkinson, C., Fitzpatrick, R., Greenhall, R. (1995). The development and validation of a short measure of functioning and well being for individuals with Parkinson's disease. Qual Life Res, № 4 (3), 241-248. DOI: 10.1007/BF02260863.
Reuter, I., Harder, S., Engelhardt, M., Baas, H. (2000). The effect of exercise on pharmacokinetics and pharmacodynamics of levodopa. Mov Disord, 15 (5), 862-868. doi: 10.1002/1531-8257(200009)15:5<862::aid-mds1015>3.0.co;2-s.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.