Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Морфо-функціональні та ультраструктурні характеристики полікістозних яєчників свідчать про їх метаболічні та структурні зміни. Функціональну недостатність яєчників обумовлює розвиток у них циркуляторної та тканинної гіпоксії. Наслідком цих процесів є підвищене утворення реактивних кисневих сполук, які ініціюють ферментативне та неферментативне окислення ліпідів, що призводить до пошкодження мембранних структур яєчників і спричинює збільшення кількості продуктів із вазоконстрикторною дією, поглиблюючи гіпоксичний стан.
Мета роботи – оптимізація відновлювальної терапії в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) після хірургічного лікування.
Матеріал і методи. Обстежено 112 жінок із СПКЯ, яким у зв'язку з відсутністю ефекту або частковим ефектом від попередньої гормональної терапії було проведено хірургічне лікування. За тривалістю захворювання жінок розподілили на три групи: 1-ша група – 57 жінок із тривалістю захворювання до 2 років; 2-га група – 35 пацієнток із терміном захворювання від 2до 5 років; 3-тя група – 20 жінок із тривалістю хвороби понад 5 років. Контрольну групу складали 20 практично здорових жінок репродуктивного віку. Для обстеження жінок використовували загальні клінічні та лабораторні методи, бімануальне гінекологічне дослідження, цитологічну та кольпоскопічну діагностику, рентгенографію черепа.
Результати. На тлі гіпоксичного стану в переважній більшості випадків у жінок із СПКЯ в 1,5-2,5 раза збільшився діаметр яєчників, а також їх об'єм, фолікулярний індекс, площа поверхні та індекс кола яєчників. Оболонка яєчників у більшості обстежених визначалася як гіперехогенне утворення різної товщини – від 0,2 см до 0,7 см. У значної частини жінок із СПКЯ встановлено зміни співвідношення коркової речовини та мозкового шару яєчників. За тривалості захворювання понад 5 років цей процес відбувався повільніше, а його прояви були меншими. Розроблено схему відновлювальної терапії з включенням препарату кверцетин, який справляє антигіпоксичну та антиоксидантну дію.
Висновки. На початкових стадіях захворювання (до 2 років) зміни в яєчниках можна розцінювати як компенсаторно-пристосувальні процеси, а зі збільшенням тривалості хвороби настає стадія незворотних порушень, коли ефект хірургічного лікування є низьким. Доведено ефективність застосування розробленої схеми відновлювальної терапії з включенням препарату кверцетин у поопераційний період у жінок із СПКЯ.
Посилання
2. Conway G., et al.(2014). The polycystic ovary syndrome: a position statement fromthe European Society of Endocrinology. European Journal of Endocrinology,171, 1–29.
3. Leptin. Laboratory reference book “Sinevo”.(2018).Apr 16. Available at: https://spravochnik.synevo.ua
4. Medical portale “Eurolab” (2018). Apr16.Available at: http://www.eurolab.ua
5. Sagach V. F. (1986). Leykotriyeny i serdechno-sosudistaya sistema [Leukotrienes and cardiovascular system]. Pat physiology and experimental therapy, 1,84-89.
6. Baraboy V. A., Orel V. Ye., Karnaukh I. M. (1991). Perekisnoye okisleniye lipidov i radiatsiya [Lipid peroxidation and radiation]. K.: Naukova dumka, 256.
7. Gavrilova V. B., Mishkorudnaya M. I. (1983). Spektrofotometricheskoye opredeleniye soderzhaniya gidroperekisey lipidov v plazme krovi. Lab. A business,3, 33-36.
8. Legro R. S., Arslanian S. A., Ehrmann D. A., et al. (2013). Diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome: an Endocrine Society clinical practice guideline. Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism,98, 4565–92.
9. Pinola, P., Puukka, K., Piltonen, T.T., et al. (2017). Normo- and hyperandrogenic women with polycystic ovary syndrome. Exhibit an adverse metabolic profile through life. Fertil Steril.,107, 788–95.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.