Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета роботи ‒ оцінити рівень поінформованості лікарів-терапевтів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС щодо ішемічної хвороби серця (ІХС), обтяженої коморбідними станами для подальшої розробки навчального модуля «Коморбідність у хворих на ІХС: сучасні вимоги до лікування».
Матеріали і методи. В рамках комплексного медико-соціологічного дослідження з використанням спеціально розробленої анкети проведено анонімне опитування 48 лікарів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС (7 лікарів чоловічої статі та 41– жіночої статі). Вік опитаних був від 32 до 72 років, середній – 53,1±1,17, середній стаж роботи 27,8±1,35 років. Математична обробка виконувалась з використанням стандартних статистичних пакетів STATISTICA 6.0.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати соціологічного опитування засвідчили, що в цілому лікарі ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС комплексно оцінюють стан здоров’я пацієнтів: 97,9±2,1% респондентів звертають увагу на наявність коморбідної патології у хворих на ІХС при призначенні обстеження і лікування. Серед коморбідних станів найчастіше зустрічаються: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, хронічний холецистит, неалкогольна жирова хвороба печінки, остеохондроз хребта. Встановлено високий рівень компетентності лікарів щодо корекції факторів ризику у хворих на ІХС: 95,8±2,9% з них обговорюють з пацієнтами наведені питання. Основні питання, на які звертають увагу лікарі: припинення тютюнопаління (93,8±3,5%), контроль маси тіла (93,8±3,5%), дотримання необхідного рівня фізичної активності (87,5±4,8%), характер харчування (83,3±5,4%), необхідність корекції рівня артеріального тиску (87,5±4,8%) та загального холестерину (66,7±6,8%).
Висновки. На підставі отриманих результатів соціологічного дослідження визначено основні положення розділів навчального модуля «Коморбідність у хворих на ІХС: сучасні вимоги до лікування», запровадження якого вважають за доцільне 95,8±2,9 % лікарів.
Посилання
Diachuk D. D., Moroz H. Z., Hidzynska I. M., Lasytsia T. S. (2019). Multymorbidnist yak klinichna problema [Multimorbidity in clinical practice (Review)]. Ukrainian Journal of Cardiology, 1, 94-104. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2019.1.94104
Diachuk D. D., Moroz H. Z., Hidzynska I. M., Kravchenko A. M., Lasytsia T. S., Dzizinska O. O. (2019). Profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan: teoretychni zasady ta praktychne vprovadzhennia «Interservis» 2019.175 s. [Prevention of cardiovascular disease: theoretical background and practical implementation] «Interservis», 175. https://doi.org/10.31612/9786176968719
Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Stabilna ishemichna khvoroba sertsia» : Nakaz MOZ Ukrainy vid 02.03.2016 № 152. [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care "Stable coronary heart disease" : Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.03.2016 No. 152.] http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2016_152_IHS/2016_152_YKPMD_IHS.pdf
Nesen A. O., Chernyshov V. A., Shkapo V. L., Valentynova I. A. (2019). Khronichni neinfektsiini zakhvoriuvannia: aktsent na multymorbidni patolohichni stany ta kardiovaskuliarnyi ryzyk. [Chronic non-communicable diseases: an emphasis on multimorbid pathologies and cardiovascular risk]. Ukrainian Therapeutic Journal, 1, 25-32. http://doi.org/10.30978/UTJ2019-1-25
American Geriatrics Society Expert Panel on the Care of Older Adults with Multimorbidity: Guiding principles for the care of older adults with multimorbidity: an approach for clinicians (2012). J Am Geriatr Soc., 60, E1–25. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22994865
Assari S., Lankarani M. M. (2015). Does Multi-morbidity Mediate the Effect of Socioeconomics on Self-rated Health? Cross-country Differences. International Journal of Preventive Medicine, 6(85), 843-860. https://doi.org/10.4103/2008-7802.164413
Barnett K., Mercer S. W., Norbury M., Watt G., Wyke S., Guthrie B. (2012).
Epidemiology of multimorbidity and implications for health care,
research, and medical education: a cross-sectional study. Lancet, 380(9836), 37–43. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22579043
Boyd C. M., Vollenweider D., Puhan M. A. (2012). Informing evidence-based decision-making for patients with comorbidity: availability of necessary information in clinical trials for chronic diseases. PloS one, 7(8), e41601. http: //doi.org/10.1371/ journal.pone.0041601 https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0041601
Clark N. M. (2011). The multiple challenges of multiple morbidities. Heal Educ Behav, 38(3), 219–21. Available at: https://www.google.com/search?ei=XVLVXcziHKjIrgS-hIu4AQ&q=14.%09Clark+NM.+The+multiple+challenges+of+multiple+morbidities.
Fortin M., Almirall J., Nicholson K. (2017). Development of a research tool to document self-reported chronic conditions in primary care. doi: 10.15256/joc.2017.7.122
Garin N., Koyanagi A., Chatterji S., Tyrovolas S., Olaya B., Leonardi M., Lara E., Koskinen S., Tobiasz-Adamczyk B., Ayuso-Mateos J. L., Haro J. M. (2016). Global Multimorbidity Patterns: A Cross-Sectional, Population-Based, Multi-Country Study. 71(2), 205-14. doi: 10.1093/gerona/glv128. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26419978
Harrison C., Britt H., Miller G., Henderson J. (2014). Examining different measures of multimorbidity, using a large prospective cross-sectional study in Australian general practice. BMJ Open, 4(7), 135-145. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2013-004694
Knuuti J., Wijns W., Saraste A. et al. (2019). ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J., https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
Lefevre Т., d’Ivernois J. F., De Andrade V., Crozet C. , Lombrail P. , Gagnayre R. (2014). What do we mean by multimorbidity? An analysis of the literature on multimorbidity measures, associated factors, and impact on health services organization. Revue d’Epidemiologie et de Sante Publique, 62, 305–314. https://doi.org/10.1016/j.respe.2014.09.002
Multiple Chronic Conditions – A Strategic Framework: Optimum Health and Quality of Life for Individuals with Multiple Chronic Conditions / U.S. Department of Health and Human Services. Washington, DC, 2010. Available at: https://www.hhs.gov/sites/default/files/ash/initiatives/mcc/mcc_framework.pdf
Multimorbidity: clinical assessment and management NICE guideline (NG56) (2016). Available at: https://www.nice.org.uk/guidance/ng56
Multimorbidity: Technical Series on Safer Primary Care (2016). Geneva: World Health Organization. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/252275/9789241511650-eng.pdf;jsessionid=5847E520E46FC732872D8CF117A512CD?sequence=1
Tušek-Bunc K., Petek D. (2016). Comorbidities and characteristics of coronary heart disease patients: their impact on health-related quality of life. Health and Quality of Life Outcomes, 14, 159 https://doi.org/10.1186/s12955-016-0560-1
Violan C., Foguet-Boreu Q., Flores-Mateo G., Salisbury C., Blom J.,
Freitag M., et al. (2014). Prevalence, determinants and patterns of multimorbidity in primary care: a systematic review of observational studies. PLoS One, 9(7), e102149. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25048354
Willadsen T. G., Siersma V., Nicolaisdóttir D. R., Køster-Rasmussen R, Jarbøl DE, Reventlow S, Mercer SW, de Fine Olivarius N. (2018). Multimorbidity and mortality. A 15-year longitudinal registry-based nationwide Danish population study, 8(1), Available at: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/2235042X18804063
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.