Технологія оптимізації гістеректомії у пацієнтів з надмірною вагою

Анотація

Мета роботи - розробка та апробація способу гістеректомії, який би полегшив радикальне видалення матки у хворих з надмірною вагою.

Матеріали та методи.

В основну групу спостереження були включені 76 жінок, rоторие мали 0 і 1 стадії пролапсу за класифікацією POP-Q і були прооперовані за пропонованою хірургічної методикою. Групу порівняння склали 50 жінок, rоторим інтрафасціальную гістеректомію провели по техніці Олдріджа. Для вивчення вагінального профілю були позначені два показника. Довжина піхви і діапазон смещаемости самої проксимальної точки піхви (апекса), які визначалися до хірургічного втручання і протягом 24 місяців після операції з інтервалом один рік. Визначення довжини піхви здійснювали в положенні лежачи, тут же визначали саму проксимальну точку піхви. Потім відзначали величину її зміщення при напрузі м'язів тазового дна.

Результати дослідження та їх обговорення.

 Пропонована техніка виконання операції: розсічення круглих, воронко-тазових зв'язок, судинних пучків матки, листків тазової очеревини, вагінальної трубки здійснювалося методом безшовної технології з допомогою високочастотної діатермії в моно- і біактівном режимах частотою до 2 млн. Гц, силою Тока 0,7 А. Після перетину судинних пучків матки монополярним діатермоножом в режимі коагуляція-розсічення циркулярно інтрафасціально на глибині 2-3 мм висікаються шийка на всьому протязі так, що слизова вагінальної порції шийки залишалася продовженням піхвової трубки. Таким чином, під час операції не перетиналися кардинальні і воронко-тазові зв'язки. Інтактними залишалися спадна гілка маткової артерії, сечовий міхур і параметри. Ушивання кукси піхви не проводилося. Фіксація кукси до круглих і крижово-маткових зв'язках здійснювалася нерассасивающіеся шовним матеріалом. Перитонизация кукси піхви виконувалася очеревиною міхурово-маточного поглиблення. Відповідно, дослідження довжини піхви і діапазону зсуву його самій проксимальної точки (апекса) показали значні коливання результатів у хворих обох груп: в основній групі спостереження, до операції довжина піхви склала 9,1 ± 0,17мм, діапазон зсуву апекса 3,2 ± 0 , 24мм, відповідно - 8,8 ± 0,1 мм, а зміщення апекса - 2,1 ± 0,20. Сама проксимальная точка піхви (апекс) розташовувалася в області заднього склепіння у хворих обох груп. Відразу після операції в основній групі хворих довжина вагінальної трубки зросла більш ніж на 2 см і склала 11,4 ± 0,17. Діапазон зміщення апекса склав 1,9 ± 0,24. Характерним виявилося те, що проекція апекса у хворих основної групи перемістилася в область кукси піхви, а у хворих контрольної групи апекс залишився в межах заднього склепіння. Довжина піхви у хворих групи порівняння відразу після операції достовірно зменшилася (6,2 ± 0,20 мм) від такого показника до операції 8,8 ± 0,1 мм, а зміщення апекса збільшилася - 3,5 ± 0,11мм. Таким чином, піхву у хворих групи порівняння зазнало значне вкорочення, одночасно зі збільшенням діапазону рухливості кукси. Післяопераційна лихоманка в основній і контрольній групах спостерігалася в 14,5% і 40% випадків відповідно.

Висновки.

Пропонована методика інтрафасціальной гістеректомії із застосуванням високочастотної діатермії є ефективною в профілактиці пролапсу кукси і укорочення піхви. Ми вважаємо, що істотне збільшення довжини, піхви в основній групі, сталося не тільки за рахунок тракції при виконанні вагінопексіі, але і завдяки додатково розрізаний слизової оболонки вагінальної порції шийки матки. Скорочення піхви у хворих контрольної групи, можливо, було обумовлено ще і дегенеративними процесами, зумовленими значною травмою опорних структур і судин проксимального відділу піхви і виникненням в связіс цим гнійно-запальних процесів в області кукси.