Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета: визначити наявність та оцінити ступінь вираженості компонентів синдрому професійного вигорання (СПВ) у державних службовців.
Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 100 осіб віком від 30 до 60 років (середній вік 41±7,7 року; 63 (63%) чоловіки 37 (37%) жінок), вибірка яких була сформована за методом випадкового відбору. Усі обстежені були працівниками державної служби, перебували під диспансерним спостереженням, і не мали даних про тяжкі хронічні захворювання. Для діагностики СПВ використано україномовну версію опитувальника MBI (Maslach Burnout Inventory).
Результати. У цілому, серед обстежених осіб середні та високі рівні професійного вигорання за всіма складовими синдрому (емоційна виснаженість, деперсоналізація, редукція професійних досягнень) були виявлені у 86 (86,0%) осіб. Серед них в 11 (12,8%) респондентів констатували високий рівень прояву СПВ за всіма трьома показниками. Найчастішим станом було емоційне виснаження, при цьому 78 (78%) осіб вказували на середній чи тяжкий ступінь цього компоненту СПВ. Ознаки деперсоналізації середнього чи тяжкого ступеня зареєстровано у 65 (65%) респондентів. Менш частим станом була редукція професійних досягнень, середній чи тяжкий ступені якої були зафіксовані у 54 (54%) опитаних. При аналізі ґендерних особливостей СПВ установлено більшу схильність жінок до емоційного виснаження, порівняно з чоловіками (вищий середній бал (медіана, міжквартильний інтервал) 27 (20-33) проти 19 (15-25), відповідно; р<0,001); частіше виявлення осіб з середнім чи тяжким ступенем вираженості цього компоненту СПВ (89% проти 72%, відповідно; p=0,047), – за рахунок випадків тяжкого ступеня [57% vs. 32%, відповідно; p=0,027]).
Висновок. Установлено широку поширеність СПВ серед державних службовців, а саме з середнім чи високим ступенем вираженості його компонентів, що вказує на актуальність проблеми та необхідність подальших досліджень для пошуку причин, ефективних заходів профілактики, шляхів подолання синдрому та відновлення нервово-психічного потенціалу працівників державної служби.
Посилання
Arefnia, S. (2013). Spetsyfika profesiinoi diialnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv yak odyn iz chynnykiv yikh profesiinoho vyhorannia [Specifics of professional activity of civil servants as one of the factors of their occupational burnout]. Aktualni problemy psykholohii: psykholohiia obdarovanosti. Zb. nauk. prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy [Actual problems of psychology: the psychology of giftedness. The Collection of Scientific Papers of G.S. Kostyuk Psychology Institute of the NAES of Ukraine], 6 (9), 71-81. [In Ukrainian].
Burn-out an «occupational phenomenon»: International Classification of Diseases. WHO. 28 May 2019. Retrieved 01 June 2020, from: https://www.who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-international-classification-of-diseases#:~:text=Burn%2Dout%20is%20included%20in,classified%20as%20a%20medical%20condition.&text=%E2%80%9CBurn%2Dout%20is%20a%20syndrome,has%20not%20been%20successfully%20managed.
Vodopyanova, N., Starchenkova, N. (2017). Sindrom vygoraniya: diagnostika i profilaktika [Burnout syndrome: diagnostics and prevention]. M.: Yurait Publisher, 343. [In Russian].
Agapova, E., Vinokur, V., Boluchevskaya, V. (2013) Kliniko-psikhologicheskie kharakteristiki professionalnogo vygoraniya u gosudarstvennykh sluzhashchikh [Clinical and psychological characteristics of professional burnout in civil servants]. Journal of Volgograd State Medical University, 2, 56-60. [In Russian].
Zinchenko, Yu, Pervichko, E., Ostroumova, O. (2017). Faktory, vliyayushchie na formirovanie sindroma vygoraniya u pacientov s arterial'noj gipertenziej na rabochem meste [Factors influencing the formation of burnout syndrome in patients with workplace hypertension]. Rational Pharmacotherapy in Cardiology, 13(2), 213-220. https://doi.org/10.20996/1819-6446-2017-13-2-213-220. [In Russian].
Komarova, O.A (2015) Sindrom emocional'nogo vygoraniya kak prichina gipertonicheskoj bolezni u lic professii tipa «chelovek – chelovek» [Emotional burnout syndrome as a cause of hypertension in persons of thе «man-to-man» type of profession]. Evsev'evskie chtenija. Serija: aktual'nye problemy special'nogo i inkljuzivnogo obrazovanija. Sbornik nauchnyh trudov po materialam Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii s jelementami nauchnoj shkoly dlja molodyh uchenyh «51-e Evsev'evskie chtenija» [Evsev'ev Readings. Series: Actual Problems of Special and Inclusive Education. Collection of scientific papers based on the materials of the International scientific-practical conference with elements of a scientific school for young scientists «The 51st Evsev'ev Readings»]. Saransk: M.Ye. Evsev'ev Mordovia State Pedagogical Institute, 52-57. [In Russian].
Freudenberger, H. J. (1974). Staff Burn-Out. Journal of Social Issues, 30(1), 159–165. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x
Greenberg, J. S. (2020). Comprehensive stress management. McGraw-Hill Education, 480.
Perlman, B., & Hartman, E. A. (1982). Burnout: Summary and Future Research. Human Relations, 35(4), 283–305. https://doi.org/10.1177/001872678203500402.
Maslach, C. (2003). Burnout: The Cost of Caring. Malor books, 302.
Maslach, C., & Leiter, M. P. (2008). Early predictors of job burnout and engagement. Journal of Applied Psychology, 93(3), 498–512. https://doi.org/10.1037/0021-9010.93.3.498.
Cooper, C. L., & Quick, J. C. (2017). The handbook of stress and health: a guide to research and practice. John Wiley & Sons, Inc., 728.
Burisch, M. (2002). A longitudinal study of burnout: The relative importance of dispositions and experiences. Work & Stress, 16(1), 1-17. https://doi.org/10.1080/02678370110112506.
Boyko, V.V. (1999). Sindrom «jemocional'nogo» vygoranija v professional'nom obshhenii [The syndrome of "emotional" burnout in professional communication]. SPb.: Piter, 105. [In Russian].
Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Organizational Behavior, 2(2), 99–113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205.
Maslach, C., Jackson, S., Leiter, M. Maslach Burnout Inventory: Third edition. In Zalaquett, C. P., & Wood, R. J. (1997). Evaluating stress: a book of resources. Scarecrow, 191-218.
Maslach, C., Leiter, M., Schaufeli, W. Measuring burnout. In Cartwright, S., & Cooper, C. L. (2008). The Oxford handbook of organizational well-being. Oxford University Press, 86-108.
Bianchi, R., Truchot, D., Laurent, E., Brisson, R., & Schonfeld, I. S. (2014). Is burnout solely job-related? A critical comment. Scandinavian Journal of Psychology, 55(4), 357–361. https://doi.org/10.1111/sjop.12119.
Sokolovskyi, S.I. (2010) Profesiine emotsiine vyhorannia derzhavnykh sluzhbovtsiv: diahnostyka problemy [Professional emotional burnout of civil servants: diagnosis of the problem]. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka: Elektronnyi zbirnyk naukovykh prats [Public administration: theory and practice: Electronic collection of scientific papers], 10. Retrieved 01 June 2020, from: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2010-01/10ssisdp.pdf. [In Ukrainian].
Arefnia S.V. (2018) Psykholohichni zasoby profilaktyky ta korektsii profesiinoho vyhorannia derzhavnykh sluzhbovtsiv zakonodavchoho orhanu vlady: Dysertatsiia na zdobuttia vchenoho stupenia kandydata nauk [Psychological means of prevention and correction of professional burnout of civil servants of the legislative authority: PhD Thesis]. Kyiv Dysertatsiia na zdobuttia vchenoho stupenia kandydata nauk. Kyiv, 249. Retrieved 01 June 2020, from: https://library.krok.edu.ua/media/library/category/disertatsiji-avtoreferati-vidguki/arefniia_2018-disertatsija.pdf. [In Ukrainian].
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.