Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Резюме. Мета дослідження: оцінити корегуючий вплив комплексної програми фізичної терапії на показники ризику падіння після переломів шийки стегнової кістки у пацієнтів похилого віку з паркінсонізмом (внаслідок хвороби Паркінсона) та синдромом старечої астенії.
Матеріал і методи. Обстежений 21 пацієнт похилого віку з хворобою Паркінсона та синдром старечої астенії у відновному періоді після перелому шийки стегнової кістки. Їх було поділено на дві групи: 1 (займались згідно принципів поліклінічної реабілітації із переважанням застосування преформованих фізичних факторів та загальних принципів лікувальної фізичної культури) та 2 (займались за розробленою програмою фізичної терапії акцентом на функціональний тренінг, спрямований на покращення фізичних якостей та покращення рухового стереотипу, в першу чергу пересування, з врахуванням ознак паркінсонізму). Ефективність програми оцінювали за результатами The Short Physical Performance Battery, Berg Balance Scale, Functional Mobility Assessment in Eldery Patients, Falls efficacy Scale International, Parkinson’s Disease Quality of Life Questionnaire-39.
Результати. У пацієнтів похилого віку з паркінсонізмом та синдромом старечої астенії після перелому стегнової кістки існує високий ризик падіння, порушення побутового та соціального функціонування, погіршення якості життя, що стверджено результатами всіх проведених проб. Патогенетично обґрунтована комплексна програма фізичної терапії, створена на основі функціонального тренування з врахуванням специфіки рухових проявів паркінсонізму виявила статистично значуще вираженіший вплив на ризик падіння у порівнянні із загальною поліклінічною реабілітаційною програмою за усіма досліджуваними його аспектами (р<0,05).
Висновки. Пацієнти похилого віку зі складною патологією потребують складання патогенетично обґрунтованих програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного захворювання з метою підвищення загальної ефективності реабілітації.
Посилання
2. Ramazzina I., Bernazzoli B., Costantino C. (2017) Systematic review on strength training in Parkinson's disease: an unsolved question. Clin Interv Aging, 31;12, 619-628. doi: 10.2147/CIA.S131903.
3. Hulbert S., Rochester L., Nieuwboer A., Goodwin V., Fitton C., Chivers-Seymour K., Ashburn A. (2019) "Staying safe" - a narrative review of falls prevention in people with Parkinson's - "PDSAFE". Disabil Rehabil, 41 (21), 2596-2605. doi: 10.1080/09638288.2018.1471167.
4. Tan L., Wang Y., Zhou L., Shi Y., Zhang F., Liu L., Nie S. (2014) Parkinson's disease and risk of fracture: a meta-analysis of prospective cohort studies. PLoS One, 8;9 (4), e94379. doi: 10.1371/journal.pone.0094379.
5. Ridgel A.L., Phillips R.S., Walter .B.L, Discenzo F.M., Loparo K.A. (2015) Dynamic High-Cadence Cycling Improves Motor Symptoms in Parkinson's Disease. Front Neurol, 2, 194. doi: 10.3389/fneur.2015.00194.
6. Vermeiren S., Vella-Azzopardi R., Beckwée D., Habbig A.K., Scafoglieri A, Jansen B, Bautmans I; Gerontopole Brussels Study group (2016). Frailty and the Prediction of Negative Health Outcomes: A Meta-Analysis. J Am Med Dir Assoc, 1;17(12), 1163.e1-1163.e17. doi: 10.1016/j.jamda.2016.09.010.
7. Ckybchyk V.A., Bablyak S.D. (2018) Syndrom starechoyi asteniyi (frailty) — suchasna problema herontolohichnoyi medytsyny [Frailty — current problem of geriatric medicine] HYPERTENSION, № 4 (60), 12-18. DOI: 10.22141/2224-1485.4.60.2018.141770
8. Kalashnikov A.V., Malyk V.D. (2017) Likuvannya perelomiv shyyky stehnovoyi kistky (ohlyad literaturnykh dzherel) [Treatment of fractures of the femoral neck (review of literature sources)]. Bulletin of morphology, №1,Т. 23, 156-162.
9. Noreyko S.B., Zenchenkov I.P., Fedoryshyn R.P., Savelyev М. (2014) Fizychna reabilitatsiya pry perelomi stehnovoyi kistky [Physical rehabilitation for femoral fracture] Science and education, №4, 115-118.
10. Vieira de Moraes Filho A., Chaves S.N., Martins W.R., Tolentino G.P., de Cássia Pereira Pinto Homem R., et al. (2020) Progressive Resistance Training Improves Bradykinesia, Motor Symptoms and Functional Performance in Patients with Parkinson's Disease. Clin Interv Aging, 23;15, 87-95. doi: 10.2147/CIA.S231359.
11. Guralnik J.M., Simonsick E.M., Ferrucci L., Glynn R.J., Berkman L.F, Blazer D.G., Scherr P.A., Wallace R.B. (1994) A short physical performance battery assessing lower extremity function: association with self-reported disability and prediction of mortality and nursing home admission. J Gerontol, 49(2), 85-94. DOI: 10.1093/geronj/49.2.m85
12. Berg K., Wood-Dauphinėe Sh, Williams J.I., Gayton D. (1989) Measuring balance in the elderly: preliminary development of an instrument. Physiotherapy Canada, 41 (6), 304-311.
13. Tinetti M.E., Williams T.F., Mayewski R. (1986) Fall risk index for elderly patients based on number of chronic disabilities. Am J Med, Mar 80(3), 429-434. doi: 10.1016/0002-9343(86)90717-5.
14. Dewan N., MacDermid J.C. Fall Efficacy Scale-International (FES-I) (2014). J Physiother, Mar 60(1), 60. doi: 10.1016/j.jphys.2013.12.014
15. Peto V., Jenkinson C., Fitzpatrick R., Greenhall R. (1995) The development and validation of a short measure of functioning and well being for individuals with Parkinson's disease. Qual Life Res, Jun 4 (3), 241-248. doi: 10.1007/BF02260863.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.