Анотація
Анотація. Інтенсивна популяризація здорового способу життя у більшості країн світу та сучасна ситуація з глобальним поширенням вірусних та інших інфекційних захворювань однозначно мають наслідком зміну моделей поведінки людей. Дослідження базується на формуванні відповідних механізмів управління розвитком сфер в епоху четвертої промислової революції на тлі глобалізації та виникнення цифрової економіки. Забезпечити справжню ефективність та соціальну роль медичних закладів можна за рахунок збільшення доступності послуг населенню складних районів, беручи до уваги визначені інституційні аспекти цієї сфери. Практична важливість досягнутих результатів визначається перевагами масштабування моделі розвитку механізмів, що керують розвитком галузі охорони здоров’я і реабілітації в контексті цифровізації. Викладений матеріал буде сприяти покращенню якості управлінських рішень, що приймаються керівниками організацій із реабілітаційних центрів та регулюючих органів. Цей механізм також допомагає більш повно задовольнити потреби груп різних зацікавлених сторін, включаючи замовників, уряди, виробників та медичних працівників, на основі нових технологій. Невисока ціна мобільних додатків та персональних електронних пристроїв дозволяє говорити про потенціал використання таких комплексних «ІТ-медичних» рішень навіть у сільських та негустозаселених територіях. Дана сфера перебуває тільки на початковому етапі наукових досліджень, що вимагатиме від науковців здобуття додаткової кваліфікації, а від лікарів-практиків вміння працювати з сучасними високотехнологічними рішеннями, які широкодоступні молоді та всім пацієнтам. Системні дослідження у цій сфері неможливі без використання технологій обробки великих даних, а також без персоніфікованого підходу до кожного пацієнта. Поширення та розвиток діджиталізації у сфері ерготерапії та реабілітації не можна вважати відмовою від участі фахівця-людини, лікаря та науковця у цій сфери чи применшення їх ролі.
Посилання
Murza,W. P. (2017). Fizichna reabilitaciia: navchal'nij posibnik [Physical rehabilitation: a textbook]. Kyiv: Orlan, 300.
Misuli, I. R., Vakulenko, L. O. (2015). Medichna ta social'na reabilitaciia: navchal'nij posibnik [Medical and social rehabilitation: a textbook]. Ternopil: TSMU, 257 p.
Zubareva, E. G., Bezmolitvennaia, Iu. V. (2019). Didzhitalizaciia pokoleniia Digital Natives: zdorov'esberegatel'nyj aspekt Concept [Digital generation digital generation Natives: the concept of the health aspect]. 4. 11-11. Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/didzhitalizatsiya-pokoleniya-digital-natives-zdoroviesberegatelnyy-aspekt .
Mazepa, M. A. (2017). Ispol'zovanie principov dokazatel'noj mediciny v praktike fizicheskoj terapii i ergoterapii [Using the principles of evidence-based medicine in the practice of physical therapy and occupational therapy]. Scientific-practical conf. “Health for all: materials VII International”. Pinsk: PolesSU. P. 147–152. Available from: https://rep.polessu.by/bitstream/123456789/12897/1/22.pdf [cited 2021 Jan 20]
Bafadhel, M. et al. (2011). Acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease: identification of biologic clusters and their biomarkers. American journal of respiratory and critical care medicine, 184 (6), 662-671. Available from: https://www.atsjournals.org/doi/full/10.1164/rccm.201104-0597OC [cited 2021 Jan 5]
Lupton, D. (2014). Critical perspectives on digital health technologies. Sociology compass, 8(12), 1344-1359. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/soc4.12226 [cited 2021 Jan 6].
Starr, P. (2000). Health Care Reform And The New Economy: Does the new digital economy require a different vision for health reform—its principles as well as its possibility? Health Affairs, 19 (6), 23-32. Available from: https://www.healthaffairs.org/doi/abs/10.1377/hlthaff.19.6.23. [cited 2021 Jan 6].
Coile, Jr R. C. (2000). The digital transformation of health care / Health Care Meets E-Commerce. Physician executive, 26(1), 8-15. Available from: https://go.gale.com/ps/i.do?id=GALE%7CA102340165&sid=googleScholar&v=2.1&it=r&linkaccess=abs&issn=08982759&p=AONE&sw=w [cited 2021 Jan 8].
Devlin A. M. et al. Delivering digital health and well-being at scale: lessons learned during the implementation of the dallas program in the United Kingdom [Internet] Journal of the American Medical Informatics Association; 2016. [cited 2021 Jan 8]. 23 (1):48-59. Available from: https://academic.oup.com/jamia/article/23/1/48/2379990?login=true.
Berezhnaya, E. S. et al. (2019). The Tendencies of Healthcare and Sports in the Conditions of the Digital Economy / Institute of Scientific Communications Conference. Springer, Cham. 18, 97-103. Available from: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-29586-8_11 [cited 2021 Jan 11].
Cucciniello, M., Lapsley, I., Nasi G. (2016). Managing health care in the digital world: A comparative analysis. Health Services Management Research, 29(4), 132-142. Available from: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0951484816674032 [cited 2021 Jan 9]
Emmert-Streib, F. (2008). From the digital data revolution to digital health and digital economy toward a digital society: Pervasiveness of Artificial Intelligence. Issues in technology innovation, 40(12), 126-138. Available from: https://arxiv.org/abs/2008.12672 [cited 2021 Jan 11]
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.