Ключові слова
фібриляція передсердь
гемостаз
НПТЕГ
Як цитувати
Анотація
Мета дослідження. Оцінити та порівняти показники стандартних коагуляційних параметрів та параметрів тесту глобальної оцінки гемостазу низькочастотної п’єзотромбоеластографії (НПТЕГ) у пацієнтів з цирозом печінки та фібриляцією передсердь до та після лікування варфарином та дабігатраном, а також визначити різницю показників між пацієнтами обох груп.
Матеріал і методи. І етап дослідження був проспективним, крос-секційним, ІІ – рандомізованим експериментальним із залученням 70 пацієнтів (46 чоловіків та 22 жінки, віком від 42 до 83р.), які на ІІ етапі були розподілені на групу ІА, що отримували дабігатран у дозі 110 мг 2р/д, ІВ отримували варфарин у початковій дозі 5 мг протягом 3 місяців. Проводилась оцінка стандартних коагуляційних параметрів та даних низькочастотної п’єзотромбоеластографії порівняно з початком лікування та між групами. Статистичний аналіз проведено за допомогою пакета програм Exсel for Windows та IBM SPSS Statistics.
Результати. Після лікування антикоагулянтними препаратами було виявлено статистично значуще збільшення показнику МНВ на 48,5% (р=0,035), подовження ПЧ на 5,4% (р=0,027) та тромбінового часу на 19,7% (р˂0,001) порівняно з початком лікування. У групи ІА спостерігалось достовірне подовження показників АЧТЧ та ТЧ порівняно з групою ІВ (р˂0,01), а у групи ІВ подовжені показники МНВ, ПТІ, ПЧ та знижені рівні фібриногену (р˂0,05). За даними НПТЕГ У всіх пацієнтів час t1 був подовжений на 33,3%, показник ІКК зменшений на 8% (р˂0,05), КТА зменшений на 46% (р˂0,001), час згортання t3 подовжений (р˂0,001), значно зменшені показники ІКД, ІПЗ, МА на 26,7%, ІТЗ, подовжений t5 (р˂0,001), ІЛРЗ знижений (р˂0,001) та КСПА зменшений на 10,3% (р˂0,001) порівняно з початком лікування. При порівняльному аналізі ІА та ІВ групи пацієнтів спостерігалась статистично значуща різниця за всіма показниками НПТЕГ на рівні р˂0,001.
Висновки. Лікування антикоагулянтними препаратами більше вплинуло на лабораторні значення показників зовнішнього та загального шляху коагуляції та майже не мало впливу на тромбоцитарно-судинну ланку гемостазу, внутрішній шлях коагуляції та систему фібринолізу. За даними НПТЕГ, гемостатичний потенціал (ГП) пацієнтів групи IВ характеризувався статистично значущим зсувом у бік гіпокогуляції після проведеного лікування. Детальний аналіз показників НПТЕГ групи IА пацієнтів показав зниження агрегаційної активності ФЕК та нормокоагуляційний ГП.
Посилання
Asrani SK, Devarbhavi H. (2019) Burden of liver diseases in the world. J Hepatol. Vol.70(1):151-171 https://doi.org/10.1016/j.jhep.2018.09.014
Roth GA, Abate D, Abate KH et al. (2018) Global, regional, and national age-sex-specific mortality for 282 causes of death in 195 countries and territories, 1980–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017.Lancet. Vol.392(10159):1736-1788 https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32203-7
Sarin SK, Maiwall R. Global Burden Of Liver Disease: A True Burden on Health Sciences and Economies. World Gastroenterology Organisation. Reference.
Chung MK, Eckhardt LL, Chen LY et al. (2020) Lifestyle and Risk Factor Modification for Reduction of Atrial Fibrillation: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. Vol.141(16):750-772 https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000748
Chokesuwattanaskul R, Thongprayoon C, Bathini T (2019) Epidemiology of atrial fibrillation in patients with cirrhosis and clinical significance: a meta-analysis. Eur J Gastroenterol Hepatol. Vol.31(4):514-519. doi: 10.1097/MEG.0000000000001315
Han H, Qin Y, Yu Y et al. (2019) Atrial fibrillation in hospitalized patients with end‐stage liver disease: temporal trends in prevalence and outcomes. Liv Int. Vol.40(3):674-684 https://doi.org/10.1111/liv.14291
Darrat YH, Smer A, Elayi CS et al. (2020) Mortality and morbidity in patients with atrial fibrillation and liver cirrhosis. World J Cardiol. Vol.12(7): 342-350 doi: 10.4330/wjc.v12.i7.342
Khoury T, Ayman AR, Cohen J et al. (2016) The Complex Role of Anticoagulation in Cirrhosis: An Updated Review of Where We Are and Where We Are Going. Digestion. Vol.93:149-159 https://doi.org/10.1159/000442877
Tripodi A, Mannuccio P (2011) The Coagulopathy of Chronic Liver Disease. N Engl J Med Vol.365:147-156 DOI: 10.1056/NEJMra1011170
Northup PG, Caldwell SH (2013) Coagulation in Liver Disease: A Guide for the Clinician. Clin Gastroenterol and Hepatol. Vol.11(9):1064-1074 https://doi.org/10.1016/j.cgh.2013.02.026
Harrison MF (2018) The Misunderstood Coagulopathy of Liver Disease: A Review for the Acute Setting. West J Emerg Med. Vol.19(5): 863–871. https://doi.org/10.5811/westjem.2018.7.37893
Wu H, Nguyen GC (2010) Liver cirrhosis is associated with venous thromboembolism among hospitalized patients in a nationwide US study. Clin Gastroenterol Hepatol Vol.8(9):800-5. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2010.05.014
Ainscow E, Pilling JE, Brown N et al. (2008) Investigations into the liver effects of ximelagatran using high content screening of primary human hepatocyte cultures. Expert Opinion on Drug Safety Vol.7(4):351-365 https://doi.org/10.1517/14740338.7.4.351
Caldeira D, Barra M, Santos AT et al. Risk of drug-induced liver injury with the new oral anticoagulants: systematic review and meta-analysis. Heart Vol.100:550-556. http://dx.doi.org/10.1136/heartjnl-2013-305288
Chokesuwattanasku R, Thongprayoon C, Bathini T (2018) Efficacy and safety of anticoagulation for atrial fibrillation in patients with cirrhosis: A systematic review and meta-analysis. Digestive and Liver Disease. Vol.51(4):489-495 https://doi.org/10.1016/j.dld.2018.12.001
Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care "Atrial fibrillation" (Order of the Ministry of Health of Ukraine №597 from 15.06.2016). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2016_597_ykpmd_fibrpreds.pdf
I.I. Tyutrin, V.V. Udut (2016) Low-frequency piezothromboelastography of whole blood: algorithms for diagnosis and correction of hemostasiological disorders. - Tomsk: Publishing House of Tomsk State University, 2016 .-- 170 p. Reference.
Samuelson BT, Cuker A, Siegal DM et al. (2017) Laboratory Assessment of the Anticoagulant Activity of Direct Oral Anticoagulants: A Systematic Review. Chest;151(1):127-138. https://doi.org/10.1016/j.chest.2016.08.1462
Patel S, Singh R, Preuss CV, et al. Warfarin. [Updated 2021 Aug 31]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470313/
Nehaj, F., Sokol, J., Mokan, M., Ivankova, J., & Mokan, M. (2018). Thrombin Receptor Agonist Peptide-Induced Platelet Aggregation Is Reduced in Patients Receiving Dabigatran. Clin Appl Thromb Hemost: 24(2), 268–272. https://doi.org/10.1177/1076029617713871
Chylova M, Motovska Z, Fialova A, Stetkarova I, Peisker T, Kalvach P. (2021) The effect of warfarin administration on platelet aggregation. Bratisl Lek Listy;122(5):320-324. doi: 10.4149/BLL_2021_054. PMID: 33848181.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.