КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛОР-ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ
ARTICLE PDF

Ключові слова

захворювання ЛОР-органів
діти
поширеність
ретроспективний аналіз

Як цитувати

Заїдов, Е. (2022). КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛОР-ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ. Клінічна та профілактична медицина, (1), 28-35. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(19).2022.04

Анотація

Актуальність. Недостатність досліджень щодо вивчення на місцях структури та рівня ЛОР-захворюваності, що впливає на якість та тривалість життя людини у всіх соціальних та віково-статевих групах населення, свідчить про актуальність даної роботи.

Мета дослідження: Ретроспективний аналіз показників оборотності хворих дитячого віку з ЛОР-патологією.

Матеріал та методи дослідження. Відповідно до поставлених цілей та завдань дослідження проводилось у період 2015 –2019 рр. Проведено оцінку стану ЛОР-органів у дітей.

Результати своїх досліджень. Отримані дані статистичного аналізу підтверджують високий рівень частоти народження хворих на алергічний і катаральний риніти, хронічний фарингіт, синусит, запальні захворювання мигдаликів і аденоїдних вегетацій і т.д.

Поряд із високим рівнем поширеності аденоїдних вегетацій спостерігалося і збільшення показників хронічного риносинуситу. У середньому за 5 років переважають такі захворювання приносових пазух, як гострі риносинусити 20,7±1,40% та хронічні риносинусити 7,8±0,93%. У той же час поширеність травм кісток носа та носових кровотеч за досліджуваний період знизилася. Отримані дані визначають необхідність своєчасного виявлення захворювань ЛОР-органів у дітей на ранніх стадіях їх розвитку та організації заходів щодо систематичного диспансерного спостереження.

Висновки.

  1. Патологічна ураженість ЛОР-захворюваннями дітей є високою, проте не перевищує аналогічні показники, зафіксовані на заключному етапі досліджень.
  2. У структурі ЛОР-патології дошкільного віку чільне місце належить захворюванням вуха.
  3. Враховуючи, що найменші показники рівня поширеності ЛОР-захворювань припадають на останній рік спостережень, необхідна подальша реорганізація ЛОР-допомоги дитячому населенню та періодичні профілактичні медичні огляди із залученням певних осіб до диспансеризації.
https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(19).2022.04
ARTICLE PDF

Посилання

Асманов А. И., Пивнева Н. Д., Злобина Н. В., Пампура А. Н. Аллергический ринит у детей: от диагностики к терапии. Что нового? (Обзор литературы). Вестник оториноларингологии. 2020;85(1):74-78. https://doi.org/10.17116/otorino20208501174

Вишнёва Е.А., Намазова-Баранова Л.С., Алексеева А.А., и др. Современные принципы терапии аллергического ринита у детей // Педиатрическая фармакология. — 2014. — Т.11. — №1 — С. 6–14. doi: 10.15690/pf.v11i1.889.

Галченко М.Т., Субботина М.В., Шувакина Т.Н., Верхотурова Н.А., Трищенко Ю.К., Синица М.Ю. Влияние загрязнения атмосферного воздуха на развитие патологии ЛОР органов у детей Иркутской области // Вестник Общественной организации Ассоциация хирургов Иркутской области. - 2017. - Вып. 17. - С. 64-65.

ГАРОВ Е.В., ХАМЗАЛИЕВА Р.Б., ЗЕЛЕНКОВА В.Н., ГАРОВА Е.Е., МЕПАРИШВИЛИ А.С., ЛАПЕНКО Е.Г. Обращаемость и лечение больных хроническим гнойным средним отитом в Москве ВЕСТНИК ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИИ, 5, 2018 с 26-30. https://doi.org/10.17116/otorino20188305126

Дайхес Н. А., Котельникова Н. М., Осипенко Е. В., Михалевская И. А., Кривых Ю. С. Лечение нарушений голоса у пациентов с аутоиммунными ревматическими заболеваниями. Российская оториноларингология. 2020;19(1):25–36. https://doi.org/10.18692/1810-4800-2020-1-25-36

Кузнецова В. С., Портенко Е. Г. Особенности течения круглогодичного аллергического ринита на фоне респираторной внутриклеточной инфекции. Российская оториноларингология. 2021;20(3):86–93. https://doi.org/10.18692/1810-4800-2021-3-86-93

Машкова Т. А., Чиркова И. И., Ямщиков О. Н., Ревякин И. Ю., Ершова В. А., Пудовкин А. А. Эндогенная интоксикация при хронической патологии глотки у детей. Российская оториноларингология. 2021;20(3):94–101. https://doi.org/10.18692/1810-4800-2021-3-94-101

Наумкина Е.В., Матущенко Е.В., Калитина И.И., Абросимова О.А., Пядочкина Т.В., Матущенко А.И. Особенности микробиоты дыхательных путей при заболеваниях респираторного тракта. Бактериология. 2017; 2(3): 16-20. https://doi.org/10.20953/2500-1027-2017-3-16-20

Рамазанова Б.А., Ералиева Л.Т., Мустафина К.К., Колоскова Е.А. Мультицентровое исследование распространённости назофарингеального носительства Streptococcus pneumoniae на отдельных территориях Республики Казахстан до и после начала противопневмококковой вакцинации. Антибиотики и химиотерапия. 2017; 5-6(62): 35-42.

Субботина М.В. Побочные действия лекарственных препаратов, проявляющиеся симптомами ЛОР-патологии: учебное пособие для врачей // М. В. Субботина; ФГБОУ ВО ИГМУ Минздрава России, Кафедра оториноларингологии. – Иркутск: ИГМУ, 2017. – 37 с. В

Тюркина С.И., Минасян В.С., Савенкова М.С., Китайгородский А.П., Овечкина Н.В., Кац Т.Г. и др. Лечение и профилактика аденоидитов бактериальными лизатами у часто болеющих детей. Детские инфекции. 2013; 12(1): 26-30.

Шабалдин А.В., Шабалдина Е.В., Симбирцев А.С. Особенности микробиома верхних отделов респираторного тракта у детей с рецидивирующими респираторными заболеваниями. Инфекция и иммунитет. 2017; 7(4): 341-9. https://doi.org/10.15789/2220-7619-2017-4-341-349

Byeon, H. The association between allergic rhinitis and otitis media: A national representative sample of in South Korean children. Sci Rep 9, 1610 (2019). https://doi.org/10.1038/s41598-018-38369-7

Bousquet J, Schunemann HJ, Fonseca J, et аl. MACVIA-ARIA Sentinel NetworK for allergic rhinitis (MASK-rhinitis): the new generation guideline implementation. Allergy. 2015;70(11):1372–1392. doi: 10.1111/all.12686.

Brunworth. D., H. Mahboubi, R. Garg, B. Johnson, B. Brandon, and H. R. Djalilian, “Nasopharyngeal Acid Reflux and Eustachian Tube Dysfunction in Adults,” Annals of Otology, Rhinology & Laryngology, vol. 123, no. 6, pp. 415–419, 2014.

El-Anwar MW, Elzayat S, Fouad YA. ENT manifestation in COVID-19 patients. Auris Nasus Larynx. 2020 Aug 1;47(4):559–64.

Dickson R.P., Martinez F.J., Huffnagle G.B. The role of the microbiome in exacerbations of chronic lung diseases. Lancet. 2014; 384(9944): 691-702. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61136-3

Getaneh A, Ayalew G, Belete D, Jemal M, Biset S. Bacterial Etiologies of Ear Infection and Their Antimicrobial Susceptibility Pattern at the University of Gondar Comprehensive Specialized Hospital, Gondar, Northwest Ethiopia: A Six-Year Retrospective Study. Infect Drug Resist. 2021;14:4313-4322 https://doi.org/10.2147/IDR.S332348

Graydon, K., Waterworth, C., Miller, H., & Gunasekera, H. (2019). Global burden of hearing impairment and ear disease. The Journal of Laryngology & Otology, 133(1), 18-25. doi:10.1017/S0022215118001275

Mahastini Karyanta, Siswanto Satrowiyoto, Dian Paramita Wulandari, "Prevalence Ratio of Otitis Media with Effusion in Laryngopharyngeal Reflux", International Journal of Otolaryngology, vol. 2019, Article ID 7460891, 3 pages, 2019. https://doi.org/10.1155/2019/7460891

Mills R. I. Hathorn, “Aetiology and pathology of otitis media with effusion in adult life,” The Journal of Laryngology & Otology 2016, vol. 130, no. 5, pp. 418–424

Roozbahany N. A., N. Majdinasab, M. Oroei, and S. Nateghinia, “Adult Onset Otitis Media with Effusion: Prevalence and Etiology,” Journal of Hearing Science Otolaryngology, 2016 .vol. 2, no. 1, pp. 7–9.

Sedó-Cabezón L, Boadas-Vaello P, Soler-Martín C, Llorens J. Vestibular damage in chronic ototoxicity: a mini-review. Neurotoxicology. 2014 Jul;43:21-27. doi: 10.1016/j.neuro.2013.11.009.

Teo S.M., Mok D., Pham K., Kusel M., Serralha M., Troy N., et al. The infant nasopharyngeal microbiome impacts severity of lower respiratory infection and risk of asthma development. Cell Host Microbe. 2015; 17(5): 704-15. https://doi.org/10/1016/j.chom.2015.03.008

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.