Ключові слова
периопераційне ведення
гостра лівошлуночкова недостатність
інотропна підтримка
метаболічна терапія
Як цитувати
Анотація
Вступ. Ішемічна хвороба серця є провідною причиною смерті та інвалідності у всьому світі. Для пацієнтів із ураженням трьох і більше коронарних артерій кращим методом лікування є реваскуляризація за допомогою операції аорто-коронарного шунтування (АКШ). 10% всіх пацієнтів потребують повторної госпіталізації протягом 30 днів після виписки, найчастішою причиною цього є серцева недостатність. Найбільш грізним ускладненням після операції АКШ зі штучним кровообігом (ШК) залишається розвиток гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН).
Мета дослідження. Проаналізувати проблематику корекції ГЛШН після АКШ з ШК із джерел сучасної літератури для оптимізації ведення периопераційного періоду у цієї групи пацієнтів.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Пропоновані рекомендації розроблені на даних аналізу сучасної літератури, результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, присвячених вивченню проблеми корекції ГЛШН після АКШ з ШК.
Результати. Інотропна підтримка при ГЛШН після АКШ з ШК призначається на основі наявності низки факторів. Для корекції ГЛШН призначаються адреноміметики, інгібітори фосфодіестерази та сенсібілізатори кальцію. Крім інотропів, на міокард мають позитивний вплив і метаболічні препарати: левокарнітин та аргінін. Коли медикаментозні методи лікування вичерпано, вдаються до застосування апаратних методів лікування: внутрішньоаортальна балонна контрпульсація, Left Ventricle Assist Device, Impella, екстракорпоральна мембранна оксигенація.
Висновки. Враховуючи різноманіття класів препаратів та їх активних компонентів, добутамін залишається найдоступнішим, безпечним та ефективним препаратом для лікування ГЛШН після АКШ з ШК. Поєднання L-карнітину та аргініну має ряд ефектів, що надають стабілізуючий вплив на оперований міокард. Для лікування ГЛШН після АКШ з ШК, з метою досягнення стабілізуючого впливу на міокард, доцільно дослідити поєднане застосування добутаміну з L-карнітином та аргініном для поєднання позитивних ефектів препаратів.
Посилання
Hausenloy, D. J., Candilio, L., Evans, R. & ERICCA Trial Investigators (2015). Remote Ischemic Preconditioning and Outcomes of Cardiac Surgery. The New England journal of medicine, 373(15), 1408–1417. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1413534
Falkenham, A., Saraswat, M. K., Wong, C. & REACH Investigators (2018). Recovery free of heart failure after acute coronary syndrome and coronary revascularization. ESC heart failure, 5(1), 107–114. https://doi.org/10.1002/ehf2.12197
Thanh, B. D., Son, N. H., Pho, D. C. (2019). The Role of Serial NT-ProBNP Level in Prognosis and Follow-Up Treatment of Acute Heart Failure after Coronary Artery Bypass Graft Surgery. Open access Macedonian journal of medical sciences, 7(24), 4411–4415. https://doi.org/10.3889/oamjms.2019.872
Nardi, P., Pellegrino, A., Scafuri, A. (2009). Long-term outcome of coronary artery bypass grafting in patients with left ventricular dysfunction. The Annals of thoracic surgery, 87(5), 1401–1407. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2009.02.062
Metkus, T. S., Thibault, D., Grant, M. C. (2021). Transesophageal Echocardiography in Patients Undergoing Coronary Artery Bypass Graft Surgery. Journal of the American College of Cardiology, 78(2), 112–122. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2021.04.064
Efird, J. T., Griffin, W. F., Sarpong, D. F. (2015). Increased Long-Term Mortality among Black CABG Patients Receiving Preoperative Inotropic Agents. International journal of environmental research and public health, 12(7), 7478–7490. https://doi.org/10.3390/ijerph120707478
Overgaard, C. B., & Dzavík, V. (2008). Inotropes and vasopressors: review of physiology and clinical use in cardiovascular disease. Circulation, 118(10), 1047–1056. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.728840
Singh, K., Xiao, L., Remondino, A. (2001). Adrenergic regulation of cardiac myocyte apoptosis. Journal of cellular physiology, 189(3), 257–265. https://doi.org/10.1002/jcp.10024
Tune, J. D., Richmond, K. N., Gorman, M. W. (2002). Control of coronary blood flow during exercise. Experimental biology and medicine (Maywood, N.J.), 227(4), 238–250. https://doi.org/10.1177/153537020222700404
Ren, Y. S., Li, L. F., Peng, T. (2020). The effect of milrinone on mortality in adult patients who underwent CABG surgery: a systematic review of randomized clinical trials with a meta-analysis and trial sequential analysis. BMC cardiovascular disorders, 20(1), 328. https://doi.org/10.1186/s12872-020-01598-8
Lehtonen, L., & Poder, P. (2007). The utility of levosimendan in the treatment of heart failure. Annals of medicine, 39(1), 2–17. https://doi.org/10.1080/07853890601073346
Dubin, A., Lattanzio, B., & Gatti, L. (2017). The spectrum of cardiovascular effects of dobutamine - from healthy subjects to septic shock patients. Espectro dos efeitos cardiovasculares da dobutamina - de voluntários saudáveis a pacientes em choque séptico. Revista Brasileira de terapia intensiva, 29(4), 490–498. https://doi.org/10.5935/0103-507X.20170068
Vakaluk, I.P. (2016) Rezultaty issledovania effektivnosni I perenosimosti preparata Tivorel v kompleksnom lechenii patsientov s ostrym koronarnym sindromom bez podyoma segmenta ST I nestabilnoj stenokardiej [Results of a study of the efficacy and tolerability of Tivorel® in the complex treatment of patients with acute coronary syndrome without ST-segment elevation and unstable angina pectoris]. Meditsynskaya gazeta “Zdorovye Ukrainy”, 4, 50-52. https://health-ua.com/article/4814-rezultaty-issledovaniya-effektivnosti-i-perenosimosti-preparata--tivorel
Thomaz, P. G., Moura, L. A., Muramoto, G. (2017). Intra-aortic balloon pump in cardiogenic shock: state of the art. Revista do Colegio Brasileiro de Cirurgioes, 44(1), 102–106. https://doi.org/10.1590/0100-69912017001006
Trochu, J. N., Leprince, P., Bielefeld-Gomez, M. (2012). Left ventricle assist device: when and which patients should we refer?. Archives of cardiovascular diseases, 105(2), 114–121. https://doi.org/10.1016/j.acvd.2011.11.004
Glazier, J. J., Kaki, A. (2019). The Impella Device: Historical Background, Clinical Applications and Future Directions. The International journal of angiology: official publication of the International College of Angiology, Inc, 28(2), 118–123. https://doi.org/10.1055/s-0038-1676369
Burzotta, F., Russo, G., Basile, E. (2018). Come orientarsi tra contropulsatore, Impella e ossigenazione a membrana extracorporea. Giornale Italiano di Cardiologia, 19(6), 5S-13S. https://doi.org/10.1714/2939.29545
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.