Поліморбідність як фактор впливу на порушення репродуктивної функ¬ції у жінок з доброякісними кістозно-дегенеративними змінами яєчників

Ключові слова

кістозно-дегенеративні зміни яєчників
поліморбідність
порушення репродуктивної функції

Як цитувати

Лисенко , Б. (2022). Поліморбідність як фактор впливу на порушення репродуктивної функ¬ції у жінок з доброякісними кістозно-дегенеративними змінами яєчників. Клінічна та профілактична медицина, 4(22). https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(22).2022.06

Анотація

Мета дослідження. Визначити фактори впливу на порушення репродуктивної функ­ції у жінок з кістозно-дегенеративними змінами яєчників.

Матеріали та методи. В науковому дослідженні прийняло участь 398 жінок, які були розподілені у наступні групи: основна (І) – 177 пацієнток із кістозно-дегенеративними змінами яєчників (КДЗЯ) та безпліддям; група порівняння (ІІ) – 121 жінка із КДЗЯ та реалізованою репродуктивною функцією; група контролю (К) – 100 здорових фертильних пацієнток репродуктивного віку. Використовувались клінічні, інструментальні, лабораторні методи дослідження та методи статистичного аналізу.

Результати. В ході дослідження було виявлено, що КДЗЯ у жінок репродуктивного віку формуються на тлі дисгормональних порушень пов’язаних з патологічним впливом доброякісної патології ЩЗ, а також поєднуються мінімум ще з одним чинником ризику розвитку безпліддя. Серед пацієнток І групи – первинне безпліддя мали 71 (40,1%, трива­лість коливалася від двох до п’яти років і склала, у середньому, 3,6±0,9 роки), вторинне – 106 (59,8%) жінок (тривалість склала, у середньому, 5,6±0,7 роки). Найвищий відсоток ендокринної патології спостерігався також в І групі, найчастіше спостерігалися аутоімунний тиреоїдит (АІТ) з субклінічним гіпотиреозом (55%), синдром гіперпролактинемії – (21,4%), змішаного типу гіперандрогенії – (7,2%). Провідне місце серед різних причин безпліддя у жінок із КДЗЯ займали ендокринні порушення, а саме АІТ - 44,5%, залозиста гіперплазія ендометрія (ЗГЕ) (20,1%) і матко­вий фактор (13,7%).

Найпоширенішою гінекологічною патологією у обстежених жінок трьох груп дослідження були: аномальні маткові кровотечі − 136 (29,9%), 130 (28,5%) та гіперпластичні процеси ендометрію – у 136 (29,9%). Згідно отриманих результатів, зареєстровано: лапароскопій – 110 (27,0%), лапаро-гістероскопій з лапароскопією – 140 (34,3%), гістероскопій – 87 (21,3%), лапаротомій – 71 (17,3%). Анамнестичні дані про частоту гінекологічних оперативних втручань у жінок з КДЗЯ та безпліддям свідчать про те, що обстежувані жінки представляють собою складний контингент з точки зору реалізації репродуктивної функції, оскільки 61,9% хворих, перенесли від одної до трьох гінекологічних операцій, що в цілому сприяє розповсюдженню злукового процесу (15 – 69% відповідно), що призводить до порушення функції маткових труб, як супутній трубно-перитоніальний фактор безпліддя.

Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про наявність пору­шень репродуктивної функції жінок із КДЗЯ, факторами якої є соматична захворюваність, в тому числі ендокринна патологія; супутня гінекологічна патологія – хронічні запальні про­цеси, гіперпластичні процеси ендометрія, порушення менструальної функції, кісти яєчників, ендометріоз різної локалізації; а також їх поєднання. Жінки з без­пліддям та КДЗЯ складають групу високого ризику щодо обтяженого репродуктивного анамнезу, а саме висока питома вага ендокринної патології відіграє суттєву роль в патогенезі розвитку безпліддя у пацієнток з КДЗЯ, так як аутоімунна ПЩЗ є одним з предикторів зниження функції яєчників та розвитком у цих пацієнток резистентності PR та ER ендометрію. Тому у таких жінок необхідним є обов’язкове обстеження функціонального стану щитовидної залози, ендокринологічного та імуно­логічного статусу, оваріального резерву (рівня антимюллерового гормону), незалежно від віку.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(22).2022.06

Посилання

Sharma, R.S., Saxena, R., Singh, R. (2018). Infertility & assisted reproduction: A historical & modern scientific perspective. Indian J Med Res. Dec, 148(Suppl), 10-14. doi: 10.4103/ijmr.IJMR_636_18.

Leong, I. (2018). Reproductive endocrinology: Restoring ovarian function. Nat Rev Endocrinol. Feb, 14(2), 66. doi: 10.1038/nrendo.2017.171.

Silva, J.F., Ocarino, N.M., Serakides, R. (2018). Thyroid hormones and female reproduction. Biol Reprod., 99(5), 907-921. doi: 10.1093/biolre/ioy115.

Litvak, O.O. (2011). Vliyaniye disfunktsiy shchitovidnoy zhelezy na sostoyaniye repro-duktivnoy sistemy zhenshchin [Influence of thyroid dysfunctions on the state of the reproductive system of women]. Women's Health, 3(59), 201-7.

Lysenko, B., Khabrat, B., Lytvak, O., Hyryavenko, O., Struk, T., Hordyychuk, O., & Khabrat, A. (2019). Hormonalʹnyy status khvorykh iz zovnishnim henitalʹnym endometriozom u poyednanni z hipotyreozo [Hormonal status of patients with external genital endometriosis combined with hypothyroidism]. Clinical and preventive medicine, 2(8), 58-68.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(8).2019.07

Lytvak, E.O. (2012). Vlyyanye autoymmunnoho tyreoydyta na hynekolohycheskuyu zabo-levaemostʹ zhenshchyn reproduktyvnoho vozrasta. Aktualʹni problemy akusherstva i hine-kolohiyi, klinichnoyi imunolohiyi ta medychnoyi henetyky: zb. nauk. pratsʹ [The influence of autoimmune thyroiditis on gynecological morbidity in women of reproductive age. Actual problems of obstetrics and gynecology, clinical immunology and medical genetics: collection. of science works]. Kyiv-Luhansk.

Khabrat, B.V., Litvak, O.O., Giryavenko, Ye.YA., Lysenko, B.M., Khabrat, A.V., Larina, O.V. (2013). Diagnostika autoimunnogo tireoidita u zhenshchin s ginekologicheskimi zabolevaniyami [Diagnosis of autoimmune thyroiditis in women with gynecological diseases]. Clinical endocrinology and endocrine surgery, 2 (43). Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/diagnostika-autoimunnogo-tireoidita-u-zhenschin-s-ginekologicheskimi-zabolevaniyami

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.