ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІЗУАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ В ПЕРИОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПАЦІЄНТОК З МІОМОЮ МАТКИ

Ключові слова

міома матки
гістероскопія
сонографія
магнітнорезонансна томографія
рентгенографія
периопераційний період

Як цитувати

Хабрат, А., & Литвак, О. (2022). ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІЗУАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ В ПЕРИОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПАЦІЄНТОК З МІОМОЮ МАТКИ. Клінічна та профілактична медицина, 4(22). https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(22).2022.07

Анотація

Мета дослідження. Проаналізувати методи візуальної діагностики, які застосовувалися у пацієнток репродуктивного віку з міомою матки в периопераційному періоді.

Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано 200 стаціонарних карт пацієнток з міомою матки.

Результати. B залежності від застосованих видів візуальної діагностики в передопераційному обстеженні були розподілені на групи: І група (n=120) – пацієнтки обстежувалися тільки сонографічним методом; ІІ група (n=80) – пацієнтки обстежувалися за допомогою МРТ та УЗД. При порівняльному аналізі результатів МРТ та сонографічних досліджень кількість міоматозніх вузлів у пацієнтів ІІ–ї групи (n=80 (100%) визначалися: по УЗД – солітарний у 52 (65%), множинні у 28 (35%), а після проведення МРТ: солітарний вузол у 37 жінок (по класифікації FIGO – тип SM0 – 16 жінок, SMІ у 8 осіб, SMІІ у 8 пацієнток, О3–6 типу у 5 жінок), два вузли у 27 осіб та три міоматозних вузли у 16 жінок, в різних комбінаціях за сонографічним типом вузлів. Відповідно класифікації FIGO, серед множинних міом n=43 (100%), діагностувалися: SM0/О3–4типу – 20 (47%), SM1/О3–4типу –13 (30%), SM2/О3–4 типу –10 (23%), а за МР типом визначалися: МР1– 16 (37%), МР2 –11 (26%), МР3 –16 (37%), а серед солітарних n=37 (100%): МР1– 27 (71%), МР2 –10 (29%). Частота випадків невідповідності клінічній ситуації даним УЗД по кількості, локалізації міоматозних вузлів при багатовузовій ММ, особливо при комбінаціях SM0–2/О3–4 типу, склала 39,0%, а при використанні МРТ – 8,0% (р<0,05). Структура органозбеорігаючого хірургічного втручання в обсязі міомектомії представлена наступним чином: гістероскопія – 118 (59%), комбінація лапароскопії та гістероскопії – 50 (25%), у 28 (14%) була здійснена конверсія з комбінацією лапароскопії та гістероскопії на лапароскопічний–вагінальний доступ, а у 2,0% була здійснена конверсія лапароскопійна лапаротомію. В І групі (n=120(100%)) було застосовано лише передопераційне УЗД, вірогідно визначалася вища питома вага конверсій гістероскопії на лапароскопії 36 (30%), з комбінації лапароскопії та гістероскопії на лапароскопічно–вагінальний доступ – 24 (20%) та з лапароскопії на лапаротомію – 12 (10%).

Висновки. УЗД в періопераційному періоді неспроможне повністю визначити чітку навігацію для проведення операції, особливо при багатовузловій ММ та важкодоступній локалізації для гістероскопічної міомектомії, відповідно ця клінічна проблем вирішується шляхом застосування МРТ в періопераційному діагностичному пошуці шляхом застосування інтраопераційної сонаграфії.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(22).2022.07

Посилання

Cura, M., Cura, A., Bugnone, A. (2006). Role of magnetic resonance imaging in patient selection for uterine artery embolization. Acta Radiol., 47(10), 1105–14. doi: 10.1080/02841850600965047.

Lytvak, O.O., Khabrat, B.V., Lysenko, B.M., Khabrat, A.B. (2017). Optymizatsiya khirurhichnoho likuvannya zhinok reproduktyvnoho viku khvorykh na miomu matky [Optimization of surgical treatment of women of reproductive age with my uterus.]. Clinical and preventive medicine, 3, 48–55.

Casini, M.L., et al. (2006). Effects of the position of fibroids on fertility. Gynecol Endocrinol., 22, 106–109.

Turocy, J.M., Rackow, B.W. (2019). Uterine factor in recurrent pregnancy loss. Semin Perinatol., 43(2), 74–79. doi: 10.1053/j.semperi.2018.12.003.

Vellone, Valerio, et al. (2019). Surgical Pathology of Uterine Myomas: From Usual Forms to Differential Diagnosis.

Lytvak, O.O., Khabrat, B.V., Lysenko, B.M., Khabrat, A.B. (2016). Dyferentsiyne zastosuvannya maloinvazyvnykh metodiv khirurhichnoho likuvannya submukoznoyi miomy matky u zhinok reproduktyvnoho viku [Differential use of minimally invasive methods of surgical treatment of submucous uterine fibroids in women of reproductive age]. Actual problems of modern medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 16, 4–1 (56), 155–159.

Touboul, C., et al. (2009). Uterine synechiae after bipolar hysteroscopic resection of submucosal myomas in patients with infertility. Fertil Steril., 92, 1690–1693.

Piecak, K., Milart, P. (2017). Hysteroscopic myomectomy. Prz Menopauzalny, 16(4), 126–128. doi: 10.5114/pm.2017.72757.

Mazzon, I., Favilli, A. (2015). Predicting success of single step hysteroscopic myomectomy: A single centre large cohort study of single myomas. Int J Surg., 22, 10–14.

Litta, P., Leggieri, C., Conte, L., et al.. (2014). Monopolar versus bipolar device: safety, feasibility, limits and perioperative complications in performing hysteroscopic myomectomy. Clin Exp Obstet Gynecol., 41, 335–338.

Bahar, R., Shimonovitz, M., Benshushan, A., et al. (2013). Case–control study of complications associated with bipolar and monopolar hysteroscopic operations. J Minim Invasive Gynecol., 20, 376–380.

Loffer, F.D. (2019). Management of Submucosal Myomas Not Completely Resected. J Minim Invasive Gynecol., 26(5), 787–788. doi: 10.1016/j.jmig.2019.02.006.

Lytvak, O. O., Khabrat, B. V. (2018). Udoskonalennya maloinvazyvnoyi tekhniky khirurhichnoho vtruchannya u khvorykh na submukoznu miomu matky [Improvement of the minimally invasive technique of surgical intervention in patients with submucous uterine myoma.]. Women's Health, 9, 38–3.http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_9_9

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.