ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНЦЕНТРАЦІЇ СУБСТАНЦІЇ Р ТА НЕЙРПОАТИЧНОГО КОМПОНЕНТУ БОЛЮ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ТА ХРОНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВЕРТЕБРОГЕННИХ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМІВ
ARTICLE PDF

Ключові слова

субстанція Р
гострий і хронічний біль
нейропатичний біль
ноцицептивна система

Як цитувати

Паєнок, А., & Кулик, А. (2023). ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНЦЕНТРАЦІЇ СУБСТАНЦІЇ Р ТА НЕЙРПОАТИЧНОГО КОМПОНЕНТУ БОЛЮ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРИМ ТА ХРОНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВЕРТЕБРОГЕННИХ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМІВ. Клінічна та профілактична медицина, 3(25), 62-67. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(25).2023.08

Анотація

Мета дослідження: Оцінити відмінність концентрації субстанції Р, залежно від вираженості болю та наявність нейропатичного компоненту у пацієнтів з гострим та хронічним перебігом вертеброгенних попереково-крижових больових синдромів.

Матеріали і методи: Проведено визначення концетрації субстанції Р в сироватці крові, оцінка больвого синдрому за шкалою ВАШ а також оцінка болю згідно опитувальника DN4 у пацієнтів на фоні комплексного лікування. Обстежено 125 пацієнтів, зокрема 65 пацієнтів із гострим та 60 із хронічним перебігом больового синдрому.

Результати: На момент госпіталізації пацієнти з групи гострого больового синдрому за шкалою ВАШ оцінили біль на 7,15±1,07 бали, пацієнти з групи хронічного болю на 6,09±0,96 балів. На 7й день лікування у групі гострого болю пацієнти оцінили біль на 4,46±0,73 бали, а в групі хронічного болю на 4,22±0,97 бали. Рівень субстанції Р в сироватці крові на 1й день лікування у групі гострого болю становив 13,96±1,93 нг/мл, у групі хронічного болю 10,34±2,92 нг/мл, на 7й день лікування показник зменшився до 7,72±1,90 нг/мл у групі гострого болю та до 8,03±2,14 нг/мл у групі хронічного болю. У групі практичного здорових добровольців рівень субстанції Р в сироватці крові становив 0,073±0,012 нг/мл. За даними опитуальника DN4 на момент госпіталізації нейропатичний компонент у пацієнтів із гострим больовим синдромом був виявлений у 38 %, у пацієнтів із хронічним болем – у 56 %. Середній бал згідно опитувальника DN4 у групі гострого болю становив 2,26 ± 1,01 бали, у групі хронічного болю - 4,53 ± 1,02 бали. У групі з хронічним перебігом больового синдрому серед пацієнтів та наявністю нейропатичного компоненту рівень субстанції Р становив 10,89±1,78 нг/мл, без наявності нейропатичного компоненту - 6,51±1,94 нг/мл

Висновки: Перебіг гострого та хронічного больового синдрому у пацієнтів з вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами відрізняється. У пацієнтів з гострим болем зафіксовану кращу динаміку зменшення болю та зниження концетрації нейромедіатора болю в крові. Серед пацієнтів з хронічним болем зафіксована вища поширеність нейропатичного компоненту.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(25).2023.08
ARTICLE PDF

Посилання

Hoy, D. G., Brooks, P., Blyth, F. M., & Buchbinder, R. (2010b). The Epidemiology of low back pain. Best Practice & Research: Clinical Rheumatology, 24(6), 769–781. https://doi.org/10.1016/j.berh.2010.10.002

Hoy, D. G., Bain, C., Williams, G. M., March, L., Brooks, P., Blyth, F. M., Woolf, A. D., Vos, T., & Buchbinder, R. (2012b). A systematic review of the global prevalence of low back pain. Arthritis & Rheumatism, 64(6), 2028–2037. https://doi.org/10.1002/art.34347

Meucci, R. D., Fassa, A. G., & Faria, N. M. X. (2015). Prevalence of chronic low back pain: systematic review. Revista De Saude Publica, 49(0). https://doi.org/10.1590/s0034-8910.2015049005874

Hüllemann, P., Keller, T., Kabelitz, M., Gierthmühlen, J., Freynhagen, R., Tölle, T. R., Forstenpointner, J., & Baron, R. (2018). Clinical Manifestation of Acute, Subacute, and Chronic Low Back Pain in Different Age Groups: Low Back Pain in 35,446 Patients. Pain Practice, 18(8), 1011–1023. https://doi.org/10.1111/papr.12704

Voropai, N. G., & Doronina, O. B. (2008). Current approaches to treatment of pain in the low part of back. Bûlleten’ Sibirskoj Mediciny, 7(5–1), 80–83. https://doi.org/10.20538/1682-0363-2008-5-1-80-83

Masala, I. F., Caso, F., Sarzi-Puttini, P., Salaffi, F., & Atzeni, F. (2017). Acute and chronic pain in orthopaedic and rheumatologic diseases: mechanisms and characteristics. Clinical and experimental rheumatology, 35 Suppl 105(3), 127–131.

Hökfelt, T., Pernow, B., & Wahren, J. (2011). Substance P: a pioneer amongst neuropeptides. Journal of Internal Medicine, 249(1), 27–40. https://doi.org/10.1046/j.0954-6820.2000.00773.x

Mashaghi, A., Marmalidou, A., Tehrani, M., Grace, P., Pothoulakis, C., & Dana, R. (2016). Neuropeptide substance P and the immune response. Cellular and Molecular Life Sciences, 73(22), 4249–4264. https://doi.org/10.1007/s00018-016-2293-z

Bennett, M. R., Smith, B. H., Torrance, N., & Lee, A. J. (2006). Can pain can be more or less neuropathic? Comparison of symptom assessment tools with ratings of certainty by clinicians. Pain, 122(3), 289–294. https://doi.org/10.1016/j.pain.2006.02.002

Bendayan, R., Ramírez-Maestre, C., Ferrer, E., López, A. B., & Esteve, R. (2017). From acute to chronic back pain: Using linear mixed models to explore changes in pain intensity, disability, and depression. Scandinavian Journal of Pain, 16(1), 45–51. https://doi.org/10.1016/j.sjpain.2017.02.009

Feizerfan A, Sheh G. Transition from acute to chronic pain. Continuing Education in Anaesthesia Critical Care & Pain 15(98)98–102. https://doi.org/10.1093/bjaceaccp/mku044.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.