Ключові слова
психологічна допомога в умовах війни
емоційне вигорання
стабільність психічного стану
Як цитувати
Анотація
Мета роботи - представити аналіз теоретичних основ та практичних підходів до вирішення питання психологічної безпеки фахівців, які залучаються до організації та налання психологічної допомоги в умовах війни.
Матеріали і методи - В дослідженні було застосовано бібліографічний метод, а також метод аналізу та синтезу наукових матеріалів із наукових джерел.
Результати дослідження та їх обговорення.Детальний аналіз ряду наукових досліджень засвідчив, що серед основних передумов виникнення емоційного вигорання у спеціалістів допомагаючих професій традиційно виділяють два напрямки: особливості професійної діяльності та психологічні особливості фахівця.
В контексті питання про психічні зміни, які можуть виникати у фахівців в процесі професійної діяльності, ми розглянули феномен вторинної травми або вторинного травматичного стресу, тобто травматизації, яку зазнає фахівець, здійснюючи психологічну допомогу. У літературі з кризової психології часто ототожнюють феномен вигорання та феномен вторинної травми через те, що обидва стани: 1) мають тенденцію до накопичення; 2) мають схожі наслідки (безсоння, пригнічений стан, порушення комунікаційних зв’язків із соціальним оточенням та сім’єю).
Проте детальний аналіз цих феноменів свідчить про наявність розбіжностей, які полягають, в першу чергу, в особливостях їх виникнення.
Висновок.
Основними правилами безпеки допомагаючого спеціаліста, дотримання яких є необхідним для збереження його професійної працездатності, є: усвідомлювати рівень своїх можливостей та межу своєї компетентності; мати усвідомлення своїх уразливих місць та оцінку своїх можливостей і ризиків у роботі з випадками, до яких є підвищена емоційна сенситивність; відслідковувати зміни свого емоційного та фізичного стану, а також зміни у поведінці; у разі потреби звертатися по допомогу до керівництва; у випадках роботи з важкими кризовими подіями та їх наслідками працювати краще в парі з колегою. Це є необхідним з точки зору можливості збереження емоційної рівноваги кожним зі спеціалістів, що працює в парі, та можливості спиратися один на одного під час консультації чи групової психологічної роботи; періодично брати участь в інтервізійних групах чи супервізіях
Посилання
Herman Dzh. (2015). Psykholohichna travma ta shlyakh do vyduzhannya: naslidky nasylʹstva – vid znushchanʹ u simʺyi do politychnoho teroru [Psychological trauma and the path to recovery: the consequences of violence - from domestic abuse to political terror] / pereklad z anhl. Oksana Lyzak, Oksana Nakonechna, Oleksandr Shlapak. Lʹviv: Vydavnytstvo Staroho Leva, 416.
Boychenko, N., Uvarova, S., Ulʹko, N., Hryshkan S. (2016). Psykholohichna dopomoha v kryzovykh sytuatsiyakh [Psychological help in crisis situations]. PVNZ «MIHP», 248.
Kisarchuk, Z. H., Omelʹchenko, YA. M., Lazos, H. P., Lytvynenko L. I. Psykholohichna dopomoha postrazhdalym vnaslidok kryzovykh travmatychnykh podiy: metodychnyy posibnyk [Psychological assistance to victims of crisis-traumatic events: methodological guide]. K. : Lohos. 207.
Smirnov B.A. Dolgopolova Ye.V. (2007). Psikhologiya deyatel'nosti v ekstremal'nykh situatsiyakh [Smirnov B.A. Dolgopolova E.V. Psychology of activity in extreme situations]. KH.: Izd-vo Gumanitarnyy Tsentr, 276.
Pasichnyk, V.I., Lipatov, I.I., Shestopalova, L.F., Prykhodʹko I.I. ta in. (2011). Teoriya ta praktyka psykholohichnoyi dopomohy: navch. posib [Theory and practice of psychological assistance: training]. KH.: Akad. VV MVS Ukrayiny, 250.
Turynina, O. L. (2017). Psykholohiya travmuyuchykh sytuatsiy: navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. zakl.[ Psychology of traumatic situations: training. manual for students higher education closing] K.: Personal, 160.
Baker, E. K. (2003). Caring for Ourselves: The Therapist's Guide to Personal and Professional Well-being. Washington, 173.
Beerlage Irmtraud, Kleiber Dieter (1990). Stress und Burnout in der Aids-Arbeit / Sozialpädagogisches Institut Berlin, 177.
Burisch, M. Das Burnout-Syndrom. Theorie der inneren Erschop-fung. Berlin, Heidelberg: Springer, 1989.
Edelwich J., Brodsky, A. Burnout. New York: Human Sciences Press, 1980.
Freudenberger, H. J. (1974). Staff burn-out. Journal of Social Issues, 30, 159-165.
Halpern J., & Tramontin M. (2007). Disaster mental health: Theory and practice. Belmont, CA: Thomson Brooks/Cole. Traumatology, 13, 2, 37-38.
Hawkins, P., Shohet, R. (1989). Supervision in the Helping Professions. Milton Keynes, U.K.: Open University Press.
Lahad M., Shacham M., & ShachamY. (2008). The Effect of The Second Lebanon War on Personal and Community Resilience. The tenth Conference of New Researches in the Galilee. Tel-HaiCollege.
Maslach, С. (1993). Bumout: A multidimensional perspective. Professional bumout: Recent developments in the theory and research / Ed. W.B. Shaufeli, Cr. Maslach and T.Marek. Washington D.C: Taylor & Trancis, 19-32.
Maslach, С., Letter, M.P. (1997). The truth about bumout: How organization cause personal stress and what to do about in. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Niv, S., Lahad, M., Farchi, M. (2000). Preventive intervention following consecutive disasters. In: A. Klingman, A. Raviv & B. Stein (Eds.), Children in states of emergency and stress, Jerusalem: Ministry of Education, 575-582
Perlman, B., Hartman, E. A. (1982). Burnout: Summary and Future and Research. Human relations, 35 (4).
Pearlman, L. A., & Saakvitne, K. W. (1995). Trauma and the therapist: Countertransference and vicarious traumatization in psychotherapy with incest survivors. New York: Norton.
Pines, A., Aronson, E. (1988). Career burnout: causes and cures. New York: Free Press.
Schmitz, E. & Hauke, G. (1994). Burnout und Sinnverlust. Integrative Therapie. Zeitschrift für vergleichende Psychotherapie und Methodenintegration, 20, 235-253.
Soderfeldt, M., Soderfeldt, В., Wag, L.E. (1995). Bunout in social work. Social Work, 40 (5), 638-646.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.