Ключові слова
реактивна тривожність
особистісна тривожність
рівні депресії
Як цитувати
Анотація
Вступ. Експерти ВООЗ вказують на актуальність проблеми серцево-судинних захворювань, серед яких перші місця посідають мозкові інсульти (МІ). При МІ відбуваються істотні зміни соціально-психологічної діяльності хворого та особистісно-психологічних особливостей особистості. Такі зміни провокують розвиток певних психологічних розладів, які характеризуються пригніченим станом, стійким депресивним станом, розвитком тривоги та страхів, нав’язливою фіксацією на перенесеному захворюванні і занепокоєнням за своє майбутнє і т. д. Тому, дослідження психологічних особливостей хворих після МІ є дуже актуальною та важливою проблемою, яка й визначила напрям наших досліджень.
Мета: дослідити та проаналізувати поширеність тривоги та депресії у пацієнтів після МІ.
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване контрольоване одноцентрове проспективне дослідження випадок-контроль, яке базується на аналізі результатів психологічного обстеження 300 пацієнтів, які перенесли МІ (основна група) та 200 осіб контрольної групи за період 2022–2023 рр. Досліджувані групи були рандомізовані за віком і статтю. Для вивчення психологічних особливостей пацієнтів після перенесенного МІ ми використовували дві методики діагностики психологічних станів: шкалу самооцінки Спілберга Ч. Д. та Ханіна Ю.Л. та шкалу депресії Балашової Т. І.
Результати. Вірогідно (p<0,001) серед обстежених основної групи порівняно з контрольною визначено значно вищу частоту середнього та помірного рівнів реактивної тривожності (РТ), особистісної тривожності (ОТ) та рівнів депресії (РД) на відміну від низького, який частіше констатувався серед осіб контрольної групи. Визначено, що рівні РТ, ОТ та РД були достовірно вірогідно вищими в основній групі порівняно з контрольною та характеризували наявність досить значної помірної тривоги та легкої депресії ситуативного або невротичного походження.
Висновок. Було доведено вірогідне (p<0,001) підтвердження впливу МІ на розвиток високих рівнів тривоги (як РТ, так і ОТ) та депресії.
Посилання
WHO. Noncommunicable diseases. 2018 Jun 01. Available from: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases
WHO. 10 leading causes of death in the world. 2018 May 24. Available from: https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of- death
Feigin, V. L. (2019). Anthology of stroke epidemiology in the 20th and 21-st centuries: Assessing the past, the present, and envisioning the future. Int J Stroke, 14(3), 223–237. doi: https://doi.org/10.1177/1747493019832996
WHO. Global Health Estimates 2016: Deaths by Cause, Age, Sex, by Country and by Region, 2000–2016. Geneva, World Health Organization; 2018. Available from: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death
Norrving, B., Barrick, J., Davalos, A., Dichgans, M., Cordonnier, C., Guekht, A., Kutluk, K., Mikulik, R., Wardlaw, J., Richard, E., Nabavi, D., Molina, C., Bath, P. M., Stibrant Sunnerhagen, K., Rudd, A., Drummond. A., Planas, A., Caso, V. (2018). Action Plan for stroke in Europe 2018–2030. Eur Stroke J., 3, 309–336. doi: https://doi.org/10.1177/2396987318808719
Feigin. V., Norrving, B., Sudlow, C. L. M., Sacco, R. L. (2018). Updated criteria for population-based stroke and transient ischemic attack incidence studies for the 21st century. Stroke, 49, 2248–2255. doi: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.118.022161
Albus, C., Waller, C., Fritzsche, K., Gunold, H., Haass, M., Hamann, B., Kindermann, I., Köllner, V., Leithäuser, B., Marx, N., Meesmann, M., Michal, M., Ronel, J., Scherer, M., Schrader, V., Schwaab, B., Weber, C. S., Herrmann-Lingen, C. (2019). Significance of psychosocial factors in cardiology: update 2018 : Position paper of the German Cardiac Society. Clin Res Cardiol., 108(11), 1175–1196. doi: https://doi.org/10.1007/s00392-019-01488-w
Bundesärztekammer (BÄK), Kassenärztliche Bundesvereinigung (KBV), Arbeitsgemeinschaft der Wissenschaftlichen Medizinischen Fachgesellschaften (AWMF). (2017). Nationale Versorgungsleitlinie Chronische Herzinsuffizienz—Langfassung, 2. Auflage. Version 2 (letzter Zugriff 3.2.2018), 147 р.
Neurova A. B., Kapinus O. S., Hrytsevych T. L. (2016). Diahnostyka indyvidualno-psykholohichnykh vlastyvostei osobystosti: Navchalno-metodychnyi posibnyk [Diagnosis of individual psychological properties of personality: Educational and methodological manual]. Lviv: NASV, 181 p.
Ahaiev N. A., Kokun O. M., Pishko I. O., Lozinska N. S., Ostapchuk V. V., Tkachenko V. V. (2016). Zbirnyk metodyk dlia diahnostyky nehatyvnykh psykhichnykh staniv viiskovosluzhbovtsiv: Metodychnyi posibnyk [Collection of methods for diagnosing negative mental states of military personnel: Methodical manual]. Kyiv: SRC HP AFU, 234 p.
Rafsten, L., Danielsson, A., Sunnerhagen, K. S. (2018). Anxiety after stroke: A systematic review and meta-analysis. J Rehabil Med, 50(9), 769–778. doi: https://doi.org/10.2340/16501977-2384
Schöttke, H., Giabbiconi, C. M. (2015). Post-stroke depression and post-stroke anxiety: prevalence and predictors. Int Psychogeriatr, 27(11), 1805–1812. doi: https://doi.org/10.1017/S1041610215000988
Cumming, T. B., Blomstrand, C., Skoog, I., Linden, T. (2016). The High Prevalence of Anxiety Disorders After Stroke. Am J Geriatr Psychiatry, 24(2), 154–160. doi: https://doi.org/10.1016/j.jagp.2015.06.003
Mitchell, A. J., Sheth, B., Gill, J., Yadegarfar, M., Stubbs, B., Yadegarfar, M., Meader, N. (2017). Prevalence and predictors of post-stroke mood disorders: A meta-analysis and meta-regression of depression, anxiety and adjustment disorder. Gen Hosp Psychiatry, 47, 48–60. doi: https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2017.04.001
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.