Ключові слова
воєнна психотравма
тимчасово переміщені особи
негативні психічні стани
вегетативні розлади
тривожність
Як цитувати
Анотація
Вступ. Війна — це надпотужна екстремальна подія, що спричиняє зниження здатності до адаптації. Необхідність більш чіткого розуміння специфіки воєнної психотравми та її клінічних наслідків для всіх складових здоров’я людини визначає актуальність теми даного дослідження.
Мета роботи – вивчити особливості психосоматичних співвідношень у осіб із наслідками воєнної психотравми.
Матеріали та методи. Експериментальну досліджувану групу склали 32 пацієнти з числа тимчасово переміщених осіб, контрольну групу – 34 пацієнти, які не змінювали місця проживання протягом усього періоду повномасштабної війни. Діагностика була спрямована на виявлення невротичних, стресових та соматоформних розладів, відповідно до рубрики (F40-F48) МКХ-10. Оцінку соматичного стану проводили на підставі аналізу анамнестичних даних, клінічного огляду хворого та показників лабораторних досліджень. Для оцінки психічних станів пацієнтів використовували психодіагностичні методики (Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів; Методика експрес-діагностики неврозів К. Хека та Х. Гесса; Опитувальник САН (Самопочуття, Активність, Настрій); Методика діагностики рівня тривожності Тейлора; Самооцінка психічних станів за Айзенком; Шкала оцінки реактивної та особистісної тривожності Ч. Спіблегера в модифікації Ю. Ханіна). Статистичну обробку результатів дослідження проводили в програмі Microsoft Excel та за допомогою онлайн-калькулятора Social Science Statistics.
Результати. В результаті аналізу анамнестичних даних, клінічного обстеження та аналізу лабораторних досліджень психосоматичні розлади виявлені у пацієнтів обох досліджуваних груп: у 29 (90,63%) пацієнтів експериментальної групи та у 26 (74,47%) пацієнтів контрольної групи.
Висновки. Підтверджено, що тривала стресова екстремальна ситуація повномасштабної війни спричиняє виникнення негативних психічних станів, які супроводжуються психосоматичними проявами із формуванням замкненого порочного кола патологічного психосоматичного процесу. Встановлено високий тісний прямий кореляційний зв'язок між рівнем реактивної тривожності, вегетативними розладами, самопочуттям, активністю, настроєм пацієнтів і психосоматичною симптоматикою. Виявлено відсутність статистично значущої різниці у ризику розвитку психосоматичних розладів внаслідок воєнної психотравми у тимчасово переміщених осіб та тих, хто не змінював місце проживання.
Посилання
Auxéméry, Y. (2018). Post-traumatic psychiatric disorders: PTSD is not the only diagnosis. La Presse Médicale, 47(5), 423-430.
Auxéméry, Y. (2021). A new approach to diagnose psychological trauma starting from a pilot study: Description of the post-traumatic psycholinguistic syndrome. European Journal of Trauma & Dissociation, 5(4), 100167.
Bolton, D., & Gillett, G. (2019). The biopsychosocial model of health and disease: New philosophical and scientific developments (p. 149). Springer Nature.
Dimitrova, L., (2020). CONFLICTS–A KEY TRIGGER FOR THE EMERGENCE OF PSYCHOSOMATIC DISORDERS. KNOWLEDGE-International Journal, 43(4), 843-848.
Druz, O., Chernenko, I., & Rodchenko, L. (2022). PSYCHOSOCIAL APPROACH TO THE OCCURRENCE OF POST-TRAUMATIC DISORDER IN MILITARY PERSONNEL. Moderní věda, №5,рр.88-93.
Efremov, A. (2020). Some aspects of the use of Hypnotherapy and Dehypnosis for the remission of psychosomatic diseases. Journal of Advanced Pharmacy Education & Research| Oct-Dec, 10(4), 159.
El-Sayed, M. M., Saadia, M. A., Mostafa, H. R., & Kadry, M. H. (2022). THE PSYCHOSOMATIC DISORDERS AMONG THOSE EXPOSED TO INTERRELATED ENVIRONMENTAL STRESSES (AN ECOLOGICAL FIELD). Journal of Environmental Science, 51(2), 135-172.
Fava, G. A. (1992). The concept of psychosomatic disorder. Psychotherapy and Psychosomatics, 58(1), 1-12.
Gindt, M., Fernandez, A., Zeghari, R., et al. (2022). A 3-year retrospective study of 866 children and adolescent outpatients followed in the Nice Pediatric Psychotrauma Center created after the 2016 mass terror attack. Frontiers in psychiatry, 13, 1010957.
Ioana, T. A., Ilinca, V., & Miruna, D. A. (2019). THE PERSPECTIVE OF CUMULATIVE TRAUMA IN PSYCHOSOMATIC PATHOLOGY.International Journal of Recent Scientific Research, Vol. 10, Issue 07(1), pp. 33880-33883
Jongedijk, R. A., Boelen, P. A., Knipscheer, J. W., & Kleber, R. J. (2023). Unity or Anarchy? A Historical Search for the Psychological Consequences of Psychotrauma. Review of General Psychology, 10892680231153096.
Langer, P. C., Dymczyk, A., Brehm, A., & Ronel, J. (2023). The Clinical Concept of Trauma. In Trauma concepts in research and practice: An Overview (pp. 7-14). Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden.
Levytska, O., Mulska, O., Ivaniuk, U., et al. (2020) Modelling the conditions affecting population migration activity in the eastern european region: The case of Ukraine. TEM Journal, 9(2), pp. 507-514.
Mehta, R., Giri, S., & Mallick, B. N. (2020). REM sleep loss–induced elevated noradrenaline could predispose an individual to psychosomatic disorders: a review focused on proposal for prediction, prevention, and personalized treatment. EPMA Journal, 11, 529-549.
Mosiichuk, V., Tkach, B., & Lunov, V. (2022). Ethno-Cultural Features of Mental Health and Psychosomatic Risks of Ukrainians in the Conditions of a Full-scale Russian Invasion. Available at SSRN 4269203.
Nisar, H., & Srivastava, R. (2018). Fundamental concept of psychosomatic disorders: a review. International Journal of contemporary Medicine surgery and radiology, 3(1), 12-18.
Oe, M., Kobayashi, Y., Ishida, T., et al. (2020). Screening for psychotrauma related symptoms: Japanese translation and pilot testing of the Global Psychotrauma Screen. European journal of psychotraumatology, 11(1), 1810893.
Romasenko, L. V., Makhov, V. M., & Chichkova, N. V. (2019). Functional (psychosomatic) disorders in general medical practice. Neurology, neuropsychiatry, psychosomatics, 11(3), 69-73.
Rybinska, Y., Antonivska, M., Serbova, O., et al. (2023). War—Psychological Skills for Coping with Traumatic Events: Helping Ukraine. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 14(1), 88-104.
Sayyar Khesmakhi, S., Goli, F., Omidi, A., et al. (2019). Effectiveness of acceptance and commitment therapy on psychosomatic symptoms and mindfulness in patients with psychosomatic disorders. Practice in Clinical Psychology, 7(2), 79-86.
Settineri, S., Frisone, F., Alibrandi, A., & Merlo, E. M. (2019). Emotional suppression and oneiric expression in psychosomatic disorders: early manifestations in emerging adulthood and young patients. Frontiers in psychology, 10, 1897.
Wolman, B. B. (2012). Psychosomatic disorders. Springer Science & Business Media.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.