Анотація
Мета. Підвищення ефективності лікування хворих на первинну деформацію носового скелету з вираженим порушенням функції носового дихання, шляхом вдосконалення існуючих та розробкою нових методик відновної хірургії носу.
Матеріали та методи. У дослідження взяли участь 38 пацієнтів. Вони були поділені на дві групи по 19 пацієнтів у кожній. Статево-віковий розподіл в обох групах був приблизно однаковим. Контрольній групі була виконана ринопластика з використанням традиційної остеотомії. Ендоназальну безперервну остеотомію виконували долотом діаметром 4 мм. Дослідницькій групі під час ринопластики була проведена комбінація п’єзоелектричної хірургії та комбінованого черезшкірного доступу. При цьому долотом 3 мм проводили бічні та поперечні латеральні остеотомії, а п’єзотомом – медіальну та поперечну дорсальні остеотомії та видаляли горб. Усім пацієнтам обох груп виконано лише первинну ринопластику закритим способом.
Результати. В обох групах вивчалися післяопераційні симптоми та ускладнення: перфорація слизової оболонки, звуження носових дихальних шляхів, кісткові нерівності, набряк повік, періорбітальні екхімози, а також загальна задоволеність пацієнтів. Симптоми оцінювали в перший день після операції, через 3 дні після операції та через 1 тиждень після лікування.
При порівнянні отриманих даних виявлено статистично значуще зниження інтра- та післяопераційних ускладнень при виконанні ринопластики п’єзоелектричним способом у поєднанні з черезшкірним доступом. Також п'єзотомна остеотомія в поєднанні з черезшкірним доступом має низку переваг перед класичною остеотомією, які полягають у зменшенні травматичних ускладнень, отриманні більш стабільних кісткових структур під час оперативного втручання, що дає краще прогнозований результат ринопластики, а отже, більшу задоволеність пацієнтів.
Висновки. Виконання комбінації п’єзотомної остеотомії з черезшкірним доступом покращує післяопераційний період пацієнтів і сприяє кращому результату ринопластики за рахунок меншої кількості ускладнень.
Посилання
Bloom, J.D., Immerman, S.B., Constantinides, M. (2011). Osteotomies in the crooked nose. Facial Plast Surg., 27(5), 456-466. DOI: 10.1055/s-0031-1288927
Crovace, A.M., Luzzi, S., Lacitignola, L., Fatone, G., Lucifero, A.G., Vercellotti, T., Crovace, A. (2020). Minimal Invasive Piezoelectric Osteotomy in Neurosurgery: Technic, Applications, and Clinical Outcomes of a Retrospective Case Series. Vet Sci., 7(2), 68. DOI: 10.3390/vetsci7020068
Fallahi, H.R., Keyhan, S.O., Fattahi, T., Mohiti, A.K. (2019). Comparison of piezosurgery and conventional osteotomy post rhinoplasty morbidities: A double-blind randomized controlled trial. J Oral Maxillofac Surg., 77(5), 1050-1055. DOI: 10.1016/j.joms.2019.01.004
Ghavimi, M.A., Nezafati, S., Yazdani, J., Pourlak, T., Amini, M., Pourlak, T., Ghoreishizadeh, A., Negahdari, R. (2018). Comparison of edema and ecchymosis in rhinoplasty candidates after lateral nasal osteotomy using piezosurgery and external osteotomy. J Adv Pharm Technol Res., 9(3), 73-79. DOI: 10.4103/japtr.JAPTR_294_18
Gholami, M., Vaezi, A. (2019). Comparison of the Effects of External and Internal Lateral Nasal Osteotomies on Ecchymosis, Periorbital Edema, and Step off Deformity After Rhinoplasty. World J Plast Surg., 8(3), 345–351. DOI: 10.29252/wjps.8.3.345
Jeong, J.Y., Ha, Y., Kim, S., Yang, H.J., Oh, S.H. (2018). Availability and Safety of Osteotomy in Esthetic Rhinoplasty of East Asian Patients. Ann Plast Surg., 81(2), 141-145. DOI: 10.1097/SAP.0000000000001472
Karchynskyi, O.O., Karchynska, T.O., Lupyr, A.V. (2022). Assessment of the efficiency of piezoelectric and classic osteotomy when performing septorhinoplasty. Wiad Lek., 75(1), 2594-2597. DOI: 10.36740/WLek202211107
Khalaf, A.Q., Taher, F.S., Khudhair, H.M. (2017). Comparism Study between Internal & External Lateral Osteotomy in Rhinoplasty Operations. J Otolaryngol ENT Res., 6(2), 68‒69. DOI: 10.15406/joentr.2017.06.00159
Motamed, S., Saberi, A., Niazi, F., Molaei, H. (2017). Complications of Internal Continuous and Perforating External Osteotomy in Primary Rhinoplasty. World J Plast Surg., 6(2), 164-169.
Ö˘greden, S., Rüzgar, S., Tansuker, H.D., Tas¸kın, Ü., Alimoglu, Y., Aydın, S., Oktay, M.F., İzol, U. (2018). Histopathological comparison ofbone healing effects of endonasal and percutaneous lateral osteotomy methods in rabbit rhinoplasty model. Braz J Otorhinolaryngol., 84(5), 540-544. DOI: 10.1016/j.bjorl.2017.06.008
Robiony, M., Lazzarotto, A., Nocini, R., Costa, F., Sembronio, S., Franz, L. (2019). Piezosurgery: Ten Years' Experience of Percutaneous Osteotomies in Rhinoplasty. J Oral Maxillofac Surg., 77(6), 1237-1244. DOI: 10.1016/j.joms.2019.01.035
Sinha, V., Gupta, D., More, Y., Prajapati, B., Kedia, B.K., Singh, S.N. (2007). External vs. internal osteotomy in rhinoplasty. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg., 59(1), 9–12. DOI: 10.1007/s12070-007-0002-9
Tirelli, G., Tofanelli, M., Bullo, F., Bianchi, M., Robiony, M. (2015). External osteotomy in rhinoplasty: Piezosurgery vs osteotome. Am J Otolaryngol., 36(5), 666-671. DOI: 10.1016/j.amjoto.2015.05.006
Tsikopoulos, A., Tsikopoulos, K., Doxani, C., Vagdatli, E., Meroni, G., Skoulakis, C., Stefanidis, I., Zintzaras, E. (2020). Piezoelectric or Conventional Osteotomy in Rhinoplasty? A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical Outcomes. ORL J Otorhinolaryngol Relat Spec., 82(4), 216-234. DOI: 10.1159/000506707
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.