СТРУКТУРА ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ МІГРЕНЬ ТА АБДОМІНАЛЬНЕ ОЖИРІННЯ
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

мігрень
ожиріння
індекс маси тіла
тривожні розлади
тригери

Як цитувати

Ворохта, Ю. М., & Бєляєва, Н. В. (2023). СТРУКТУРА ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ МІГРЕНЬ ТА АБДОМІНАЛЬНЕ ОЖИРІННЯ. Клінічна та профілактична медицина, (8), 52-58. https://doi.org/10.31612/2616-4868.8.2023.06

Анотація

Актуальність. В Україні в середньому 30% осіб працездатного віку мають ожиріння та 25% – надмірну масу тіла. Паралельно зі збільшенням кількості пацієнтів із надмірною вагою зростає відсоток людей з мігренню. Поширеність мігрені висока, на неї страждає 12-15% популяції. Обидва захворювання негативно впливають не тільки на функцію внутрішніх органів, але й на нервово-психічний стан пацієнтів, призводячи до тривожних та депресивних розладів.

Мета дослідження – проаналізувати особливості структури тривожних розладів у пацієнтів з хронічною мігренню на фоні абдомінального ожиріння.

Матеріали та методи: було обстежено 180 пацієнтів (90 жінок та 90 чоловіків), які були розподілені на дві клінічні групи: 1 група – 60 осіб з хронічною мігренню (ХМ) з ІМТср.=23,5.8±1,10 кг/м2; 2 група – 60 пацієнтів з ХМ та абдомінальним ожирінням з ІМТср.=34,6±1,42 кг/м2. Контрольну групу склали пацієнти без головного болю та з ІМТср.=19,5±0.7 кг/м2. Мігрень діагностували за критеріями ICHD-2. Для встановлення клінічного діагнозу тривожних розладів використовували критерії Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5)). Для оцінки рівня тривоги пацієнта використовували шкалу проявів тривоги Тейлора (Taylor Manifest Anxiety Scale, TMAS). Статистичну обробку проводили за допомогою дисперсійного та кореляційного аналізу.

Результати: фобічні тривожні розлади зустрічалися в 1,5 рази частіше у пацієнтів 2 групи (c2=9,81, p<0,0001), ніж у пацієнтів 1 групи; панічний розлад , фіксували в 1,8 рази частіше у 2-й групі (c2=11,99, p= p<0,0001), ніж у 1-й групі, а генералізований тривожний розлад був в 2 рази (c2=13,08, p<0,0001) рідше зафіксований у пацієнтів з ХМ, ніж у пацієнтів із супутніми ожирінням. Загальна кількість хворих на тривожні розлади у 2-й групі пацієнтів була вдвічі більшою (c2=20,93, p<0,0001), аніж у осіб 1-ї групи.

Висновки: наявність супутнього абдомінального ожиріння у пацієнтів з ХМ, збільшує не лише загальну кількість тривожних розладів, але й впливає на їх структуру. Тому крім базової протимігренозної терапії, до лікування таких пацієнтів повинна додатково призначатись немедикаментозна терапія у вигляді: збалансованого раціонального харчування, індивідуальної програми з фізичного навантаження та 10-12 сеансів когнітивно-поведінкова терапії (КПТ).

https://doi.org/10.31612/2616-4868.8.2023.06
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Hadžiabdic M.O., Mucalo I., Hrabac P., Matić T. , Rahelić D., Božikov V. (2019). Factors predictive of drop-out and weight loss success in weight management of obese patients. J. Hum. Nutr. Diet, 28 Suppl 2, 24-32. https://doi.org/10.1136/bmj.l341.

Kovac Blaz M., Svab I. (2020). A multidisciplinary approach to treating obesity in a community health centre. Zdr.Varst., 54(4), 252-258, https://doi.org/10.1515/sjph-2015-0033.

Miller B. M.L., Brennan L. (2019). Measuring and reporting attrition from obesity treatment programs: a call to action!. Obes. Res. Clin. Pract., 9, 187-202.

NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). (2017). Worldwide trends in body-mass index, underweight, overweight, and obesity from 1975 to 2016: a pooled analysis of 2416 population- based measurement studies in 128·9 million children, adolescents, and adults. Lancet, 390, 2627-42.

Agarwal А., Ioannidis J. P. A. (2019). PREDIMED trial of Mediterranean diet: retracted, republished, still trusted? BMJ, 364, l341 https://doi.org/10.1136/bmj.l341. (Published 7 February 2019).

Burgess E., Hassmén P., Pumpa K. L. (2020). Determinants of adherence to lifestyle intervention in adults with obesity: a systematic review. Clin. Obes., 7(3), 123-135. https://doi.org/10.1111/cob.12183.

Voloshyn, P. V., Maruta, N. O. (2019). Stratehiia okhorony psykhichnoho zdorovia naselennia Ukrainy: suchasni mozhlyvosti ta pereshkody[Strategies to Protect the Mental Health of the Ukrainian Population: Modern Possibilities and Pereskodi]. Ukrainian visnik of psychoneurolonia, 23, 1(82), 5-11.

WHO, Mental health atlas (2020). Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240036703.

WHO, Mental health: strengthening our response (2018). Retrieved from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our response.

WHO, Mental disorders (2019). Retrieved from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental- disorders.

Brown, G. W. (2020). Psychosocial origins of migraine and anxiety disorders. In: Diagnostic issues in migraine and generalized anxiety disorder, 303-31.

Meeks, Th, Vahia, I, Lavretsky, H et al. (2021). A tune in «A minor» can «B major»: a review of epidemiology, illness course, and public health implications of subthreshold depression and migraine in older adults. J Affect Disord March, 129 (1-3), 126-42.

McGrath, P. J., Miller, J. M. (2020). Co-occurring anxiety and migraine: concept, significance, and treatment implications. In: Anxietyn Disorders. Theory, Research, and Clinical Perspectives, 90-102.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.