Анотація
Мета: Вивчити вплив абсолютних та відносних метричних показників просвіту окремих частин внутрішнього носового клапану на ефективність нюхової і дихальної функцій носової порожнини.
Матеріали та методи: Проведено порівняння співвідношення метричних величин внутрішнього носового клапана, опору повітря та сприйняття запахів у 32 пацієнтів після виконання септопластики, в залежності від якості життя та скарг згідно SNOT 22. І група (22 пацієнта), що скаржились на суб’єктивне відчуття недостатності носового дихання (SNOT 22 – 9-20 балів). Групу контролю склали 10 пацієнтів, які були задоволені результатами проведеної септопластики (SNOT 22 – 0-7 балів). Риноманометрію проводили за методикою ПАРМ, ольфактометрію – за психофізичними тестами «Sniffin’ Sticks», планіметрію на КТ виконували в програмі RadiAnt DICOM Viewer 2022.1, використовуючи інструмент «closed polygon».
Результати: Отримані достовірні відмінності відносного показника співвідношення площ верхньої та нижньої частин внутрішнього носового між двома групами обстежених пацієнтів. У пацієнтів контрольної групи він становив 0,7±0,02, а у пацієнтів першої групи – 0,4±0,02. Опір повітрю в носовій порожнині при унілатеральному риноманометричному дослідженні не мав достовірної різниці (0,28±0,04 і 0,26±0,07 Па/см3/сек). Середній бал при ольфактометрії у пацієнтів контрольної групи дорівнював 11,4±0,13, у пацієнтів першої групи - 8,8±0,2, що вказує на наявність у них гіпосмії (p>0,05).
Висновки: Показник співвідношення площ верхнього та нижнього відділів ВНК не впливає на загальний опір проходження повітря через ніс, але може порушувати розподіл повітря між носовими ходами. При оцінці результатів септопластики, зокрема коли пацієнт не задоволений якістю носового дихання, варто звернути увагу на вентиляцію верхніх відділів носової порожнини, одним із маркерів її порушення може бути гіпосмія.
Посилання
Borojeni, A. A. T., Garcia, G. J. M., Moghaddam, M. G., Frank-Ito, D. O., Kimbell, J. S., Laud, P. W., Koenig, L. J., & Rhee, J. S. (2020). Normative ranges of nasal airflow variables in healthy adults. International Journal of Computer Assisted Radiology and Surgery, 15(1), 87–98. https://doi.org/10.1007/s11548-019-02023-y
Hinz, A., Luck, T., Riedel-Heller, S. G., Herzberg, P. Y., Rolffs, C., Wirkner, K., & Engel, C. (2018). Olfactory dysfunction: Properties of the Sniffin’ Sticks Screening 12 test and associations with quality of life. European Archives of Oto-Rhino-Laryngology, 276(2), 389–395. https://doi.org/10.1007/s00405-018-5210-2
Konstantinidis, I., Triaridis, S., Triaridis, A., Karagiannidis, K., & Kontzoglou, G. (2005). Long term results following nasal septal surgery. Auris Nasus Larynx, 32(4), 369–374. https://doi.org/10.1016/j.anl.2005.05.011
García-Chabur, M. A., Castellanos, J., Corredor-Rojas, G., Salgar, M., Moreno, S., Pinzón, M., & Peñaranda, A. (2023). Improvement in nasal obstruction and quality of life after nasal septoplasty with turbinoplasty: A pre- and post-study. International Archives of Otorhinolaryngology. https://doi.org/10.1055/s-0042-1743462
Dutta, A., & Goyal, L. (2020). Can nose scale be used as a predictor of successful surgery in patients undergoing septoplasty. Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery. https://doi.org/10.1007/s12070-020-01834-9
Moore, M., & Eccles, R. (2012). Normal nasal patency: Problems in obtaining standard reference values for the surgeon. The Journal of Laryngology & Otology, 126(6), 563–569. https://doi.org/10.1017/s002221511200045x
Shafik, A. G., Alkady, H. A., Tawfik, G. M., Mohamed, A. M., Rabie, T. M., & Huy, N. T. (2020). Computed tomography evaluation of internal nasal valve angle and area and its correlation with NOSE scale for symptomatic improvement in rhinoplasty. Brazilian Journal of Otorhinolaryngology, 86(3), 343–350. https://doi.org/10.1016/j.bjorl.2019.08.009
Stan nyuxovoyi funkciyi ta yiyi vply`v na yakist` zhy`ttya paciyentiv zalezhno vid porushennya proxidnosti nosovy`x xodiv. [The condition of olfactory function and its impact on the quality of life of patients depending on the disorder of the nasal passages’ patency] (2022). Ukrainian Medical Journal, 147. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.147.226553
Shkorbotun, V. O., & Ovsiienko, M. O. (2022). Impact of the nasal valve shape on the olfactory function and subjective perception of the nasal breathing. Wiadomości Lekarskie, 75(11), 2640–2645. https://doi.org/10.36740/wlek202211116
Shkorbotun, Y. (2020). Evaluation of the Ukrainian version of SNOT-22 questionnaire validity for assessing the quality of life in patients with chronic rhinosinusitis and nasal septum deviation. Georgian Med News, (43-47). PMID: 33395639
Szucs, E., Kaufman, L., & Clement, P. A. R. (1995). Nasal resistance? A reliable assessment of nasal patency? Clinical Otolaryngology, 20(5), 390–395. https://doi.org/10.1111/j.1365-2273.1995.tb00068.x
Tao, F., Feng, Y., Sun, B., Wang, J., Chen, X., & Gong, J. (2022). Septoplasty effect on the enhancement of airflow distribution and particle deposition in nasal cavity: A numerical study. Healthcare, 10(9), 1702. https://doi.org/10.3390/healthcare10091702
Xiong, G.-X., Zhan, J.-M., Jiang, H.-Y., Li, J.-F., Rong, L.-W., & Xu, G. (2008). Computational fluid dynamics simulation of airflow in the normal nasal cavity and paranasal sinuses. American Journal of Rhinology, 22(5), 477–482. https://doi.org/10.2500/ajr.2008.22.3211
Zhao, K., & Jiang, J. (2014). What is normal nasal airflow? A computational study of 22 healthy adults. International Forum of Allergy & Rhinology, 4(6), 435–446. https://doi.org/10.1002/alr.21319
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.