Ключові слова
депресія
тривожність
видобування урану
уранові шахти
підприємства ядерно-паливного циклу
Як цитувати
Анотація
Вступ. Значний обсяг суперечливих повідомлень створює умови для занепокоєння щодо впливу радіації на здоров’я. Адекватність оцінки проблем та відповідей на ці виклики залежить від джерел, якими користується людина, її культури і освіти, а також емоційного забарвлення цієї оцінки.
Мета – на підставі психолого-гігієнічної оцінки визначити динамічні зміни поширеності та структури радіотривожних станів населення за сталих соціальних умов.
Матеріали та методи. Для вивчення і оцінки сприйняття жителями м. Кропивницький рівня і поширеності радіотривожних станів було проведено опитування в соціальних мережах з лютого по грудень 2019 року з використанням Google Form. Для оцінки динамічних змін радіотривожності використовували дані власних досліджень, проведених у 2014 році. Методика анкетування базувалась на засадах раніше випробуваної і запатентованої «Методики визначення радіотривожності населення» та монографії «Радіотривожність населення». У дослідженні взяли участь 324 жителів м. Кропивницький віком від 18 до 73 років, з них чоловіків – 155 (47,8%), жінок – 169 (52,2 %). Середній вік опитаних (Ме (LQ; HQ)) – 27 (20; 33) років.
Результати. У мешканців міст з об’єктами ЯПЦ формується та підтримується на тому чи іншому рівні специфічний психоемоційний стан – радіотривожність, що проявляється комплексом нервово-психічних і сомато-фізіологічних розладів на тлі боязні джерел іонізуючої радіації. Разом з цим, такий психогенний ефект може бути не пов’язаний зі ступенем реального впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я людини. Визначено, що станом на 2019 рік, до поширення пандемії COVID-19 та повномасштабної збройної агресії росії проти України, понад 90% опитаних мешканців м. Кропивницький, незалежно від статі та віку, стурбовано ставились до можливого радіаційного забруднення довкілля і продуктів харчування, 34,9% мали середній рівень радіотривожності, 14,8% – високий. Низька радіотривожність виявлена в 41,4% респондентів, а в 8,9% – відсутня.
Висновки. Протягом 5 років (з 2014 до 2019) відбулись помітні негативні зміни у структурі радіотривожних станів опитаних мешканців міста, зокрема: удвічі зменшилась кількість осіб без ознак радіотривожності (8,9% проти 16,0%) та майже вчетверо побільшало респондентів з високим рівнем цього психоемоційного стану (14,8% проти 3,9%). Отримані результати спонукають авторів продовжити дослідження специфічних радіотривожних станів населення з метою з’ясування їх динаміки.
Посилання
Antomonov, M. Yu. (2018). Matematychna laboratoriya ta analiz medyko-biolohichnykh danykh. 2-nd ed. Kiev: Medinform. [in Ukrainian]
Deforzh, H., Dorohan, S., & Kovalenko, P. (2021). Radioaktyvne vyprominiuvannia: vplyv na zdorovia liudyny nyzkointensyvnoi postiinoi pryrodnoi radiatsii v Ukraini ta sviti. Dubrovina, N., & Filip, S (Eds). National Health as Determinant of Sustainable Development of Society (рр. 131-154). Bratislava: School of Economics and Management in Public Administration in Bratislava [in Ukrainian]
Dorohan, S. B., Shevchenko, A. A., Kulagin, A. A., Liashchenko, O. V., Lobas, V. M., Mikriukova, N. G., & Kostetsky, I. V. (2022). Perception of the epidemic risks of the COVID-19 pandemic by the population of Ukraine. Medicni Perspektivi, 27(3), 142-149. doi: 10.26641/2307-0404.2022.3.265962.
Fukasawa, M., Kawakami, N., Nakayama, C., & Yasumura, S. (2021). Relationship between use of media and radiation anxiety among the residents of Fukushima 5.5 years after the nuclear power plant accident. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 15(1), 42-49. 9. doi: 10.1017/dmp.2019.132.
Hillgard, S. H. (2020). Combat stress disorders and the U.S. Military Medicine, 155(11), 515-519.
Kim, T. K. (2015). T test as a parametric statistic. Korean journal of anesthesiology, 68(6), 540-546. doi: 10.4097/kjae.2015.68.6.540.
Lindberg, M. L., Hedman, C., Lindberg, K., Valentin, J., & Stenke, L. (2022). Mental health and psychosocial consequences linked to radiation emergencies—increasingly recognised concerns. Journal of Radiological Protection. 42(3). doi: 10.1088/1361-6498/ac7d19.
Lo Re, G., De Luca, R., Muscarneri, F., Dorangricchia, P., Picone, D., Vernuccio, F., ... & Cicero, G. (2016). Relationship between anxiety level and radiological investigation. Comparison among different diagnostic imaging exams in a prospective single-center study. La radiologia medica, 121, 763-768. doi: 10.1007/s11547-016-0664-z.
Shevchenko, O. A., & Dorohanʹ, S. B. (2020). Radiotryvozhnistʹ naselennya: Ryha: LAP LAMBTPT Academic Publishing. [in Ukrainian]
Shevchenko, O. A., Burlakova, I. A., Sheviakov, O. V., Agarkov, O. A., & Shramko, I. A. (2020). Psychological bases of occupational health of specialists of economic sphere. Medicni Perspektivi, 25(2), 163-167. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.2.206890.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.